У Рені з будь-якого одягу роблять вишиванку, та ще й з бісеру

— Зараз дуже багато пісень переосмислюються: я починаю співати — і плачу, — пояснює свій відхід зі сцени професійний концертмейстер.

Плетінням з бісеру Наталія Воронова займається вже чотирнадцять років: відколи народився старший син. Любов до рукоділля з дитинства прищепила її мама – дуже творча особистість.

Як Наталія захопилася виготовленням герданів

Гердан — це прикраса у вигляді стрічки, сплетеної з різнокольорового бісеру. З нього складаються геометричні чи рослинні візерунки.

— Ця прикраса була поширена на Західній Україні, зустрічалася на Волині та на Поділлі, — розповідає майстриня. – З часом багато видів герданів було втрачено. Це сталося, як я думаю, у роки Другої світової війни і після неї – матеріалів не було, та й ніколи було жінкам цим займатися. І мені захотілося відродити те, що робили наші прабабусі.

Коли Наталія виклала на своїй сторінці у Фейсбуці гердан «перетинчастий» і «хрещатий», всі майстрині були вражені – таких форм вони ще не бачили.

— Вивчаючи історію українського народного костюма, я випадково знайшла лише одну фотографію таких герданів, сама намалювала схему, підібрала кольори та сплела.

Наталя створює і авторські візерунки. Вивчивши орнаменти, характерні для Одещини, вона зробила «одеський» гердан.

Гердани купують навіть за кордоном

Сьогодні замовляють гердани її подруги та знайомі, які проживають у різних країнах світу: кожній хочеться ідентифікувати свою національну приналежність, і гердан – чудовий спосіб.

— Його можна надіти на будь-який однотонний светр, блузку, сукню — і ти вже у вишиванці! – каже майстриня. – Моя колишня однокласниця, яка проживає в Польщі, замовивши гердан, обіцяла, що повністю змінить свій гардероб, щоб «перетворитися на дівчинку»: вона ходить у джинсах та шкіряній куртці. Але, виявляється, гердан має чудовий вигляд і на пацанці в косусі!

У тренді гердани з національною українською символікою — з тризубом, прапором, національними візерунками, в обрамленні соняшників, маків, волошок. Бісер грає насиченими фарбами – від такої краси важко відірвати погляд.

– Створювати своїми руками красу в той час, коли хтось несе в Україну розруху, – у цьому для мене особливий сенс, — каже майстриня.

Читайте також: Залізничник з Кодими: про гончарну справу, бджільництво та допомогу оточуючим