Баба Марта стукає у двері: як у Придунав’ї відзначають 1 березня і що обов’язково зробити

Ключові моменти:

• Свято Баби Марти відзначають 1 березня; головний символ — червоно-біла мартениця;
• У Придунав’ї розвішують червоні тканини, палять вогнища та пов’язують дітям амулети;
• Мартеницю носять до появи лелеки або цвітіння плодового дерева;
• У 2017 році традицію внесено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Традиція Баби Марти — жива практика болгарських громад півдня Одещини. У селах Придунав’я й досі дотримуються звичаїв, що передаються з покоління в покоління: розвішують червоні рушники, розпалюють очищувальні вогнища, пов’язують дітям мартениці та спостерігають за першими перелітними птахами.

Про сенс і походження обрядів розповіла методистка Обласного центру національних культур у Рені Ніна Іванова — дослідниця болгарського фольклору України, яка виросла у болгарському середовищі та з дитинства була носійкою традиції.

Її пояснення поєднують особистий досвід і культурологічний контекст, що дозволяє розглядати Мартеницю як частину ширшої історичної спадщини.

Історики пов’язують витоки свята з дохристиянськими обрядами Балкан та римською традицією зустрічі Нового року 1 березня. Одна з легенд відносить появу мартениці до VII століття — часів хана Аспаруха. А у 2017 році традицію офіційно включили до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Таким чином, йдеться не лише про локальний звичай, а про елемент міжнародно визнаної культурної спадщини, що зберігається в громадах Одещини навіть у складний воєнний час.

Що обов’язково треба зробити в перший день весни?

У весні є щось особливе: кожен її крок – це обіцянка тепла і невидимих чудес. Ці почуття закладені в народних святах, традиціях, обрядах, легендах. І ось зараз, коли весна вже стукає у двері, ми звернулись до берегині фольклору болгар України Ніни Іванової, яка працює методисткою Обласного центру національних культур у місті Рені, з проханням розповісти, як саме на півдні Одещини відзначають свято Баби Марти?

– Баба Марта – один із найбільш шанованих болгарських звичаїв, що зберігся з давніх часів до наших днів. Це свято відзначають 1 березня, – розповідає Ніна Іванова. – Я народилася та виросла у селі Виноградівка (Бургуджи), що недалеко від Арцизу. Моя мама берегла та з великою любов’ю відтворювала кожну народну традицію, кожен старовинний обряд. Батько та бабуся були з інших сіл, тож кожен із них приніс у родину свої унікальні «зернятка» культури, створюючи неймовірний візерунок сімейної спадщини.

– Ніно Іллівно, дайте, будь ласка, покрокову інструкцію: що необхідно робити в перший день весни з огляду на традиції болгар України?

– Рано-вранці господині розстилають або розвішують перед своїми будинками червоні фартухи, пояси, пряжу, килимки або скручені червоні нитки: вважається, що вони охороняють будинок, щоб у нього не увійшли хвороби та бідність.

Господині накривають паркани, ворота червоною тканиною або килимком, щоб «баба шарка» (дитяча віспа) не прийшла до хати.

Цього дня жінки не перуть і не розвішують білий одяг – щоб не випав сніг, не було морозів.

Вранці у дворі кожного будинку розпалюють багаття, таке, щоб було більше диму. Всі, зокрема і діти, тричі перестрибують через вогонь обличчям до сонця – щоб очиститися від злих сил і вберегтися від хвороб.

Після «очищення» вогнем мами пов’язують дітям мартениці, зроблені заздалегідь із вовняної або бавовняної пряжі. Також прикрашають тварин.

Магія двох кольорів

– Яку силу має мартениця?

– Мартениця – це скручена червоно-біла нитка, яка захищає людину від пристріту та демонічних істот. Біла нитка віщує довге життя, а червона – здоров’я та силу.

У традиційні болгарські мартениці вплітають монети, зубчики сушеного часнику, намистини, металеві кільця тощо. Тому мартениця вважається амулетом, що захищає від злих сил. Пізніше в деяких регіонах до них почали додавати золоту або срібну монету як захист від хвороб.

Зараз мартениці стали дуже вишуканою прикрасою.

Тільки з рук в руки протягом 1300 років

– Хто кому дарує мартениці, як їх носять і що роблять із ними після?

– Болгарська традиція зав’язування мартениці 1 березня не переривається вже понад 1300 років. Мартениці дарують насамперед найближчим родичам, потім друзям та знайомим – з побажаннями здоров’я, удачі та здійснення бажань.

Дітям зазвичай їх прив’язують на праву руку, дівчата в’яжуть їх до правої коси, а молоді жінки носять як намисто на шиї.

В’яжуть мартениці до рогів ягнят і на одне з наймолодших дерев.

– А чоловіки носять мартениці?

– Звичайно. Але є один дуже цікавий факт: колись чоловіки носили мартениці так, щоб їх не було видно. Наприклад, вище ліктя, на нозі або взагалі клали у взуття. Мартениці для чоловіків робили у формі кульок.

Майте монети в кишені та не проґавте лелеку

– І як довго треба носити ці амулети?

– Носити їх потрібно до появи перших перелітних птахів. Діти, як побачили птаху – це може бути лелека або ластівка, – мають кинути свій талісман і крикнути: «От ваша мартениця – дай мені здоров’я!»

Вважається, якщо першою побачите лелеку, то весь рік буде для вас благополучним. А якщо в цей момент ще пострибаєте, маючи монети у кишені, щоб почути їхній дзвін, – то будете ще й багатими. Але якщо лелека на ваших очах приземлилася, то влітку вас буде хилити в сон і братиме гору лінь.

За одним зі звичаїв мартениці носять доти, доки не зацвіте плодове дерево. Потім усі знімають цю весняну прикрасу, загадують бажання і вішають її на квітучу сливу, яблуню, персик чи троянду, щоб стати красивими та здоровими.

У деяких регіонах мартениці кидають у річку, щоб залучити удачу та відвести геть усі негаразди.

У деяких поселеннях мартениці кладуть під камінь, а потім перевіряють: якщо під каменем з’явилися мурахи, цього року буде багато овець. Якщо ж під каменем зібралися більші комахи, наприклад жучки, – то побільшає корів та іншої великої худоби.

Що таке родова мартениця?

– Мартениці можна побачити у болгарських селах лише в березні?

– У минулі часи родова мартениця завжди була в кожному болгарському будинку. Вона була великою і завжди робилася з вовни. До неї прив’язували дзвіночки, підкови та намисто. Заможніші болгари вплітали срібні чи золоті монети. Це був спеціальний амулет, який передавався з покоління до покоління. Він символізував пам’ять, силу та здоров’я роду.

Коли дитина виростає і залишає будинок, щоб створити власну сім’ю, відбувається обряд на честь Баби Марти. Стару сімейну мартеницю та приготовлену нову батьки несуть до будинку своїх дітей та прив’язують поруч. Дві мартениці залишаються разом протягом першого року спільного життя, щоб передати пам’ять, любов та силу сім’ї.

Коли молодята бачать лелеку, вони беруть стару сімейну мартеницю і прив’язують її до фруктового дерева на дев’ять днів – щоб їхня любов принесла плоди.

Нова мартениця залишається з ними – вони піклуються про неї, бережуть, щоб передати своїм дітям. А стару сімейну мартеницю молоді знімають з дерева і повертають до батьківського дому, щоб принести своїм батькам здоров’я, любов і сили у старості.

Чому літнім жінкам у перший день весни краще вдома сидіти?

– А хто взагалі така Баба Марта?

– Це міфічний персонаж із народного фольклору. Вважалося, що від її настрою залежить погода. Якщо вона у хорошому настрої – і погода хороша. А якщо Баба Марта сердиться, то піднімається сильний вітер, набігають хмари, приходять морози, починається хуртовина.

Першого дня весни літні жінки не виходили з дому, щоб не зустріти Бабу Марту і не розгнівати її. Вірили: якщо Баба Марта зустріне молоду жінку чи дівчину, то тоді вона посміхнеться – і погода буде доброю.

Від хана Аспаруха – до визнання ЮНЕСКО

– Усі болгари, де б вони не мешкали, відзначають це свято. Але які його витоки?

– Історичне коріння Мартениці залишається загадкою, але вважається, що це свято виникло за часів Римської імперії, коли Новий рік святкували 1 березня. Березень був місяцем бога Марса, який був не тільки богом війни, а й богом землеробства. Ця двоїстість відображена у мартениці, де білий та червоний кольори можна розуміти як символи миру та війни.

Про мартеницю складено багато легенд. Згідно з однією з них, першу мартеницю  зробила Ахінора, дружина хана Аспаруха, у другій половині VII століття, коли Аспарух переправився через Дунай і відкрив для болгар землі навколо Балкан. Ахінора довго чекала свого коханого. Вона прив’язала до лапки ластівки скручену білу нитку і випустила птаха, щоб він передав послання любові. Птах довго летів, ниткою лапку натер, і кров пофарбувала білу нитку в червоний колір. Зрештою ластівка знайшла місце, де був на постої хан Аспарух, і приземлилася там саме 1 березня. Хан наказав усім своїм воїнам одягнути на праве зап’ястя червоно-білу нитку – як пам’ять про батьківщину та рідних, які залишилися у Старій Великій Булгарії.

Факти

У 2017 році Мартениця включена до репрезентативного списку ЮНЕСКО – вона один із об’єктів нематеріальної культурної спадщини людства. Це свято відзначають не лише болгари. У Молдові та Румунії воно називається Мерцішор, у Північній Македонії – Мартінка.

Історичні свідчення

У горах Тянь-Шань виявили поховання вождя VI століття до нашої ери. Його голова була увінчана капелюхом, який прикрашено символом, схожим на баранчика з мартеницею на шиї. Отже можна припустити, що болгарський символ з’явився ще у VI столітті до нашої ери.

Цитата

За повір’ям, щастя і успіх принесе лише та мартениця, яка подарована і зроблена тобі особисто.

Раніше, у статті про магічну Одещину, ми розповіли як робити оберіг Мартеницю та правильно її знімати, щоб не втратити удачу.

Читайте також про те, що символізують Мартениці – ці біло–червоні весняні обереги.