Останнім часом клезмерська музика стала напрочуд популярною. Вона звучить на фестивалях, весіллях, хрестинах, народних та державних святах. У 2022 році особливості виконання клезмерської музики Подільського району Одещини внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Клезмерська музика сьогодні побутує у семи населених пунктах Одещини: у місті Кодима, в селах Загнітків, Шершенці, Грабове, Лабушне, Івашків та Олексіївка. Отже, розповімо про «Бетуту» – один із колоритних колективів із села Шершенці.
У селі Шершенці від малого до старого знають, що таке клезмерська музика. Тут твердо переконані, що ця музика не тільки належить до духовної скарбниці Одещини, а й є частиною духовної спадщини їхнього села. І хоч в основі клезмерської музики хасидські мотиви, вони вдало поєднуються з українськими, румунськими, молдавськими та циганськими.
– Назва походить від єврейського «кліземер» – музичний інструмент. Клезмерська музика тісно переплетена з культурним життям нашого краю, – розповідає Петро Байрак, керівник духового оркестру «Бетута».
Духовий оркестр з’явився завдяки цікавому випадку, що стався наприкінці 1980-х років.
Петро Байрак після закінчення Одеського культпросвітнього училища приїхав працювати до Шершенецького Будинку культури художнім керівником самодіяльного духового оркестру. Але оркестру, якого не існувало. Ні, у селі були духові колективи, а ось при культурному осередку такого не було. Тож Петро Васильович керував шкільним духовим оркестром.
– Приїхав я у 1987-му. На той час було оголошено добровільну здачу самогонних апаратів населенням. Люди їх приносили і кидали біля Будинку культури. А внизу, під будівлею, була кочегарка. Якось я почув звуки наче музичних інструментів. Пішов подивитися. То хлопці розібрали ці апарати і дули у змійовики, як у труби, створюючи мелодію. Я і запропонував їм гру на справжніх музичних інструментах. Так з дев’яти чоловік – представників різних професій – у нас утворився духовий колектив Будинку культури, – згадує Петро Васильович.
– Мій батько теж був музикантом, хоча музичної освіти не мав, – розповідає жителька Шершенців Лариса Ямпольська. – Як він розказував, хист гри на духових інструментах передавався від батька до сина просто «на слух». Музикантів у селі дуже поважали і поважають. У нашій сім’ї батько завів таку традицію – щоразу, коли приходив із весілля, віддавав нам із сестрою маршові. Тому ми його завжди чекали, не лягали спати. А тоді мали на цукерки чи на стрічки.
У нинішньому колективі з семи чоловік більшість музикантів самоуки, які вчилися грати «на слух». Основна робота музикантів – це сільська праця у полі, на фермі, в кочегарці. Але любов до музики поєднала їх у колектив.
– У мене в роду не було музикантів. Але дуже хотілося грати і мені пощастило – зустрів гарного вчителя Василя Мойсейовича Барановського, – каже Петро Байрак.
– У музиці ми знаходимо душевний спокій і гармонію життя. Клезмерська музика оздоровлює дух і тіло, – переконані музиканти.
– Мелодії, які ми граємо, називають у народі фрейликами. Всі мелодії фрейликів мають своє призначення і кожна звучить по-іншому. Тому, наприклад, весільні гості знають, яка музика запрошує до столу, яка – на почесну, яка – до чарки. Також є «данс», який піднімає гостей з-за столу. Всі беруться за руки, тричі танцюють навколо столу і виходять на подвір’я для танців, – розповідає керівник гурту.
Петро Васильович згадав і про звичаї, які побутували в їхньому селі. Зокрема, цікавим було оприлюднення на другий день весілля списку, хто і скільки грошей подарував молодятам. Сьогодні ця традиція вже відійшла. Почесної, яка проводилась на перший день ввечері, вже немає. Гості дарують подарунки під час вітання молодих. Відходить і весілля з духовим оркестром, адже стало модно святкувати у ресторані.
Хоча недавно «Бетута» був запрошений до села Маринівка Біляївського району, де грали весілля. А дізнались молодята про цей колектив під час проведення «Кодима-фесту» в Івашкові, що на Кодимщині.
Музиканти передають свій хист, а разом з ним традиції, обряди і звичаї підростаючому поколінню музикантів. Адже у селі сформовано дитячий духовий колектив з десяти хлопчиків. Колектив вже з усією відповідальністю заявив про себе – він посів перше місце в конкурсі «Обряди та звичаї в традиціях Одещини».
Діти також побували на міжнародному фестивалі у Києві, на який були запрошені Олегом Скрипкою.
Однак з початком повномасштабної війни багато дітей виїхали із села. Але ті, хто залишився тут, чекають на їхнє повернення і розучують нові клезмерські мелодії. Гарно виконують марші, грають обрядову музику з українськими, молдавськими мотивами, а також звучить у їхньому виконанні єврейська народна музика.
Але, як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
І ви маєте можливість і побачити, і почути, і скуштувати традиційних шершенецьких страв. А разом з тим намилуватися шершенецькою осінню та її колоритними мелодіями.
Тож обов’язково завітайте до Шершенців, які лежать на «Шпаковому шляху».
Що ж означає слово «Бетута»? А бетута – це стиль молдавського танцю. Тож не дивно, що на кордоні з Молдовою ця молдавська складова переважає в мелодіях оркестру.
– У нас пів села молдовани, а пів села – українці. І, що саме дивне, – зі сторони Кодими живуть молдовани, а з боку Молдови – українці, – пояснює Петро Байрак.
Читайте також:
За даними синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтрашній суботній день, 20 вересня 2025 року,… Read More
Попри обміління водойми, ставок біля села Маяки неподалік Одеси перетворився на справжній притулок для пернатих:… Read More
Приморський районний суд Одеси визнав винним викладача Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка»… Read More
Ця історія почалась чотири роки тому, коли студент Одеського медичного університету Ріхан спитав мене, як… Read More
Колишній радник ОПУ Олексій Арестович попереджає: Кремль може використати Молдову як трамплін для удару по… Read More
Антимонопольний комітет України оштрафував комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» на 7 мільйонів гривень за порушення… Read More
