Дачні поради на кінець квітня і початок травня: як садити, захищати і доглядати за рослинами

Аптека на грядці: бактеріоз піддається лікуванню

Через різні причини почастішали випадки бактеріальних захворювань у садах і городах.

І це не тільки бактеріальний рак плодових або бактеріальний опік (не плутати з моніліальним опіком). Це також бактеріальна гниль картоплі, бактеріальний рак томатів, що передається насінням, серцеподібний некроз стебел томату, чорна ніжка картоплі й томату, бактеріоз капусти, м’яка гниль гарбуза, бактеріоз огірка й томату, бактеріальний рак на трояндах.

У лікуванні цих захворювань допоможе аптечний препарат фуразолідон (одна таблетка — 50 міліграм). Розчиніть 3 таблетки в 1 літрі теплої води і проведіть обприскування уражених рослин.

За допомогою розчину фуразолідону можна позбутися звичайної парші на бульбах картоплі, які обробляють перед посадкою. Можна замочувати на 15-20 хвилин насіння перед посівом або пророщуванням.

Бактеріальні нарости на плодових і декоративних культурах зрізають і рясно обробляють цим розчином.

Огірки: вибираємо сорт або гібрид

Одразу варто зазначити, що універсального сорту або гібриду немає, кожен вид огірка має ті чи інші властивості, призначення, розмір плоду, стійкість проти основних захворювань.

Виходячи з вищесказаного і роблять свій вибір: для салату (ранні), консервації або просто багатоплідні для реалізації. Важливо, де будуть рости огірки: у закритому або відкритому ґрунті. Відповідно вибирають самозапильні сорти і гібриди для теплиць, для відкритого ґрунту — бджолозапильні сорти і партенокарпічні гібриди.

Наступний фактор вибору: як часто ви зможете поливати огірки і збирати врожай? Недотримання умов догляду загрожує переростанням плодів і появою гіркоти. Тому вибирають сорт, у якого на генетичному рівні немає гіркоти при зміні параметрів вирощування.

Розмір також має значення, багато господинь віддають перевагу корнішонам, особливо сортам і гібридам, які не схильні до переростання.

І, мабуть, найважливіший фактор: стійкість проти різних огіркових хвороб.

Не зупиняйтеся на одному-двох видах огірка, обирайте щонайменше шість, бажано гібридних рослин (якщо ви не плануєте отримувати своє насіння), якими є, наприклад, партенокарпіки. Їм взагалі не потрібне запилення (самоплідні), вони утворюють невелике насіння, що не визріває. Партенокарпічні гібриди підходять як для закритого, так і для відкритого ґрунту. Висока врожайність не залежить від бджіл і комах, плоди мають малу схильність до переростання і пожовтіння. Вони більш тіньовитривалі, мають чудові смакові якості і менше схильні до гіркоти.

Підживлення: чим замінити гній

При посадці розсади лунку бажано забезпечити якою-небудь органікою. Багато хто зупиняється на перепрілому гної або сипці, які коштують чималих грошей. Що ж покласти в лунку замість гною?

Можна покласти мінеральні добрива, але і вони з часом призводять до деградації ґрунту нарівні з вирощуванням рослин без використання органічних добрив. Ніякі мінеральні добрива не замінять гній.

Вельми ефективно замінити гній може соковита зелена трава, яка зараз активно почала рости після рясних опадів, що пройшли. Особливу увагу зверніть на кропиву і яглицю. Піввідра щільно укладеної трав’яної маси укладайте в лунки, змішавши із землею, а потім висаджуйте розсаду. Трава містить набагато більше поживних речовин, ніж гній. Адже гній — це та сама трава, що пройшла через шлунок корів, за вирахуванням поживних речовин, які тварина витратила на вироблення молока та харчування.

Також можна приготувати зелену бродилівку, про яку ми розповідали не раз. Трава, щільно покладена в ємність і залита водою, через 7-10 днів перетвориться на густу масу з неприємним запахом. Це чудова заміна гною. Одного літра рідини буде достатньо на кожну лунку перед посадкою розсади.

Також можна змішати ґрунт із вермикулітом, попередньо просочивши його будь-яким гуміновим добривом. Вермикуліт завдяки своїй пористій структурі вбирає в себе величезну кількість вологи і поступово віддає її разом з добривом. Нинішнє літо, за прогнозами, очікується досить спекотним, тому варто звернути увагу на цей спосіб вирощування рослин-водохлібів, наприклад, огірків.

Буряк: п’ять причин поганого врожаю

Головне завдання при вирощуванні буряка — перемістити всі накопичені в листі органічні сполуки в коренеплід. Насамперед цьому сприяє калій.

Помилка 1. Недостатнє або повна відсутність підживлення калієм: якісний коренеплід буряка на 15 відсотків складається з сухої речовини і на 85 відсотків з води. Саме калій сприяє накопиченню сухої речовини. Що вищий вміст сухої речовини в коренеплоді, то більше накопичень цукрів, то смачніші коренеплоди і то довше вони зберігатимуться. Візуально дефіцит калію легко визначити за листям. Якщо листові пластинки червоні, особливо по краях, то це перша і найважливіша ознака того, що не вистачає калію (краєлистий некроз).

Як джерело калію можна використовувати будь-які мінеральні добрива: хлористий калій, сульфат калію і калій монофосфат. Якщо листя з темно-зеленого стає червонуватим — це перша і важлива ознака дефіциту фосфору, особливо на кислих ґрунтах.

З органічних джерел калію використовують попіл і трав’яний настій (зелена бродилівка). Попелом можна припудрити міжряддя або пролити розчином: 0,5 літра попелу розбавити у відрі води і відразу пролити. Витяжку із золи готують так: 1 літр золи залити 10 літрами води і настоювати протягом однієї-двох діб. Потім розбавити 1:10 водою і пролити коренеплоди.

Помилка 2. Проведення азотних підживлень у другій половині серпня — на початку вересня. До цього часу буряк наростив зелену масу і основне завдання — це перемістити всю органіку з листка в коренеплід.

Помилка 3. Підвищена кислотність ґрунту. Буряк добре ростиме і засвоюватиме необхідні елементи живлення з ґрунту за рН 6-7. Якщо ґрунт кислий, обов’язково роблять його розкислення, як мінімум додаванням золи.

Помилка 4. Не обривайте листя у буряка без потреби. Виняток становлять тільки пошкоджені хворобою і всохле листя.

Помилка 5. Надмірний полив буряка наприкінці літа і на початку осені. У цей час буряк не потребує великої кількості вологи, потрібно уникати обводнення коренеплодів. Після рясних дощів передбачте калійне підживлення, оскільки калій також сприяє відведенню зайвої вологи з клітин будь-якої рослини.

Квітник: що робити, якщо іриси не цвітуть?

Річ у тім, що ці квіти можуть вередувати з різних причин. І найбанальніша — дефіцит живлення.

Поки іриси не відцвітуть, їх потрібно підживлювати. Перше підживлення — у квітні-травні, коли рослина нарощує зелену масу і розвиває кореневу систему. Через кілька тижнів роблять друге підживлення, яке покликане допомогти правильному формуванню бутонів. А коли іриси відцвітуть, їх знову підгодовують для кращої зимівлі.

Навесні підживлення слід підкріпити аміачною селітрою і сульфатом калію з розрахунку по 20-30 грамів на квадратний метр. Через деякий час іриси підживлюють знову аміачною селітрою в тій же дозі, але вже з суперфосфатом — 50-60 грамів на квадратний метр. А втретє — такою ж кількістю суперфосфату і сульфатом калію (20-30 грамів на квадратний метр). При цьому не варто забувати і про деревну золу, яка допоможе квітці проявити себе у всій красі.

Іноді іриси не цвітуть через те, що у них взимку вимерзли квіткові бруньки. Ще одна причина — в сильному розростанні кореневищ. Саме тому необхідно ділити кущі кожні 5 років. Природно, коли мине пара тижнів після цвітіння. При посадці головне — не заглиблювати кореневище ірису. Інакше рослина не зможе добре розвиватися і формувати красиві квіти.