Фінансова допомога: через бюрократію частина громадян залишається без грошей

Чому потрібно звертатися до нотаріуса?

З початком війни багато хто виїхав за кордон і продовжує виїжджати. Багато людей похилого віку і людей з інвалідністю, яким важко самим справлятися і пересуватися, залишилися одні. І маємо розраховувати лише на різні форми допомоги. Отримати фінансову допомогу такі люди сьогодні мають шанс лише за умови оформлення банківської картки. Тільки на неї перераховують виділені кошти. Щоб оформити таку картку, літня людина має дістатися банківської установи. Якщо він не може цього зробити (не ходить, лежачий), йому потрібно знайти людину, якій він довіряє. Запросити додому нотаріуса та скласти на цю людину довіреність на користування своєю карткою. Саме довіреність є підставою для оформлення банківської картки. Довіреність має надавати право:

• на розпорядження рахунками довірителя;
• випуск та перевипуск банківських карток;
• відкриття та закриття рахунків;
• одержання коштів довірителя.

Такі вимоги містяться на сайті “ПриватБанку”. В інших великих банках вони суттєво не відрізняються.

Скільки коштують послуги нотаріуса

Найчастіше йдеться про отримання малозабезпеченими громадянами допомоги у розмірі від однієї до десяти тисяч гривень. Викликати нотаріуса додому навіть у мирний час було нелегкою справою. Нині ситуація суттєво погіршилася.

Послуга нотаріуса для людини похилого віку або людини з інвалідністю не є безкоштовною. Виклик приватного нотаріуса додому коштує в середньому дві з половиною тисячі гривень (приїзд у будинок та державне мито). Державні нотаріальні контори влітку під час відпусток працюють за відсутності більшості співробітників, тому додому до клієнтів не виїжджають. Пропонують привезти пенсіонера до нотаріальної контори, щоб до нього вийшов нотаріус. Тоді доведеться сплатити лише мито за оформлення довіреності у тисячу гривень. З урахуванням витрат на виклик таксі, щоб доїхати до нотаріальної контори та назад, загальна сума вже становитиме в середньому півтори тисячі гривень.

Ось і виходить, щоб отримати допомогу, людина малозабезпечена, яка не знає, як вижити, має спочатку знайти гроші на довіреність. Гроші, які іноді майже дорівнюють розміру пенсії.

*****

Таким чином, найдорожча допомога у воєнний час надається для тих, хто не може пересуватися і повністю залежить від оточуючих та нотаріуса. Чи це справедливо? Звичайно, ні. Щоб спростити цю процедуру, можна було б дозволити оформлення банківських карток на запит органів соціального захисту. Соцпрацівники найкраще знають, у якому стані перебувають їхні підопічні. Такий підхід був би коректнішим з точки зору забезпечення соціальної справедливості та більшої доступності різних форм допомоги у воєнний час.

Світлана Комісаренко