Ще недавно основні християнські церкви в Україні жили за двома календарями — григоріанським і юліанським. З 1 вересня дві великі церкви офіційно перейшли на новоюліанський календар. Він ближчий до григоріанського, але відмінності все ж є. «Одеське Життя» розбиралося, у чому різниця між цими церковними календарями.
З 1 вересня ПЦУ (Православна церква України) та УГКЦ (Українська греко-католицька церква) офіційно перейшли на новоюліанський календар. До цього вони використовували юліанську систему. У чому їхні принципові відмінності, читайте в цій статті.
Римо-Католицька церква в Україні та більшість протестантів використовують григоріанську систему числення. Зазначимо, що абсолютна більшість християн світу, чи то католики, православні, чи то протестанти, дотримуються григоріанського календаря. Він же збігається зі світським, тобто ним користуються люди в усьому світі незалежно від того, віряни вони чи ні. Тому що з наукового погляду це найточніший варіант.
Юліанським календарем насамперед користується російська православна церква (та сама, що благословляє рашистів вбивати українців і всіляко підтримує війну проти нашої країни). І її колишня філія в Україні — УПЦ (Українська Православна Церква).
Частина православних церков у світі використовують новоюліанський календар. Він максимально наближений до григоріанського (найточнішого), але збереглися деякі відмінності, продиктовані небажанням православних повністю поступатися «фірмі-конкуренту», адже григоріанський календар уперше почали використовувати в Католицькій церкві.
Дати більшості свят змістилися на кілька днів. Наприклад, Різдво тепер святкується в грудні. Але в деяких храмах їх все ще можуть відзначати, як і раніше.
Перехідний період триватиме два роки. Після цього всі згадані церкви остаточно перейдуть на новоюліанський календар.
Перший масовий календар, запроваджений едиктом Юлія Цезаря. Він ґрунтувався на тодішньому римському календарі та складався з дванадцяти місяців, що включали 355 днів замість 365,24.
Щоб компенсувати нестачу з 10 днів, у кожному другому році між 23 і 24 лютого вставляли додатковий місяць, званий мерцедонієм.
46 року до н. е. Цезар провів календарну реформу – змінив довжину місяців так, щоб у сумі вони включали 365 днів. У юліанському календарі звичайний рік складається з 365 днів і ділиться на 12 місяців. Раз на 4 роки оголошується високосний рік, до якого додається один день – 29 лютого.
Прийшов на зміну Юліанському календарю. Запроваджений римським папою Григорієм XIII в католицьких країнах з 15 жовтня 1582 року. Чинний календар мав на той момент відставання в 11 днів. Тому наступним днем після четверга 4 жовтня стала п’ятниця 15 жовтня.
Григоріанська система обчислення часу заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Середня тривалість року вважається такою, що дорівнює 365,2425 діб, через що кожен четвертий рік оголошується високосним, тривалістю 366 діб.
Сьогодні григоріанський календар використовується в більшості країн світу у вигляді світського календаря, зокрема і в Україні. Крім того, григоріанський календар іноді називають «новим стилем», а юліанський – «старим стилем».
1918 року, коли російська імперія припинила існувати, усі країни, що з’явилися внаслідок цього, перейшли на григоріанський календар. Юліанський календар продовжила використовувати російська православна церква, румуни, серби, хорвати і греки.
У цих державах спочатку православна церква, що має великий вплив, виступала проти введення нового календаря. Але 1923 року в Константинополі відбувся скликаний Вселенським патріархом Мелетієм IV собор православних східних церков, на якому обговорювали календарну реформу. Щоб не приймати григоріанського календаря, який «виходить від католицького папи», було вирішено ввести календар, названий новоюліанським, який по суті нічим не відрізнявся від григоріанського.
Його розробив сербський астроном, професор математики і небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович. Однак рішення Константинопольського собору виконали не скрізь, новоюліанський календар запровадили не всі православні церкви.
Італія заявила про готовність підтримати відновлення Одеської області через реалізацію низки спільних проєктів. Це питання… Read More
Ця історія про учнів херсонської школи та їхню вчительку Олену, які підтримують українських захисників на… Read More
Новорічні свята вже не за горами. Саме час задуматися про подарунки. Кожна дитина вірить у… Read More
Поблизу села Комишівка Саф'янівської громади Ізмаїльського району зареєстровано спалах африканської чуми свиней (АЧС). Це вже… Read More
Сьогодні, 22 листопада, в Одесі спостерігається потужний вітер, що призвів до падіння дерев та пошкодження… Read More
Руслан Тимченко пішов серед перших захищати Україну добровольцем. Спочатку потрапив на Миколаївський напрямок, потім –… Read More