Свята - це те, що всі люблять і чекають! На вершині величезної піраміди з великих та маленьких, важливих та другорядних урочистостей стоять народні свята з релігійною основою.
Про одне таке я вам сьогодні розповім. Це День Святого Іллі, який святкують 2 серпня. Тож час згадати імена своїх друзів та знайомих та привітати їх з іменинами.
Ільїн день присвячений першому святому, якого стали почитати на Русі. У IX столітті у Києві було збудовано соборний храм, Дерев’яну Свято-Іллінську церкву, яка, можливо, є першим православним храмом Київської Русі. Існує припущення, що Хрещення киян 988 року відбулося саме біля церкви Святого Іллі, розташованої на Подолі. У церкві Святого Іллі свого часу молилася і княгиня Ольга.
В Ільїн день завжди молилися про звільнення від посухи, адже посуха означала голод та відсутність урожаю.
Про дощ у цей день моляться і сьогодні, організовують молебні, оскільки серпень найчастіше найгарячіший і посушливіший місяць. Проводиться молебень, як правило, від самого ранку, а потім ті, хто носить ім’я Ілля, готуються приймати гостей.
Жителі колоритних сіл на півдні української Бессарабії дуже люблять іменини та дотримуються обрядів. Болгари, наприклад, поливають руки імениннику та обдаровують його рушником чи сорочкою, а от гагаузи із села Котловина Ренійської громади цього дня обов’язково готують курбан. Готують його у родині іменинника та щедро пригощають усіх гостей. Роблять вони це не тільки для того, щоб смачно поїсти та душевно поспілкуватися з родичами та друзями за святковим столом, а й для того, щоб курбаном як жертвопринесення вимолити у Всевишнього здоров’я та благополуччя для Іллі та його близьких.
Через те, що мені часто доводиться їздити просторами Одещини, мене багато разів пригощали курбаном, приготованим представниками різних національностей. Але курбан у селі Котловина мене вразив. Готувала його Ольга Касаджик. І це був звичайний буденний курбан. Можу уявити, який смак у святкового!
Так от, курбан готується у великій алюмінієвій мисці. У неї поміщають невеликі шматки баранини, дрібно нарізані тельбухи і добре промитий «Кілійський» рис (причому це згадали як важливу деталь – саме «Кілійський»). Зі спецій — тільки сіль і чорний перець. Все це одночасно добре перемішують та заливають невеликою кількістю води. Місткість щільно закривають кришкою і відправляють у піч на кілька годин (дві, а то й три), залежно від розміру миски та її вмісту.
Готовий курбан ставлять на стіл, подаючи до нього ще одну безсарабську страву – манджу (помідорно-перечне рагу) і, наповнюючи келихи вином, п’ють за здоров’я.
Курбан не тільки смачна та традиційна страва, вона ще й сакральна. У селі Котловина впевнені, що з тими, з ким ти хоча б одного разу за одним столом поїв курбан, ти не можеш лаятись і ворогувати. Навпаки, ти маєш з ними поріднитися. Тож тепер у гарному гагаузькому селі у мене з’явилися нові добрі друзі. Готуйте із задоволенням і ви, дорогі читачі! І, збираючись за спільним столом з рідними, знайдіть добрих друзів.
Читайте також:
Російські пропагандисти поширюють черговий фейк про те, що українська ППО нібито б'є по своїх житлових… Читати далі
В Одесі стануть платними майже 200 місць для паркування навколо парку Перемоги. Надходження від зборів… Читати далі
Необхідність роздрукувати книгу знайома багатьом: викладачам та студентам, вчителям та батькам школярів, молодим вченим та… Читати далі
Нещодавно "Одеське життя" розповіло про кілька аспектів землетрусу, що жахнув увесь світ, у Туреччині. А… Читати далі
Дитяча бібліотека №37 у Пересипському районі Одеси зазнала значних змін завдяки менторський підтримці Одеського художнього… Читати далі
Одеські тарифи на воду і газ не змінюються від початку повномасштабного вторгнення, але багато жителів… Читати далі
