До редакції звернулася Марія. Після розлучення вона проживає з матір’ю у квартирі спільної сумісної власності. Спочатку мати запропонувала «спільний бюджет», а згодом почала забирати всю зарплату доньки, видавати їй невеликі суми «на день», перевіряти чеки й сварити за покупки без знижок. Коли Марія попросила повернути власні гроші, їй відмовили. Юрист пояснює, чи є це економічним насильством і як захистити свої права.
Ілюстративне фото. Контроль зарплати та вимога «спільного бюджету» можуть мати ознаки економічного домашнього насильства.
Ключові моменти:
Історія Марії розвивалася поступово. Після розлучення вона повернулася жити до матері. Квартира — у спільній сумісній власності. Спочатку мати сказала, що раз вони живуть разом, то логічно мати спільний бюджет.
Згодом вона почала забирати у доньки всю зарплату. Марії щодня видавали невелику суму «на необхідні витрати». Чеки потрібно було зберігати. Кожну покупку перевіряли. За товар без знижки — докори й сварки. Коли Марії знадобилися її ж гроші, почався скандал. Мати заявила, що це «спільні гроші», бо вони проживають разом, і повертати їх відмовилася.
Після цього донька змінила підхід: вона почала передавати матері лише частину зарплати — на комунальні послуги, харчування та побут. Решту залишала собі.
Саме тоді, за її словами, почалися приниження й нові конфлікти — через втрату повного контролю над фінансами.
Юрист однозначно вказує: описана ситуація має ознаки економічного насильства та психологічного насильства.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (редакція від 19.12.2024) визначає економічне насильство як умисне позбавлення коштів або можливості користуватися ними.
У випадку Марії наявні кілька важливих ознак:
Це не просто «родинна економія». Це встановлення фінансової залежності.
Коли Марія перестала передавати всю зарплату і почала оплачувати лише частку спільних витрат, ситуація загострилася.
Почалися щоденні скандали. Звучали приниження. Тиск посилився саме через те, що мати більше не мала повного контролю над грошима.
Закон визначає психологічне насильство як словесні образи, приниження та інші дії, що завдають шкоди психічному здоров’ю. Якщо такі дії системні, можливе застосування:
Окремо юрист наголошує: спільна сумісна власність на квартиру не створює спільного права на доходи. Заробітна плата є особистою приватною власністю працівника.
Співвласники житла мають спільно утримувати майно — оплачувати комунальні послуги. Але це не означає обов’язку передавати всю зарплату або фінансувати дорослих працездатних батьків.
Право власності на стіни квартири не означає право на вміст гаманця.
Якщо ситуація повторюється, юрист радить діяти в правовому полі:
Домашнє насильство — це не лише побиття.
Фінансовий контроль, позбавлення доступу до власних коштів, маніпуляції через «спільний бюджет» і щоденні приниження — це теж форми насильства.
І навіть якщо йдеться про матір і дорослу доньку, закон однаково захищає право людини на власність і гідність.
Читайте також:
Одеса отримала чергову гуманітарну допомогу від свого німецького міста-побратима Регенсбурга. Цього разу до нашого міста… Read More
22 травня минає 165 років від перепоховання Тарас Шевченко на Чернечій горі біля Канева. Хоча… Read More
Серйозна ДТП сталася вдень 22 травня в Ізмаїлі. Після зіткнення двох автомобілів одну з машин… Read More
В Одесі родини військовополонених та зниклих безвісти створили громадську організацію «Серце Одеси в полоні», щоб… Read More
Водіїв попереджають про тимчасові обмеження на трасі Р-33 на Одещині. Рух ускладниться в ніч із… Read More
31 травня в Одесі відбудеться культурно-просвітницький фестиваль «Одесі 611», присвячений історичній спадщині міста. Подія об’єднає… Read More