Ні, не має жодного стосунку одеський Вокзальний провулок до місця, де ташується сьогоднішній залізничний вокзал. А ось до залізниці – найбезпосередніше. Не повторюватиму, що це одне з тих місць в Одесі, де зупинився час. Вже хоча б тому, що вокзальний провулок – місце взагалі позачасове.
Ми на Молдаванці, у тій її частині, яка називається Воронцовською Слобідкою або просто Воронцовкою, у тому районі, де простяглися вулиці Чернишевського та Товарний провулок.
Вокзальний провулок і сам простягнувся від вулиці Чернишевського до вулиці Генерала Цвєтаєва. Сам по собі – невеликий, але дуже помітний. І як не назвати його позачасовим, якщо він навіть свою назву примудрився жодного разу не поміняти за всі роки існування?!
Взагалі він такий ось – наче законсервований. Щоправда, сьогодні вже не весь. Але про це трохи пізніше.
Чому Вокзальний? У позаминулому столітті провели тут залізницю, з’явилася і залізнична станція. Ні, не станція, а перший залізничний вокзал міста!
Ми йдемо сьогодні по Вокзальному провулку обережно. Дорожнє покриття тут майже всюди – сама лише назва. З одного боку – трохи житлових будинків та якихось руїн, з іншого – залізничні колії. Але ви їх не побачите – «прикриті» чимось на зразок паркана. Саме «на зразок», тому що стан його у багатьох місцях – жах жахливий.
Тут багато чого – якась зона, наче забута всіма, «невідома». Так найчастіше здається тим, хто тут не живе, буває дуже рідко, а іноді взагалі «прибуває» вперше.
І ось ходите ви по Вокзальному провулку, починаючи свій шлях з вулиці Чернишевського, вражаєтеся з усього побаченого. І у вас навіть не виникне питання, чому ж це дорогою жодної торгової точки не трапилося. Так, на сьогодні і не трапиться. А що їм, власне, робити тут? Адже тут дуже мало житлових будинків, а сьогоднішній Вокзальний провулок – ну ніяк не місце для прогулянок. Розбита дорога, купи сміття, якісь залишки «гріхів» і «та ще» стіна, що відокремлює його від залізничних колій.
«Протягом багатьох років тут фактично не було зовнішнього освітлення», – повідомляє нам офіційний сайт міста.
У вересні 2020 року тут була протягнута кабельна лінія довжиною майже 600 метрів. Так що не все так похмуро…
Саме звідси найкраще видно місцеву «воронцовську» історичну «реліквію» – стару водонапірну вежу. Для безперебійної роботи майстерень і депо потрібно було багато води, дністровського водопроводу тоді ще не було, от і збереглася з давніх давен така ось вежа на Воронцовці. До речі, нещодавно її упорядкували. Виглядає майже як нова.
Що стосується місцевої краси, то Вокзальний провулок може похвалитися і місцевими «арт-об’єктами». Грізний орел сидить на старій трубі, а з використаних шин тут спорудили щось на кшталт пам’ятника одеським колодязям-цистернам.
А ось вже ближче до перехрестя з Товарним провулком нетрі та халупи змінюються зовсім іншою картинкою. Тут теж, як і по всьому Вокзальному провулку, тягнеться те, що ніяк не можна назвати дорожнім покриттям. Зате як завзято вишиковуються в ряд висотки майбутнього ЖК «Олексіївський»! На тлі інших будов Вокзального провулка вони здаються чимось «неприродним», ну просто «прибульці» якісь!
Тож мине зовсім небагато часу і (хто знає!) сьогоднішні фотовиди Вокзального провулка стануть історією, що вже пішла в далеке-далеке минуле…
Фото авторки
Результати відкритого конкурсу на проєкт пам’ятника Лесі Українці в Одесі спричинили гучну реакцію в професійному… Read More
Поки електротранспорт в Одесі не працює, соціальні автобуси залишаються головною альтернативою. Публікуємо графік руху на… Read More
Російські дрони знову атакували Одещину. Двоє людей загинули, десятки об’єктів зазнали пошкоджень, рятувальники ліквідовували пожежі… Read More
Суд відправив під варту керівника КП «СМЕП», якого підозрюють у розтраті бюджетних коштів під час… Read More
В Одесі на вулиці Краснова в районі Іпподромного провулка розпочалися роботи з упровадження нової схеми… Read More
Одесі повернули ще одну частинку її історичного обличчя. Майстри реставраційної майстерні «1000 дверей Одеси» завершили… Read More
