Історія

Одеські історії: як в Одесі зустрічали Новий рік в «екстремальних умовах»

Часом довгоочікувані свята ставали схожими на страшну казку. Як зустрічали в Одесі Новий рік в «екстремальних» умовах — вивчивши матеріали старих газет та публікації краєзнавців, розповість «Одесская жизнь».

Одеські історії: як зустрічали Новий рік в Одесі в «екстремальних умовах»

Текст: Вероніка Поліщук. Фото: з відкритих джерел. Час читання: близько 7 хвилин

“Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш” – говорить народне повір’я. І підсвідомо навіть дуже дорослі люди очікують у новорічну ніч добрих чудес і чарів. Але часом довгоочікувані свята ставали схожими на страшну казку. Як зустрічали в Одесі Новий рік в «екстремальних» умовах — вивчивши матеріали старих газет та публікації краєзнавців, розповість «Одесская жизнь».

Скандали та курйози

В Одесі Новий рік відзначали майже від заснування міста. У палацах і садибах вищого товариства влаштовувалися блискучі бали. Повеселитися хотіла й простіша публіка. Новорічні «маскерати» та вечірки бували в Одесі принаймні з початку 1796 року. І до 1799-го розваги дозволялося проводити без сплати мита до міського бюджету. А потім, згідно з розпорядженням Одеського міського магістрату, на вечірки треба було отримати дозвіл влади. Зрозуміло, що не задаремно. Одесити, звичайно, не гаяли нагоди на святі заробити. І власники розважальних закладів вступали у жорстку конкурентну боротьбу. А щоб відбити клієнтів у суперників, дехто навіть підключав «дах». У 1800 році, наприклад, господиня «будинків для розваги» купчиха Рожнова зібралася влаштувати новорічну вечірку на тридцять персон. Запросила музикантів і танцівниць, накупила спиртного, накрила столи. І успішно продала усі 30 запрошень. На жаль, вечірку було зірвано. Австрійська піддана, єврейка Рухля Давидова, яка тримала такий самий розважальний заклад, налаштувала на купчиху пристава, та ще й з озброєними солдатами. І, незважаючи на те, що магістрат вечірку дозволив, вони розігнали музикантів і від імені одеського поліцмейстера Степана Леслі банкет заборонили. Відповідно, Рухля свою гулянку успішно провела. В архівах збереглася скарга купчихи, що вимагає відшкодувати їй збитки від новорічного заходу, який не відбувся, — за оплату продуктів та спиртного, музикантів, танцівниць та офіціантів, свічок та опалення приміщень. А також втрачені гроші за вхідні квитки, придбані 30 особами чоловічої статі. Ну а найкурйозніша новорічна пригода сталася в Одесі 1913 року. У святкову ніч у чиновника пошукового відділку викрали… ялинку — із прикрасами та запаленими свічками. Зловмисників знайшли по слідах, що збереглися на свіжому снігу. Щоправда, вони вже встигли збути ялинку.

Чумний Новий рік

1813 рік одесити зустрічали під замком – у місті бушувала чума. Незважаючи на всі заходи профілактики та карантин, смерті не припинялися. По Одесі страшними привидами роз’їжджали на возах мортуси — у чорному одязі, чорних масках з довгими носами. Захворілих вони звозили до бараків при лікарнях. Тіла померлих – захоплювали довгими гаками, щоб потім поховати в братських могилах, пересипавши трупи шарами негашеного вапна. Вже у вересні генерал-губернатор де Рішельє ввів найсуворіший карантин, заборонивши виїзд і в’їзд до Одеси. А в листопаді взагалі не дозволив городянам виходити на вулицю. До кожного будинку двічі на день під’їжджали вози з водою та продуктами. Хліб, крупи, листи обкурювали сіркою, м’ясо «дезінфікували» морською водою, гроші обполіскували в оцті. До 31 грудня 1812 року Одеса втратила через чуму кожного дев’ятого мешканця – померло 4038 осіб. Властиво, про жодних гостей на Новий рік та Різдво і мови бути не могло. Щоправда, найвище товариство мало змогу пересидіти епідемію у своїх заміських садибах. Там новорічні свята й відзначали.

На Новий рік – наскок, на старий – переворот

Новорічна ніч 1918 року розпочалася з наскоку. До особняка одеського цукрозаводчика Гепнера увірвалися п’ятеро озброєних револьверами та бомбами бандитів, які вимагали у господаря будинку та його гостей «скинутися» на потреби революції. Відрекомендувалися грабіжники членами партії анархістів-егоїстів. Спочатку за життя і свободу купців грабіжники заломили 50000 рублів. Зібравши нерви в кулак, комерсанти зважилися з бандитами поторгуватися. І, зрештою, «експропріатори» задовольнилися лише двома тисячами. Щоправда, прикраси у жінок все ж таки відібрали. Так само, як і гаманці у чоловіків. Але все ж таки залишили обчищеним гостям по десятці на візника. А напередодні старого нового року — 13 січня — в Одесі спалахнуло більшовицьке повстання. В результаті було створено так звану «Одеську радянську республіку». Вона негайно оголосила війну Румунії і почала друкувати власні гроші. М’яко кажучи, особливої радості одеситам така «незалежність» не принесла. Торгівля, яка була основою процвітання Одеси, з кожним днем дедалі більше «тріщала по швах». А влада у місті перейшла до тих, хто міг зібрати та озброїти кілька сотень головорізів.

Раніше ми розповідали про Різдвяну казку та новорічні подарунки: «Здравствуй, Санта – Новый год!»

Новорічна пожежа

Новий 1873 рік розпочався для одеських театрів «прем’єрою» драми-катастрофи – 2 січня згорів ущент міський театр, побудований за проектом архітектора Джованні Фраполі. Від газового ліхтаря спалахнуло дерев’яне оздоблення будівлі. Потім полум’я поширилося на внутрішній каркас. Театр завалився. І відновити руїни було практично неможливо. Півтора століття тому, зважаючи на все, в Одесі пожежною безпекою не особливо заморочувалися. У театрі не було опалення. І тому взимку в артистичних вбиральнях під час репетицій та спектаклів постійним синім полум’ям горіли чани із запаленим спиртом. Іноді артисти вживали його і всередину – для зігріву. Загалом, спалахнути будинок міг будь-якої миті. На щастя, пожежа сталася не під час вистави, тож ніхто не постраждав.

У цей Новий рік сподіваємося на краще

До екстремальних передноворічних забігів на Привоз і до супермаркетів одеситам не звикати. До аномальних цін на продукти теж. Навіть до бійок Дідів Морозів на Дерибасівській вже звикли. Але вперше за багато років передноворічні клопоти одеситів — тих, безумовно, хто хоч трохи замислюється над тим, що відбувається в країні, затьмарені загрозою військового вторгнення Росії. Тема, звісно, зовсім не новорічна. Але й оминути її не можна. Як говорить давня мудрість, «Попереджений – значить озброєний». Тим більше, коли і українських жінок, згідно з нововиданим законом, до війська можуть призвати. Об’єктивна реальність така: МЗС Росії пред’явило США ультиматум. Згідно з документом, НАТО має виключити своє подальше розширення, зокрема вступ до Альянсу України. Якщо Україна та НАТО ігноруватимуть вимоги РФ, то, за даними української та зарубіжних розвідок, наприкінці січня — на початку лютого можуть розпочатися бойові дії з боку «північного сусіда». І, насамперед, Путін збирається захопити південь України: щоб забезпечити постачання до Криму, а також відрізати країну від моря, отже, від постачання. Розвіддані говорять про десантну операцію на схід від Одеси, між селами Фонтанка та Коблево. Мовляв, війська агресора збираються просунутися на північний схід від міста, потім повернути ліворуч і просунутися до Придністров’я. В результаті Одеса буде оточена, весь південь України опиниться під контролем РФ. Щоправда, у Москві це заперечують, та й західні партнери обіцяють у разі чого прийти на виручку Україні. Тому дуже хочеться вірити, що Новий рік завжди приходитиме до Одеси виключно під залпи святкового салюту.

Вероніка Поліщук

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з понад 20-річним досвідом. Пише про життя Одеси, екологію, культуру. Працювала оглядачкою та редакторкою в «Одеському віснику». Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ).