«Скільки ще Охмадитів має трапитись?.. Світе – агов!»: українці в Румунії підтримали постраждалих від обстрілу (фото, відео)

Нічого не підозрюючи, 1996 р. у редакції газети «Одеський вісник» на посаді коректора розпочала захопливий серфінг у ЗМІ. Вже там приміряла на себе обов'язки кореспондента і залишилася задоволеною. А далі – довгий перелік редакцій, навичок, проєктів, посад. Тижневик «Слово» (у роки його розквіту), газета «ИЛИ», журнал «Судноплавство», громадсько-політичний тижневик «Робота та Відпочинок». У середині 2000-х приєднала до журналістських скилів редакторську та тренерську діяльність. Заступником редактора стояла біля джерел інформагентств «Контекст-Причорномор'я», «Євровибір», ODayli (Одеса щоденна), «Одесінформ», «Новостник», друкованої газети «Дзеркало Одещини», аналітичної групи бізнес-проєкту ТРК «Глас», тижневику «Республіка. Політика. Право». «Відзначилася» випусковою редакторкою і на Думська.net. Паралельно розпочала різні тренінги для журналістів місцевих ЗМІ, а також студентів факультету журналістики ОДУ ім. Мечнікова. Під кінець 2000-х із задоволенням додала в портфоліо «жменьку» телепроєктів: авторка і ведуча у програмах «Сьогодні» (ТРК «Арт»), «Насправді» (ТРК «Град»), у проєкті «Прямий ефір» (телеканал А1), «Громадянське товариство» та «Бізнес-клас» (ООДТРК). Деякі роки поєднувала відразу кілька проєктів, як оглядачка. Улюблені – інтернет-видання «Вiкна», «Ять» та всеукраїнський діловий журнал «Статус». В останнє десятиліття «вийшла із ящика». Довгий час працювала випусковою редакторкою новин на ТРК «Град», а за рік до повномасштабки освоїла новий для себе напрямок – редакторка соцмереж (холдинг «7 канал»). Стартуючи у свою професійну «подорож» майже 30 років тому, я думала, що завжди писатиму про фестивалі, виставки, концерти. Сьогодні, як госпітальна волонтерка, я пишу історії поранених Героїв, а як учасниця міжнародного проєкту CFI - інтерв'ю про біженський досвід українок у Румунії.