Берта Рапопорт: як одеситка стала капітаном і пройшла іспанський полон (ВІДЕО)

Ключові моменти:

• У 17 років Берта Рапопорт отримала диплом штурмана далекого плавання.
• У Лондоні її відмовилися слухати докери, побачивши жінку на містку.
• Під час війни Берта водила судна крізь мінні поля та обстріли.
• Після війни репресії позбавили легендарну капітанку можливості повернутися в море.

Історія Берти Рапопорт — одна з тих одеських історій, які важко повірити, поки не побачиш документи, фотографії та свідчення людей, що її знали. Народжена в Одесі дівчина з родини, далекої від моря, стала штурманом далекого плавання, працювала на радянських суднах, пережила іспанський полон та воєнні рейси, а згодом зіткнулася з репресивною системою.

Цей матеріал підготовлено за відео проєкту «Одеські історії» на YouTube-каналі «Одеське життя». У ньому зібрано головні епізоди біографії Берти Рапопорт — від дитинства на Молдаванці до останніх років роботи в Одеському порту.

«З таким носом ти збираєшся командувати?»

Берта Рапопорт народилася в Одесі 1914 року. Її батько був столяром, мати займалася домом і виховувала дочок. У родині не було моряків, але майбутню капітанку з дитинства тягнуло до води.

Замість традиційних для дівчат занять Берта разом із хлопцями пірнала зі скель на Ланжероні та плавала до буйків. У 14 років вона заявила батькові, що хоче стати капітаном.

Батько сприйняв цю ідею як дитячу примху. Він навіть пожартував, що з таким носом донька хіба що зможе командувати каструлями на кухні.

Але Берта не передумала. Вона вступила до морського технікуму й почала опановувати професію, яку тоді майже неможливо було уявити жіночою.

У 17 років Рапопорт отримала диплом штурмана далекого плавання. Для дівчини з Одеси це стало лише початком кар’єри, яка незабаром виведе її далеко за межі Чорного моря.

Лондон зустрів її недовірою

Практику Берта проходила на вітрильнику «Товариш». У 18 років вона стала четвертим помічником капітана, а у 21 — старпомом пароплава «Катаяма».

Справжня популярність прийшла до неї після заходу радянського судна в Лондон. Коли британські докери побачили на капітанському містку жінку у формі, вони відмовилися швартувати корабель.

Для них сама присутність жінки серед командного складу була порушенням усталеного порядку.

Берта не стала довго сперечатися. Вона взяла мегафон і так переконливо віддала команди, що докери зрештою взялися за канати. Швартування продовжилося, а історія потрапила до лондонських газет.

Показовим виявилося й ставлення частини преси. Один із журналістів, який прийшов брати інтерв’ю у «леді морів», більше цікавився її зовнішністю та манікюром, ніж навігацією чи морською роботою.

Для Берти це не мало особливого значення. На судні важили не нігті, а професійність, витримка та здатність відповідати за людей.

Полон на Майорці

Найнебезпечніші випробування чекали на Рапопорт попереду.

У 1930-х роках її судно «Катаяма» здійснювало рейси між Одесою та європейськими портами. На тлі громадянської війни в Іспанії ці плавання набули особливого ризику. Судна мали долати морську блокаду, рухатися вночі та уникати виявлення.

Під час одного з рейсів корабель захопили іспанські фашисти. Екіпаж опинився у в’язниці «Пальма» на Майорці.

Для Берти становище було особливо складним. Вона була жінкою, офіцером Червоної армії та єврейкою. Її допитували, намагаючись домогтися зізнання у шпигунстві.

У відповідь Рапопорт оголосила голодування. У полоні вона провела вісім місяців, після чого завдяки дипломатичним домовленостям була звільнена й повернулася додому.

Та пережите за кордоном згодом стало плямою в її біографії вже для радянської системи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Хто були найгірші мери Одеси: 4 історії, які місто пам’ятає досі (ВІДЕО)

Війна: рейси крізь вогонь

У 1941 році війна прийшла до Одеси. Берта Рапопорт працювала старпомом на теплоході «Молдавія», який використовували для евакуації цивільних.

Морські рейси відбувалися в умовах смертельної небезпеки. Потрібно було маневрувати між мінними полями, уламками та іншими загрозами, одночасно утримуючи під контролем переляканих пасажирів.

Після окупації Одеси Рапопорт перевели на Каспій. Саме там у 1942 році вона досягла вершини своєї кар’єри: її призначили капітаном теплохода «Туркменістан».

Судно перевозило поранених, евакуйованих людей, боєприпаси та продовольство. Каспій у ті роки став важливою транспортною артерією для фронту, а німецькі атаки на судна створювали постійну загрозу.

Берта водила корабель через небезпечні райони та за ці рейси отримала медаль.

Коли капітанку позбавили моря

Після перемоги Берта повернулася до Одеси. Здавалося, що найважчі роки залишилися позаду й тепер вона зможе продовжити морську кар’єру.

Але на капітанський місток її вже не повернули. Рапопорт призначили старшим інспектором контори капітана Одеського порту.

У 1948 році ситуація стала ще гіршою. Радянська кампанія боротьби з «космополітизмом» ударила по єврейських фахівцях. У біографії Берти одразу знайшли кілька «небезпечних» пунктів: єврейське походження, перебування в іспанському полоні, знання іноземних мов і роботу за кордоном.

Легендарну капітанку понизили до диспетчера портофлоту.

Так професіоналку, яка водила судна під час війни, фактично усунули від справи її життя.

Берта Рапопорт: забута капітанка Одеси

Після смерті Сталіна репресивний тиск послабився, але до капітанського містка Берта вже не повернулася. Вона продовжувала працювати в порту, хоча її здоров’я було підірване війною та роками страху.

У 1962 році її хотіли нагородити знаком «Почесний працівник морського флоту». Проте навіть тоді старий запис про полон виявився сильнішим за професійні заслуги.

Про Берту встигли зняти документальний фільм «В одній сім’ї». Режисер Рафаїл Гольдін називав її одним із останніх романтиків епохи. Берта побачила фільм, але невдовзі стрічка зникла з публічного простору.

Берта Рапопорт померла 1967 року. Їй було лише 53 роки.

Сьогодні про неї нагадує барельєф на будівлі портофлоту біля Одеського морвокзалу. І це символічне повернення імені жінки, яку свого часу позбавили моря, але не змогли позбавити права залишитися його частиною.

Більше про незвичайну долю Берти Рапопорт — у відео проєкту «Одеські історії». Подивіться його, щоб дізнатися деталі її морської кар’єри, особистого життя та маловідомі історії, які залишилися за межами цього матеріалу.

У відео також є:

• морські забобони Берти та історії про «татуювання від кораблетрощі»;
• подробиці її особистого життя та народження доньки;
• історія про батька, який побачив доньку на містку великого судна;
• більше деталей про лондонський скандал і реакцію іноземної преси;
• розповідь про фільм «В одній сім’ї» та його подальшу долю.

Раніше ми розповідали, чому в Одесі халу ламали руками, а франзоль треба було з’їсти за дві години.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Університет у готелі, кіно до Люм’єрів і синій кит у Ботсаду: шість маловідомих історій про ОНУ