Гірше буде, ніж у Олешках: як виживають жителі Кінбурнської коси в окупації

Ключові моменти:

• У відрізаних селищах закінчується їжа, а виїхати неможливо через заміновані дороги та заборони окупантів.
• Зафіксовано факти вбивств мирних жителів, катувань, п’яних знущань та проведення «референдуму» під прицілом автоматів.
• Ліси спалені, вся територія у кілька рядів засіяна мінами, через що життя на косі може стати неможливим на десятиліття.

Гуманітарна катастрофа на Кінбурнській косі

На Кінбурнському півострові, ізольованому від підконтрольної Україні території, зараз залишається менше ніж сто мирних жителів. Люди опинилися у повній замкненій ізоляції, де запаси життєво необхідних речей повністю виснажилися.

Переселенець Сергій, який виїхав з окупації, описує ситуацію в селищах як катастрофічну:

«Там ще гірше буде, ніж в Олешках. В Олешках хоч, як би мовити, на великій землі. А там коса взагалі відрізана… Зараз от продукти доїдять люди — і все. Якщо нічого не зміниться, то я не знаю, що там буде», — розповів Суспільному місцевий житель.

За словами переселенця, у селі Покровське залишилося трохи більше ніж десять осіб, які живуть упопівголоду. Всю домашню худобу окупанти застрелили й з’їли, а у Василівці 42 людини вже третій місяць із зібраними речами не можуть виїхати, оскільки їх нікуди не випускають.

«Там дуже важко: що в Геройському, що в Покровському, що у Василівці. У людей немає ні продуктів, ні ліків, про ліки взагалі нічого казати. Дров немає. Вже розбирають, люди тягають, які розбиті будинки, звідти тягнуть щось таке, якісь дрова. Навіть звичайні сірники в людей уже закінчуються, немає просто сірників уже».

Жителі півострова опинилися фактично у ролі заручників: підвозу продуктів немає, а при спробах виїхати по їжу чи ловити рибу люди підриваються на мінах.

«Просто всі завжди кажуть про Олешки… Я розумію, що Олешки, багато людей, діти там, але тут же теж люди. І тим більше — це шматочок Миколаївської області залишився, який окупований. І ніхто не кидається, ніхто нікуди не звертається».

Читайте також: Окупований Генічеськ: виживання для картинки в телевізорі

«Вбили двох жінок і морили голодом»: терор окупантів

Мирне населення, яке залишилося, перебуває під постійним пресингом та погрозами з боку окупаційних військ. Російські військові перевіряють особисті речі, примусово видають паспорти РФ разом із повістками, а також влаштовують рейди й п’яні бешкети.

«Неправильно подивився — все, тобі вже кричить: “Я тебе заберу в полон”. Особливо п’яні, як вештаються по селах, там понапиваються, то чіпляються до людей… Двох жінок вбили. Одну застрелили, одній шию переломили. Людей забирали, вивозили. Одного діда забрали й з кінцями, вже п’ятий рік — “пропав безвісти”. Забирали молодого хлопця, був здоровий, нормальний мужик — став інвалідом, зараз на групі. Били, знущалися».

Проведення псевдореферендуму також відбувалося під силовим примусом: жителів зігнали до клубу, який оточили близько 15–20 озброєних автоматників.

Випалена земля: екологічна катастрофа на косі

Окрім знущань з людей, окупація принесла катастрофічні руйнування унікальним природним заповідникам Кінбурнської коси. У перші два роки повномасштабної війни вигоріла більша частина соснових лісів, посаджених ще у 1961 році. Екологічна шкода заповідним територіям перевищує 29 млрд гривень.

При цьому вся територія узбережжя та лісів хаотично й густо замінована, у тому числі протипіхотними мінами «пелюстка».

«Там на десятиліття ніхто жити просто не буде. Немає де там жити. У ліс не підеш, у море не побредеш, у лиман не побредеш — усюди заміновано… Приїжджають до очерету, беруть “пелюстки”, просто кидають із ящика в очерет… І так від моря все далі, далі».

Незважаючи на жахливі умови, частина жителів відмовляється залишати свої домівки, які будували власними руками, або не має коштів для евакуації.

«Злочин те, що вони прийшли сюди. Це злочин, найбільший злочин. Косу спалили всю, загадили… Ніхто там росіян не чекав і не чекає. Одним немає куди їхати, іншим немає за що їхати… Тут хоч і мало людей на косі, але вони ж люди. Зима прийде, вони, я не знаю, що будуть робити».

Нагадаємо, гуманітарне перемир’я у тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині завершилося успішно. За час його дії до регіону доправили необхідну допомогу, а з міста вдалося евакуювати майже 800 мирних жителів.

Ви також можете дізнатись маловідомі факти про життя Одеси в румунській окупації.