У Ренійській громаді великі проблеми з медициною: мер Плехов чесно відповів на запитання

Дізнавшись про пряму телефонну лінію з головою Ренійської громади Ігорем Плєховим з питань медичного обслуговування, мешканці і через соціальні мережі, і телефоном, і під час особистих зустрічей ставили запитання заздалегідь. Вирішення більшості озвучених проблем потребує часу, проте необхідно розуміти, в якому напрямку рухається громада.

— Ігоре Вікторовичу, одне з основних запитань, яке жителі громади просили вас поставити, — коли буде погашено борги із зарплати співробітникам Ренійської міської лікарні? Деякі медпрацівники подумують про звільнення, хтось уже пішов. А кадрів і без того не вистачає.

— На початку листопада в Ізмаїльській райдержадміністрації відбулася розмова про погашення боргів із зарплати, нам нагадали — справа кримінально карана. У нас борг перед співробітниками лікарні станом на вересень — 570 тисяч гривень, до кінця року очікується збільшення заборгованості до 1 мільйона 300 тисяч гривень, тому що працюють у мінус поліклініка та гінекологія. Генеральний директор лікарні зобов’язаний вжити заходів. Якщо не ліквідуємо збитки, втратимо більше — ніхто не працюватиме без зарплати. 

— Медпрацівники занепокоєні перспективами лікарні: у неї є майбутнє чи все-таки вона стане філією Саф’янівської лікарні? Це ж питання турбує і жителів громади. Як показало опитування, 82% жителів громади, які лікувалися в Ренійській лікарні, задоволені якістю послуг. І, відповідно, не хочуть, щоб її приєднали до тієї, яка розташована за 70 кілометрів.

— У департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації були саме такі плани, про них прямо сказала Наталія Одарій-Захар’єва, будучи начальницею департаменту, під час візиту до Рені. Але коли на дорозі Рені — Ізмаїл сама потрапила в затор, переконалася, наскільки довгим може бути шлях хворого з Рені до Саф’янівської лікарні. Питання об’єднання поки що знято. Але не знято питання економіки. 

Наші медики мають усвідомити: настав час вчитися заробляти гроші. Для лікарні. Кожен прийом хворого має бути зафіксований у базі НСЗУ. А ще, на мій погляд, у всіх лікарів має бути корпоративна етика. Якщо пацієнт, наприклад, прийшов на прийом до проктолога, то він, я думаю, міг би знайти підставу дати направлення на обстеження і до кардіолога. Таким чином, і медзаклад отримає більше коштів від НСЗУ, і хворого обстежать досконально. Але багато лікарів працюють по-старому. 

Скажу більше: є випадки, коли дають направлення на аналізи не в лабораторію лікарні, а відправляють у комерційну — це як розуміти? Тут або всі «налягають на весла», або корабель зазнає аварії. 

— За вимогами МОЗ у всіх палатах треба встановити кондиціонери, і декого це обурило: під час війни — не до жиру. Чи буде громада виділяти гроші на закупівлю?

— Є в Одесі таке громадське формування, як Наглядова рада, яка стежить, куди громади витрачають свої гроші. Першочергові це питання чи ні? Моніторять усі тендери, закупівлі. У мене запитання: якщо депутати громади ухвалили рішення виділити гроші, наприклад, на ямковий ремонт, то на якій підставі відмовляє громадська організація? У нас місцеве самоврядування працює чи хтось здійснює керівництво в ручному режимі? Ренійська громада з бюджету виділила на потреби ЗСУ 11,3 мільйона гривень, ми постійно виділяємо кошти для тероборони і поліції. Скажіть — і ми віддамо весь бюджет для оборони України. Так от, про кондиціонери: як, ви думаєте, до цього поставиться Наглядова рада?  

— Думаю, громадським працівникам треба питання ставити МОЗ: наскільки це своєчасно. Але повернемося до місцевих реалій. Судячи з опитування, послугами сімейної медицини користуються 90% жителів громади. Багато скарг надійшло на розташування цієї служби на третьому поверсі лікарні. Жителі громади просять спустити службу на перший поверх.

— Ми бачимо інше рішення — відремонтувати ліфт. Найближчим часом буде збудовано ліфт на другій базі лікарні, потім ми одразу приступимо до ремонту ліфта на першій базі. 

— У громаді сім сіл, і в п’яти з них є аптеки. Мешканці сіл Нагірне і Долинське хотіли б теж мати можливість купувати медикаменти за місцем проживання.

— Аптеки в п’яти селах — це вже велике наше досягнення. У селах Долинське і Нагірне аптечні пункти будуть збитковими, жоден підприємець не стане працювати в мінус. 

— Є державна програма «Доступні ліки», але аптеки, які відпускають ліки за цією програмою, є тільки в Рені. Чи можна знайти спосіб доставляти безкоштовні медикаменти в села?

— Знову ж таки це питання — до бізнесу. Ми пропонували підприємцям цим зайнятися, кажуть, що неперспективно.

— Надійшло й таке запитання: чому в Рені немає судмедексперта, як було раніше? Тепер померлого родича, якщо потрібен розтин, потрібно везти в Ізмаїл, а це — транспортні витрати і час.

— Цю службу реорганізовано, у нас уже немає судмедексперта. Область просила вирішити питання з ремонтом холодильника в морзі — і ми виділили на це у вигляді субвенції 190 тисяч гривень. Але гроші пішли «нагору», а питання досі не вирішене — посилаються на те, що реорганізація не завершена. 

— Ренійська громада, як і багато інших, ховає своїх синів. Зазвичай загиблих воїнів ЗСУ доправляють спершу в морг, де й починається траурна процесія. Один із жителів нашого міста обурився: морг у такому стані, що це неповага і до загиблих, і до їхніх родичів. Прохання зробити ремонт хоча б у залі для прощань.

— Як і лікарня, морг був побудований у дев’яностих, там приміщень чимало. Думаю, треба оптимізувати, а зал для прощань передати в оренду тим, хто займається організацією похорону, — подумаємо над цим.

Насамкінець хочу сказати, що під час широкомасштабної війни багато молодих жінок виїхали за кордон. Найімовірніше, більшість уже не повернуться, і населення нашої громади скорочуватиметься. Це змусить нас проводити оптимізацію і в системі охорони здоров’я, і в системі освіти.

Прокрустове ложе медичної реформи

На робочу нараду з мером гендиректор Ренійської лікарні Олег Бурля та провідна акушерка-гінекологиня Марина Василюк прийшли з папками паперів — доходи та витрати. 

Деякі цифри пригнічують. Поліклініці для виплати зарплати необхідно близько 600 тисяч гривень на місяць, заробити вдається 400 тисяч. Щомісяця поліклініка приносить лікарні понад 200 тисяч гривень збитків. 

Аналогічна ситуація — у гінекологічному відділенні на 10 ліжок. На таку кількість невигідно утримувати цілодобовий пост: крім лікаря, чотири медсестри, чотири санітарки.

Що робити? Закрити поліклініку? Закрити гінекологію, де більшість — вагітні на збереженні?

— Я вже й так увійшов в історію Рені, як мер, який закрив пологовий будинок, — каже Ігор Плехов.

Хоча не мер закрив пологовий будинок — змінилися вимоги до рододопомоги. А ще змінилася ситуація: колись у Ренійському пологовому будинку на рік приймали до 1200 пологів, а сьогодні в громаді на обліку — 63 вагітних.

Жінки народжують в Ізмаїлі. Але чи поїдуть вони в Ізмаїл на лікування?

— Це ж жінки: у кожної дім, діти, тому вони хочуть лікуватися вдома, — каже Марина Віталіївна, що так по-людськи зрозуміло. Але збитки, які приносить відділення, змушують різати по живому. Медична реформа часом — прокрустове ложе, коли десь треба «відрубати», десь «витягнути». 

— Якби міськрада мала право дотувати зарплату співробітників лікарні, ми б покрили мінуси, але не маємо права, — констатує Ігор Плехов. — Можемо коштом бюджету купувати обладнання, яке дасть змогу надавати більше послуг, і так заробляти. Громада купила все, що медики просили. Давайте шукати вихід: як заощадити гроші, але зберегти ліжка? 

Під час наради дійшли рішення скоротити гінекологію до 5 ліжок і «підселити» її в хірургічне відділення. Таким чином вдасться ліквідувати один пост гінекології та заощадити близько 160 тисяч гривень. Медпрацівників гендиректор обіцяв працевлаштувати — якщо, звісно, вони погодяться на інші умови праці. А як тепер провідний акушер-гінеколог розриватиметься між прийомом у жіночій консультації та лікарнею на іншому кінці міста? 

У медицині сьогодні залишаються тільки найстійкіші.

Прийом — до останнього пацієнта

У попередній публікації ми озвучили прохання жителів Рені збільшити години прийому лікаря-ендокринолога, оскільки хворих багато. Але, як повідомила медичний директор Лариса Георгіу, яка працює за сумісництвом лікарем-ендокринологом з 9.00 до 10.15, збільшити час неможливо.

— Якщо пацієнт не може записатися, а ситуація критична, то я приймаю, тобто працюю до останнього пацієнта, — каже Лариса Георгіу. — Якщо людина не може прийти самостійно, вирішуємо питання телефоном. Пацієнти отримують інсулін як за моїми електронними рецептами, так і за рецептами сімейних лікарів — згідно з планом лікування, який погоджую для кожного. Пацієнти з 1-м типом діабету можуть отримати гуманітарний інсулін, шприци, тест-смужки, глюкометри. Пацієнти з діабетом 2 типу забезпечуються таблетованими цукрознижувальними препаратами за програмою «Доступні ліки» безоплатно або з частковою доплатою. 

Лариса Михайлівна повідомила, що для прискорення роботи навіть створила групу в соцмережах, де пацієнти, які страждають на діабет (190 осіб — інсулінозалежні), можуть із нею оперативно вирішувати питання, що виникають.

---

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.