Одеса завжди була містом вільних людей, які насамперед розраховують на власні сили, а її мешканці ніколи не страждали на надмірну повагу до влади. Проте вже понад 200 років для містян немає більш шанованої особи, ніж градоначальник та губернатор Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє. Саме на його честь одесити встановили перший міський пам'ятник, і досі ласкаво називають його «наш Дюк».
У новому випуску на нашому Youtube-каналі знавець Одеси Олександр Отдєльнов розповідає, чому саме цей керівник міста назавжди залишився для містян найбільш поважною історичною особою, як склалася його бурхлива доля та особисте життя.
А ще ви дізнаєтесь:
Арман Емманюель Софія-Септімані де Віньєро дю Плессі – так звучить повне ім’я родовитого французького дворянина, який народився 1766 року в Парижі. Він здобув блискучу освіту, а його дід, славетний маршал Рішельє, писав про молодого Армана: «Він успадкував усі мої переваги та жодного недоліку». За тодішньою традицією, у віці 15 років юного герцога одружили. Ніякого кохання – лише воля батьків. Усім було байдуже, що нареченій, Розалії де Рошешуар, було лише 13 років, і що вона мала вроджені вади: два горби та жахливу гримасу на обличчі.
Вперше юний Рішельє побачив свою наречену лише на вінчанні, і того ж вечора вирушив у «весільну подорож», але сам, без молодої дружини. Їхні стосунки все життя залишалися дружніми та поважними, але вони ніколи не жили разом. Згодом спалахнула Французька революція, яка позбавила Рішельє практично всіх статків. Втікши до Відня, молодий герцог прагнув довести, що здатен на великі справи. Разом із друзями, серед яких був і майбутній градоначальник Одеси Ланжерон, він вирушив на російсько-турецьку війну.
Ключовим моментом у його житті став кривавий штурм Ізмаїла. Ця нічна битва, справжня різанина, в якій Рішельє проявив видатний героїзм і був важко поранений, назавжди змінила його. Він отримав звання полковника, Георгіївський хрест, золоту шаблю та був особисто представлений Катерині II.
Як цей травматичний бойовий досвід та особисті драми вплинули на його характер і підготували до управління Одесою? Всі деталі його шляху до нашого міста – у новому відео на нашому каналі!
Після коронації імператор Олександр I, з яким Рішельє встиг потоваришувати, запропонував йому на вибір високий чин у гвардії або посаду одеського градоначальника. У 1803 році Еммануїл Йосипович Рішельє обрав Одесу. На той час місто мало жалюгідний вигляд: близько 5 тисяч населення, що мешкало в жахливих умовах, гостра нестача прісної води та деревини, недобудований порт і жодної ділянки обробленої землі на 170 кілометрів навкруги.
Але Рішельє прийняв виклик. Оселившись у маленькому будинку на Театральній вулиці, він з головою поринув у справи. Завдяки дружбі з імператором він отримав надзвичайні повноваження: під його керівництвом були митниця, військо, порт, поліція і суд. Він «виписав» з усієї країни найкращих лікарів та інженерів, а завдяки його міжнародним зв’язкам до Одеси почали прибувати купці з усієї Європи.
Завдяки Рішельє в Одесі з’явилися лікарня, біржа, театр, гімназії. Він був відкритим для спілкування, особисто відвідував найбідніші будинки та цікавився життям містян. Одесити почали називати його як поважного родича – «Наш Дюк!». Але найважчим випробуванням стала епідемія чуми 1812 року. Тоді м’який та демократичний Рішельє запровадив жорстокі карантинні заходи, аж до загрози страти за вихід з дому, і зміг врятувати місто.
Що ще зробив Дюк для міста і як йому вдалося завоювати безмежну любов волелюбних одеситів, яких він часом змушував до жорсткої дисципліни? Дивіться повну історію розбудови Одеси у нашому відео!
За 11 років керування Рішельє населення Одеси зросло у 7 разів! Але восени 1814 року, після перемоги над Наполеоном, імператор Олександр відправив його керувати батьківщиною – Рішельє став прем’єр-міністром Франції. Кажуть, що проводжати Дюка вийшло все місто, і плакали майже всі. Він пожертвував весь свій капітал на розбудову Одеси, а згодом подарував місту свій будинок та Дюківський сад.
На жаль, на чолі французького уряду його здобутки були не такими вражаючими. Не знайшовши спільної мови з тогочасною елітою, він пішов з політики. Менш ніж за рік, у віці 55 років, Рішельє помер, не залишивши по собі нащадків. Великий герцог, справжній батько Одеси, похований у церкві Сорбонни в Парижі.
Саме він відкрив європейську сторінку в історії Одеси, яку вона пише й досі.
Читайте також:
За даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у понеділок, 30 червня 2025 року, в… Read More
У вівторок, 1 липня 2025 року, стартує благодійна ініціатива на підтримку незалежної журналістики в Україні… Read More
Невеличкий провулок у Приморському районі Одеси довгий час носив назву Єлисаветградський. Тепер він має нове… Read More
На перший погляд, він міг би залишитися у затишному світі алгоритмів, офісів із кавовими автоматами… Read More
Гідрометцентр Чорного та Азовського морів попереджає: сьогодні, у неділю, 29 червня, найближчими годинами по Одесі… Read More
У одеських освітян- чергова важка втрата: на війні загинув учитель фізичної культури Маріїнського ліцею Андріан… Read More