Одеський Пале-Рояль у розпал літа: столики-стульчики та трохи визначних пам’яток (фоторепортаж)

Скоро йому 180!

Він виник у 1842 році (так, скверу-дідусеві наступного року виповнюється 180 років!), коли на місці плацу для міських парадів були зведені торгові ряди (архітектор Торічеллі).

Тоді й облаштували сквер із фонтаном. Пале-Роялем він став іменуватися 1843 року.

У 30-х роках минулого століття його назвали сквером ім. Чарльза Дарвіна, і цей факт досі викликає певне здивування.

Звичайно, зараз він як і раніше (з 1988 року) – Пале-Рояль, і в більш ніж спекотний липневий день саме час туди заглянути. Ну хоча б тому, що тут виростають ті вікові дерева, що передбачають відпочинок у тіні… Відома історія: у 20-ті роки всі ці красені ледь не пішли на дрова. Ця біда їх, щоправда, минула.

Пам’ятається, побували ми тут ще за «докоронних» часів, коли в листопаді 2019 року нам пообіцяли, що сквер реконструюватимуть-реставруватимуть.

Власне, роботи у сквері закипіли у квітні минулого року. З боку Оперного театру тут уклали плитку. У самому сквері в багатьох місцях доріжки, як і раніше, красуються «покрученим» асфальтом.

Кафешний аншлаг

Що у сквері зараз? У Пале-Роялі – аншлаг. Власне через нього ще можна пройти, милуючись по дорозі все тими ж віковими деревами, вандалоулюбленою скульптурою «Ерот і Психея» («Амур і Психея»), старовинним фонтаном, світловим фонтаном набагато пізнішого «походження», «вічної» розвалюхою за парканом, що покосився, новобудовою.

Тобто, насправді, нічого не змінилося. Ось тільки всім цим милуватися вам доведеться «по дорозі» через сквер, та ще й якщо ви правильно оберете напрямок. Тому що тут не просто багато різних кафешок. Їхні столики та стільці – це, по суті, і є в розпал літнього сезону головна пам’ятка найстарішого скверу.

Чи є тут звичайні лавки для відпочинку? Є. Але дуже мало – з боку Оперного. Вони завжди зайняті, бо інших лавок просто немає.

Тож хочете милуватися Пале-Роялем – потисніть за столик у кафе. Решта – тільки на ходу. А світловий фонтан ви можете і не розглянути: він теж обставлений столиками-стульчиками.

Пале-Рояль, так уже склалося, це ще й двір: і балкони деяких житлових будинків, що розташовані на вулиці Катерининській, теж виходять сюди.

Всі інші визначні пам’ятки – такі собі штучки для залучення відвідувачів.

І, до речі, таке кафешне засилля – немов дар «традиціям»: Пале-Роляль завжди був багатофункціональним, починаючи як торговий центр, пізніше – розважальне містечко з кафе та ресторанами… Ось тільки з настанням осені він вщухає, столиків стає менше, і ви відчуваєте, що знаходитесь у сквері, а не в кафешному міксі просто неба.

Але до тієї тихої осені ще далеко, і сьогоднішній день Пале-Рояля вирує собі активним життям – серед старих-старих дерев, давнього фонтану, багатостраждальної скульптури та нещасного ліхтаря «під старовину», який уже й не ліхтар. Втім, і інші ліхтарі в Пале-Роялі просяться в лагодження…

Читайте також:Одеський Олексіївський сквер: ремонт подорожчав і затягується, а нові лави вже «на повну силу ламають».

Фото автора, фото скверу до революції – ресурс «Стара Одеса у фото»