У документах для армії передбачені сотні позицій продуктів — від м’яса та овочів до кеш’ю й ананасів. Але на практиці невеликі мобільні вогневі групи, які ночами збивають «шахеди» над Одещиною, часто отримують гори круп, зайвий цукор і продукти, які важко використати в польових умовах. Ми зібрали свідчення самих бійців і подивилися, чому система буксує саме там, де потрібна найбільша гнучкість.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Ключові моменти:
Ця історія почалася з важкої коробки, яку журналістка «Одеського життя» Тая Найденко отримала від чоловіка, який зараз захищає небо Одещини від російських дронів. В ній були крупи, печиво та чай, що так і не стали вечерею на позиції. Щоб зрозуміти, чому так стається, вона поговорила з бійцями мобільних вогневих груп Одещини. А також вивчила правила забезпечення ЗСУ, матеріали Міністерства оборони та дані про роботу Державного оператора тилу. Так і з’явилася ця розповідь про те, як державна система харчування військових не витримує іспиту фронтовою реальністю.
Навесні, коли теплішає, дружини бійців ЗСУ зазвичай отримують важку посилку від свого героя: зимову форму. На моє здивування, цього року я отримала разом зі звичним баулом додаткову коробку. У ній виявилося близько 12 кілограмів різних круп і макаронних виробів, вершкове масло, сотня пакетиків чаю та мішок «дубового» вівсяного печива. З’ясувалося, що приблизно так виглядають у бійців наших мобільних вогневих груп залишки отриманих пайків, які «не знадобилися». То хто ж озброїв військових таким арсеналом круп, навіщо, і чим вони взагалі харчуються?
Найновіша публікація щодо харчування наших військових на сайті Міноборони України датована листопадом 2025 року. І, згідно з нею, харчування в армії буває двох видів:
Продзабезпечення ЗСУ організоване за спеціальним документом – Каталогом продуктів харчування, який передбачає 360 позицій. До асортименту входять м’ясо, риба, молочні продукти, яйця, сезонні овочі та фрукти, напої, солодощі та навіть екзотика, на кшталт свіжих ананасів або горіхів кеш’ю. Закупівлю та забезпечення ЗСУ цими продуктами здійснює «Державний оператор тилу» («ДОТ») Міноборони України на підставі заявок, отриманих від військових частин.
Скільки має з’їдати військовий
– Мінімальна кількість кілокалорій для харчування військовослужбовця на добу – 3500;
– Посилений бойовий сухпайок – до 4100 калорій.
Військова частина бере кількість своїх військовослужбовців, множить її на встановлені калорії, переводить калорії у продукти з Каталогу, які готуватимуть в армійській їдальні, і формує заявку.
Це чудово працює, якщо у вас є їдальня або польова кухня. Але спосіб життя МВГ наближений до бойового, до їдалень вони добираються рідко. Тому їм просто видають належні продукти на руки, підраховуючи нормативи за Каталогом. Як і на фронті, де насправді ніхто не харчується сухпайками (адже їх можна їсти без шкоди для здоров’я не більше пари днів поспіль). Тобто ні реальний фронт, ні МВГ нашим Міноборони у цій схемі не передбачені.
Мобільні вогневі групи (МВГ) – важлива частина нашої ППО. Вони виникли як відповідь на загрозу «шахедів» та інших дронів. Сьогодні до складу МВГ можуть входити бійці ЗСУ, ТРО, Нацгвардії та навіть цивільні. Як правило, група складається з 3-4 осіб, включаючи водія автомобіля та «стрільців».
У великій армійській їдальні належні на кожного бійця 5 грамів свіжого кропу або маслин перетворюються на пучки зелені та банки консервів, які йдуть у загальні страви. Але в МВГ зазвичай по 3-4 особи. І 5 грамів, помножені на 4, дають лише 20 грамів продукту. Тому на ділі малі групи отримують набагато вужчий асортимент продуктів.
Група МВГ (4 особи) отримує на тиждень (серед іншого):
Досвідчені бійці МВГ уже знають, що 100 гграмів крабових паличок – це чотири штучки, по одній на кожного. А ось по одній маслині на людину ніхто, звісно, не видає. Як і 100 гграмів шоколаду на групу або 2 грами лаврового листа. Такі дрібниці МВГ регулярно отримують за накладними, але не за фактом. Це залишається на розсуд продслужби: сумлінні підраховують накопичені грами – і 100 гграмів консервованих персиків (на тиждень) раз на кілька місяців «перетворюються» для бійців на цілу отриману банку. Або ні…
Закуповує продукти у постачальника Державний оператор тилу, але від начальника продслужби залежить, прийняти продукти чи визнати їх неякісними і відмовитися. Зберігання продуктів і доставка мобільним групам – теж справа продслужби. Десь продукти доставляють раз на два тижні, десь щотижня. Бійці МВГ в Одеській області охоче діляться спостереженнями.
– Ми за п’ять років бачили вже і гнилу картоплю, і «прострочку», – розповідає Юрій, доброволець із 2022 року. – Доводиться скандалити в таких випадках. Кілька начпродів у нас так змінилися. Зараз наче нормально. Хоча логістика у них пекельна виходить, це так. Ми ж по всій області розсипані, спробуй розвези всім!
Сергій місцевою картоплею в пайках цілком задоволений. Він порівнює її з тією, яку видавали в бойовій бригаді на Донбасі, звідки він перевівся.
– Там, бувало, як завезуть кормову картоплю! А її хоч смаж, хоч вари пів години, вона все одно «дубова». Тут картопля краща. А ось сало дають – не дуже. Жорстке, суто для смаження. І часто жовте, старе, тож просто перетоплюємо його або викидаємо. Сосиски та сардельки мають бути першого сорту, а привозять – ну таке, «третій сорт не брак».
Максим у ППО нещодавно, і він наполягає, що головне – м’ясо. А м’ясо дають: і свинину, і яловичину, все нормальної якості. Хоча при розморожуванні водички натікає чимало… Картопля і м’ясо – взагалі основний раціон українського солдата, у цьому незалежно сходяться всі мої співрозмовники.
Читайте також: Без води, прання та гігієни – як наші захисники живуть між штурмами та обстрілами?
Умови проживання у бійців МВГ зазвичай наближені до бойових: дешева хата, куди заїжджають відіспатися і перекусити поспіхом між виїздами на роботу, часто з крихітним холодильником або взагалі без нього; газплита туристична. Тут і перетворюють отримані пайки на їстівні (або не дуже) страви.
– Якщо в групі є кому готувати, то ще можна жити. А то бувають такі бійці, молодь, які й яєчню не підсмажать. Але зараз у мене чоловіки в групі підібралися 45+, ми всі досвідчені, готуємо чудово, – розповідає Юрій.
З дивацтв у пайках він пригадує загадкову білу рибу, схожу на палтуса. Якщо підсмажити – на якесь желе перетворюється: чи то жир суцільний, чи то переморожена. А радує в пайках червона морожена риба і скумбрія, яку можна засолити, якщо є час між роботою.
Максим – із тих рідкісних щасливчиків, які захищають небо неподалік від дому. Більшу частину продуктів він завозить дружині і забирає назад уже у вигляді гарячих обідів, дістається і товаришам по службі.
А група Сергія прикриває інфраструктуру одного з портів Одеської області, тому зараз їм взагалі не до готування, адже бойова готовність майже цілодобова.
– Пару тижнів тому схаменулися, що вже місяць їмо одне й те саме. Доповзли до хати, зварили картоплі та яєць – ось і вся вечеря, вона ж обід і сніданок… І ми тоді просто замовили з кур’єром доставку з місцевого ресторану. Тисячу триста гривень за чотири порції червоного борщу! Але борщ чудовий, не пошкодували. А так і не пам’ятаю, коли гаряче їли…
Із круп популярні серед бійців МВГ лише дві – гречка та рис. Бо готуються легко і швидко. Але їм видають регулярно й безліч інших: булгур, ячневу, пшеничну, пшоняну, кукурудзяну, вівсяну крупи. Плюс макарони, горох, червону сочевицю та вівсяні пластівці. Цього добра швидко назбируються зайві десятки кілограмів.
Вершкове масло, хоч і непогане, йде хіба що на бутерброди. А вони явно не такі популярні, як припускали творці Каталогу. Загадковий чай у білих пакетиках на перевірку виявляється чайним пилом і пахне дивно, а викинути шкода. Каву бійці МВГ п’ють або «на розлив», де встигають перехопити, або «3 в 1», тож цукор найчастіше теж без потреби.
Донедавна ці чималі надлишки багато хто відсилав додому – дружинам і матерям. Але тарифи «Нової пошти» постійно зростають. Нескладно підрахувати, що 10 кг крупи та цукру (по 30-40 гривень за кілограм у середньому) вже не варті тих зусиль і грошей, яких потребуватиме їхнє пересилання.
І все частіше ці продукти просто роздають нужденним і пенсіонерам у тих місцях, де несуть службу. Не найгірший вихід, звісно, але…
Але спеціальний Каталог із нормативами, але закупівлі через поважний «ДОТ», але робота продслужб, але пекельна логістика, але сила-силенна продуктів, що зіпсувалися в дорозі… Здається, крупи пенсіонерам і нужденним можна доставляти куди прямішим шляхом!
Вихід із ситуації є, він доволі простий, і на ньому сходяться всі мої співрозмовники: просто дайте бійцям МВГ продуктову надбавку до грошового забезпечення, і вони самі вирішать, що закуповувати і в яких кількостях. Це ж стосується і бійців на лінії фронту, де пайки часто значно гірші, ніж в Одеській області, а часу готувати їжу – ще менше.
– А то ж за п’ять років уже осточортіло одне й те саме жерти! – скаржиться Юрій. – І скандалити набридло з ними. Мене вже вся Одеса й Одеська область знають, якщо в полон потраплю – одразу приб’ють…
– А ми тебе обміняємо, – твердо обіцяю я. – На всю накопичену крупу обміняємо і на все «дубове» вівсяне печиво. Ворог не встоїть!
Раніше ми розповідали про бійців, що знищують дрони над Одещиною: хто вони, тая як виконують свою бойову роботу.
Читайте також: Одеські мисливці за шахедами – хто вони і як боронять місто
Попри наближення курортного сезону, Одещина залишається під регулярними атаками. Військові пояснюють, чого очікувати туристам. Read More
Міська рада затвердила об’єднання дитячих поліклінік із центрами первинної медицини. У владі наголошують: реформа має… Read More
В Одесі виходять на фінішну пряму в реалізації проєкту сучасного громадського туалету на Соборній площі.… Read More
Очільник Одеської ОВА керує регіоном у воєнний час майже три роки. Експерти оцінюють результати роботи… Read More
Активна забудова узбережжя в районі Великого Фонтану знову нагадала Одесі про проблему, яка супроводжує місто… Read More
У п’ятницю, 1 травня, російські війська вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Під удар безпілотників… Read More
