Одеський гумор: хто спионЕрив чайник Софії Марківни?

І сьогодні ми зазирнемо в справжню одеську комунальну квартиру, де зникнення звичайного чайника перетворюється на справжнє розслідування – з підозрюваними, алибі та, звісно, фірмовими жартами.

– Я не зрозуміла! Хто спионЕрив мій чайник. Тільки шо тут стояв. Фіма – це явно ти.

– Чо це відразу я?

– Не «чо», а «шо»! Бо ти, трохи, ушкоджений. Тебе життя образило.

– Софіє Марківно, не треба про сумне.

– Де мій чайник?

– А чим ви доведете, шо він ваш? Не треба було всім чайники однакові купувати.

– Це Циперович винен. У нього на складі госптоварів тільки такі чайники трапилися.

Читайте також: Шашлик із «вогником»: в Одесі чоловік роздмухав мангал уламком збитого дрона

– Треба підписати, щоб не плутатися.

– Я на свій прив’язала бантик… рожевий.

– Ти краще на Моню свого прив’яжи бантик… на одне місце. Щоб вся вулиця знала, шо місце зайняте.

– Це вам на язик потрібен бантик… з булавкою.

– Леді, не сваріться. Ось він, ваш чайник стоїть, на підвіконні. З бантиком.

– Це не мій. Мій з рожевим бантиком, а цей – з зеленим.

– Тоді це Ізольда переплутала, у неї дальтонізм.

– Ой, не треба хорошу жінку підозрювати у всяких дурницях.

– Дальтонізм – не дурість, це хвороба.

– Тим більше, не треба всякі хвороби направо-наліво розповідати. Може, це секретний секрет.

– Софо, вам чайник навіщо?

– У сенсі «навіщо?»

– У сенсі зараз.

– А. Ну чай попити.

– Налийте з мого. Мій тільки закипів.

– Дякую. Ось всі сусіди, наче порядні люди, а чайник стирили.

По темі: Одеський гумор: парасолька, сусіди та нескінченні комунальні пристрасті

– Та не стирили. Просто випадково прихопили. Повернуть вам ваш чайник.

– Чайник-то повернуть, а осадок залишиться.

– Треба підписати. Або печатку поставити.

– Фіма, ви зі своїми печатками задовбали. Як відкрили артіль із виробництва печаток, так і сунете їх по всякому поводу.

– Софо, вам чай з лимончиком чи з коньячком… плеснути?

– Мені і того, і того… І можна без хліба.

– Леді, Циперовичу на склад прийшли хороші касрУлі. Брати будемо.

– Брати будемо, тільки одразу підписувати пофамільно.

– Краще поквартирно, так фарби менше піде.

Марина ГАРНІК