Статті

Екопоселення на Одещині: архітекторка з Одеси створила в селі новий стиль життя

Вирватися з «бетонних джунглів» в патріархальне село, відродити з небуття стареньку хатинку, а потім насолоджуватися природою і спокоєм – заповітна мрія багатьох жителів міст. Щоправда, не кожному таланить втілити її у життя. Уляні Повереновій, талановитій архітекторці-дизайнеру з Одеси, це прекрасно вдалося.

«МамаДача» на сільській околиці

На Одещині її найбільше привабило своєю колоритністю мальовниче й прадавнє село Концеба Савранської громади, де пані Уляна 2012-го придбала занедбану хатинку.

Тепер це досконалий архітектурний шедевр з усіма зручностями, дивовижним та автентичним інтер’єром, в якому вже неможливо упізнати стареньку мазанку. Своїм вишуканим виглядом та колоритністю він завжди вражав «зелених» туристів, які бажали тут відпочити.

– Над моїм проєктом працювали кілька майстрів. Значну частину робіт виконали своїми руками син Дмитро з друзями. З перекриттям очеретяного даху за нідерландською технологією прекрасно справилися хлопці з Одеси, які планували зайнятися екобудівельним бізнесом. На жаль, це був їхній перший та останній проєкт. Загалом, довелося добряче фізично й творчо потрудитися, щоб втілити у життя задумане, – розповіла Уляна Поверенова. – Але справа була того варта, бо жити і працювати у такому будиночку зручно і прекрасно!

Городництвом Уляна не переймається, каже, що купує свіжі продукти у доброзичливих і трудолюбивих концебівців.

Особисто пані Уляна займається проєктуванням ресторанів та дизайном інтер’єрів. У вільний час творить не менш дивовижні картини та насолоджується сільським життям.

Свою екосадибу, названу «МамаДача», що ташується в мальовничому куточку Концеби, мисткиня здає за символічну платню охочим відпочити від міської суєти, порибалити на річці Савранці, сходити на «тихе» полювання у Савранський ліс. Сама ж вона перебралася у сусідню Байбузівку, перетворивши ще одну селянську хатину на архітектурно-колоритне диво.

За її словами, у селах пустує багато хат, яким потрібні дбайливі і турботливі господарі.

Проте Уляна Поверенова радить містянам, бажаючим переїхати у село, певний час погостювати у сільських знайомих, бо, можливо, їм не підійде патріархальний спосіб життя. Ще й природного газу немає, отже хату доводиться опалювати дровами.

У Концебу за сільським ретро

На Савранщину, безпосередньо у Концебу та її околиці, за десяток літ перебралося не менше півсотні екопоселенців, здебільшого людей творчих професій, які переважно працюють онлайн.

Переобладнавши старі хати під зручне та комфортне помешкання, вони живуть розміреним життям зі своєю філософією, мудрістю та життєвими принципами, вирощують екологічно чисту сільгосппродукцію, не вживають м’яса, спиртного, займаються йогою, для діточок облаштували школу. І не кожного приймають у свою спільноту.

До речі, син пані Уляни Дмитро зі своїм другом розробили у Концебі власний будівельний воркшоп – майстерню з освоєння найбільш практичних та нових навичок.

Стару хату-мазанку, реставровану за стародавніми технологіями, вони перетворили на гостьовий еко-хостел «Триповня» з піччю-ракетою, неоновою підсвіткою та оздоблену по-сучасному.

У перспективі цей будівельний витвір господарі перепланують під екохаб для реабілітації ветеранів російсько-української війни.

Читайте також:

Юрій Федорчук

Народився в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Свою трудову біографію розпочав у 1977 році рибалкою на підприємстві «Гірський Тікич» (Черкащина). Працював формувальником на Київському заводі залізобетонних виробів. Був учасником бойових дій в ДРА (Афганістан). Після здобуття вищої освіти в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті почав працювати у журналістиці. Був власкором газети «Одеські вісті». За плідну журналістську діяльність відзначений Почесними відзнаками та грамотами. Лауреат премії ім. Р.М. Палецького, лауреат Всеукраїнської премії ім. С.І. Олійника, лауреат конкурсу «Українська мова - мова єднання».