Під Донецьком загинуло двоє бійців з Одещини

Олександр Санкевич родом з села Усатове, там він виріс. Коли одружився, переїхав жити у село Нерубайське.

За фахом – столяр, працював у санаторії. За словами сестри Катерини, був дуже позитивний, веселий, мав багато друзів і ніколи не відмовляв у допомозі.

Мобілізувався Олександр 2 грудня 2022 року, його направили на Донецький напрям.

Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок вибухової травми. Йому було 35 років. В нього залишились батьки, дружина, двоє дітей.

Прощалися з Олександром 30 липня в рідному селі Усатове, з коридором пошани до кладовища, де його поховали.

Валерій Іванов народився і виріс у селі Маяки. Там ходив до школи. Навчався в училищі у Біляївці, отримав спеціальність тракториста.

За словами матері загиблого, Ольги Іванової, у 2000 році родина переїхала до Біляївки. З тих пір він проживав у місті.

У мирному житті за фахом працював на різних підприємствах, також на будівництві. Деякий час перед мобілізацією працював комунальником у КП «Наш дім», трактористом.

Він створив власну родину, народив і виховував двох синів.

Мобілізували Валерія на початку березня 2023 року. Направили спочатку на Вінниччину. Через кілька тижнів «учебки» – під Миколаїв, а звідти – на Бахмутський напрям. Він був стрілком-гранатометником. Служив у 28 бригаді 4 батальйону.

Загинув він, як Герой, виконуючи бойове завдання.