Перша в СРСР виставка писанок, виклик до КДБ, порятунок розірваних картин із підворіття та відновлення втраченого панно із зображенням молодого Павла Тичини. За кожною з цих історій стоїть одеський колекціонер Тарас Максимюк, чиє захоплення минувшиною перетворилося на справу збереження української культурної спадщини.
Нагодою для зустрічі стала 25-та річниця одеського Музею історії євреїв, який започаткував серію вечорів із людьми, причетними до його створення. Журналіст «Одеського життя» Олексій Овчинніков побував на одній із таких зустрічей і поспілкувався з Тарасом Максимюком — відомим одеським колекціонером та краєзнавцем.
У музейній залі ожили історії про унікальні знахідки, дружбу з художниками, порятунок творів мистецтва та непрості стосунки з радянською владою. Сам Максимюк розповів, як випадкові знахідки ставали культурними відкриттями, а звичайне захоплення історією — справою всього життя.
Ключові моменти:
Затишна зала музею повністю заповнена слухачами. Коли Тарас Іванович виходить до публіки, атмосфера одразу стає теплою й невимушеною. Свою розповідь він розпочинає з витоків: про життєвий шлях, видатних постатей, які сформували його світогляд, та про найзначніші знахідки, що стали надбанням української культури.
«Я народився в місті Холм у 1943 році. Спочатку там народився Михайло Грушевський, а потім уже я», – з посмішкою жартує колекціонер. Події Другої світової війни в пам’яті не закарбувалися, адже невдовзі родина переїхала на Миколаївщину до дідуся та бабусі, де й минуло його дитинство.
Ще в шкільні роки Тарас захопився археологією та брав участь у справжніх розкопках. Доленосною стала зустріч із Феодосієм Тимофійовичем Камінським – колишнім членом «Просвіти», який особисто знав Лесю Українку, Івана Франка та Михайла Грушевського. Камінський подарував юнакові знаменитий «Опис України» Гійома де Боплана й навчив головному – збирати, досліджувати та аналізувати артефакти. Саме тоді між поколіннями виник той самий живий зв’язок часів, який визначив всю подальшу долю Максимюка.
Мріючи про фах історика, Тарас вирушив до Одеси. Дорога до покликання виявилася непростою: спочатку він навчався в Будівельному інституті, згодом – у Водному. Втім, пристрасть до минувшини виявилася сильнішою: юнак підробляв доглядачем в Одеському археологічному музеї. Саме в цих стінах він зустрів майбутню дружину Емму. Разом вони заприятелювали з родиною Мороз. Поет Валентин Мороз захоплювався україністикою, зокрема писанкарством, і залучив до цього Максимюка. Їхні спільні експедиції українськими селами в пошуках унікальних екземплярів завершилися масштабною подією: наприкінці 1968 року в Одеському археологічному музеї відкрилася перша в СРСР виставка писанок, на якій презентували понад 600 експонатів. Ця подія принесла колекціонеру не лише першу популярність на телебаченні, а й увагу радянських спецслужб – його викликали на «бесіду» до КДБ.
У ті ж роки Тарас Іванович познайомився зі колегою та видатним одеським колекціонером Сергієм Лущиком, пам’ять якого він прагне вшанувати й сьогодні, ініціювавши встановлення меморіальної дошки на вулиці Затишній. У 1972 році саме Лущик увів Максимюка до родини видатного художника Михайла Жука. Згодом за ініціативою Тараса Івановича на будинку по вулиці Канатній, де мешкав митець, також з’явилася пам’ятна дошка. Це знайомство призвело до найгучнішого відкриття в житті колекціонера.
Старший син художника, Георгій, передав Максимюку кілька згорнутих у трубки паперових фрагментів, значення яких родина не розуміла. Досліджуючи знахідку, Тарас Іванович згадав листівку 1917 року із зображенням утраченого твору. Крок за кроком зіставляючи фрагменти, він буквально повернув із небуття легендарне панно Михайла Жука «Біле і чорне», створене у Чернігові в 1912-1914 роках.
На цьому монументальному полотні розміром два на три метри зображені молодий Павло Тичина та його кохана Поліна Коновал. До реставрації шедевра залучили фахівців Одеського художнього музею, де у 1987 році відбулася його перша публічна демонстрація. Відтоді цей еталон української сецесії побував на 32 виставках по всьому світу, зокрема у США, а нині зберігається в колекції Одеського музею сучасного мистецтва.
Історії поповнення колекції Максимюка нерідко нагадують детектив або курйоз.
Роботи відомого одеського експресіоніста Юрія Коваленка потрапили до нього майже випадково: після родинної сварки дружина художника порвала частину картин і викинула їх у підворіття. На щастя, поруч опинився Тарас Іванович, який підібрав і врятував цінні полотна.
З іншим одеським авангардистом, Олегом Соколовим, колекціонер товаришував особисто. Соколов був настільки вражений легендарною виставкою писанок, що створив власну абстрактну присвяту цій темі.
Окремою пристрастю Тараса Максимюка стала філокартія – колекціонування листівок. Мандруючи різними містами, він часто відправляв листівки сам собі, а на запитання про розмір зібрання лише посміхається – точної цифри не знає й сам. З появою віртуального проекту «Тарасов дім» він розпочав власний видавничий проєкт, випустивши понад 200 листівок із зображенням рідкісних документів та артефактів. Кілька таких екземплярів гості вечора отримали в подарунок безпосередньо з рук автора.
Насичене й яскраве життя Тараса Максимюка триває, тож побажаємо видатному краєзнавцю нових відкриттів та невичерпної наснаги у збереженні української культурної спадщини!
Нагадаємо, у бібліотеці Грушевського в Одесі відтворили робочий кабінет видатного історика.
Читайте також:
Фото автора
Сьогодні, у п’ятницю 13 листопада 2026 року, у другій половині дня в Одесі та області… Read More
Війна змусила подружжя з Херсонщини залишити рідну домівку та починати все спочатку. У Балті вони… Read More
Один із найбільших виробників соняшникової олії в Україні зупиняє всі свої олійноекстракційні заводи. Російські дрони… Read More
В Одесі нарахували 404 генератори в закладах освіти, однак повноцінно освітлювати навчальні класи під час… Read More
Дитяча хода з власноруч виготовленими ліхтариками, вершник у червоному плащі на білому коні та затишний… Read More
Жителі Одеси та області почали отримувати інформацію про зміни у способах передачі показників газових лічильників.… Read More
