Як в Балті народжувалася пісня «Стожари» у виконанні Назарія Яремчука

Зі спогадів Павла Дворського

Назарій, звертаючись до мене та Володимира Олексійовича Кудрявцева, сказав: «Ви маєте написати щось таке, щоб те «щось» зазвучало приблизно так, як «Червона рута». Я відповідаю: «Назарію, та такі пісні, як «Рута», народжуються раз на сто років». Ми, мовляв, напишемо, але ти не бери одразу таку планку. А він натомість: «Якщо брати меншу планку, то тоді краще не пишіть нічого…».

І ось поїхали ми на гастролі в Балту. Отам у мені щось забриніло, якась така цікава мелодійна канва.

І в’язалося воно із зорями, так, ніби то мені зорі щось навівали, оті високі південні зорі, які в степу, ну, тим світлом своїм щось таке зі мною робили, що пояснити не можу. І хочу упіймати те видіння, і, здається, ось вона, та Божественна музика, але ще мить — і вона втікає від мене, не дається.

Повертаюся у Чернівці й одразу телефоную Кудрявцеву. Кажу, здається, знайшов мелодію! Як би нам зустрітися, бо я мушу те наспівати. Кудрявцев мовить: їдь терміново!

Я з гітарою, він запускає старий магнітофон з бобінами

Наспівую — він пише

І я йому кажу, що хотілося б, аби у вірші йшлося про справжнє кохання, але неодмінно під нашою українською, оцією Божою природою, під нашими цими зірками, що на небі, бо, кажу йому, чуєте оцей такий мелодійний скачок, оця висока нота, вона щось має чіпляти, і здійматися десь високо, аж під самі зорі. Бачу, Кудрявцев аж тремтить.

Музика йому сподобалась, і він хоче втрапити в оту музичну колію своїми римами. А за кілька тижнів отримую лист. І в ньому: «Павле, здається, ми написали пісню, яку заспівають усі!» І я припасовую написане одразу до музики, і мені мурахи по спині зачинають бігати, від голови до ніг.

А потім думаю: що ж то воно за «Стожари»? Бо я певен, що тисячі людей, як і я тоді, не знали достеменно, що то воно є? Що то є таке сузір’я, із семи зірок, і що за легендою, хто зустріне свою кохану під цими Стожарами — коли вони не сховані за хмарами — то ті двоє будуть вічно щасливими.

Вірш справді вдався дивовижний! Пісня одразу полюбилась людям, зазвучала. Велике значення мало те, що першим виконавцем її став Яремчук.

Я тоді Назарію наспівав, він обняв мене, каже: «Павле, я вірю, що в цієї пісні велика доля».

І записали ми її в Криму, де робили програму, що називалася «Десять років опісля» на ювілей «Смерічки». На фоні кримських гір Назарій співає, вбраний у гарну вишиванку».

Назарій Яремчук — Стожари: текст пісні

Був зорепад і зелен сад,

І ми були у парі.

По тім саду без тебе йду,

Коли горять стожари.

Приспів:

Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари,

Так хочу стріти кохання наяву.

Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари,

Коли я з вами і мрію, і живу.

Як маків цвіт в полях горить, –

Так зорі квітнуть ясно.

Впаде зоря і вмить згорить,

Моя ж любов не згасне.

Зірки горять, а де ж зоря,

Що долею озветься?

Я кличу знов свою любов,

Вона навіки в серці.

Читайте також:

• Закувала та сива зозуля: історія написання пісні
• Як український Щедрик Леонтовича став світовим хітом
• Фронтові пісні: як війна відбивається у нашій музиці (Відео)