Для порятунку Куяльнику пропонують нові проєкти: чому науковці проти

Ключові моменти:

• В Одеській області затвердили програму, яка передбачає розчищення русла Великого Куяльника;
• Проєкт розчищення дорогий і поки що не має фінансування;
• Ідею перекидання вод із Хаджибейського лиману науковець різко критикує
• Фахівці вважають безпечнішим контрольоване поповнення Куяльника морською водою

У 2024 році Департамент екології Одеської ОДА затвердив Регіональну комплексну програму з охорони навколишнього середовища до 2028 року. Серед заходів, передбачених документом, є розчищення, роздамбування та оздоровлення русла річки Великий Куяльник. Виконавцем цих робіт визначено Національний природний парк «Куяльницький».

За словами Олега Деркача, сама ідея розчистити русло має логіку, однак чекати від неї швидкого порятунку лиману не варто. Навіть якщо русло звільнять від замулення, очерету та заторів, це не означає, що Куяльницький лиман автоматично отримає достатній обсяг прісної води. У багатоводні роки такий крок може допомогти швидше пропускати паводкові води й зменшувати ризик підтоплень у верхів’ях та середній течії річки, але в посушливі сезони ефект буде мінімальним.

Окрема проблема — гроші. Проєкт вважається дорогим, а фінансування на нього досі немає. Науковець сумнівається, що навіть після реалізації цієї ініціативи ситуація принципово зміниться, якщо надалі не буде регулярного водонаповнення.

Ще більш критично в НПП «Куяльницький» оцінюють іншу ідею — перекидання в Куяльник вод із Хаджибейського лиману. На думку Олега Деркача, такий сценарій несе значні ризики, оскільки до Хаджибею потрапляють стічні води Одеси після очищення, але назвати їх повністю безпечними для унікальної екосистеми Куяльника не можна.

Науковець вважає, що значно безпечнішим напрямом є контрольоване поповнення лиману морською водою. Наразі парк вже працює з Інститутом морської біології, щоб відстежувати солоність та чистоту води в Одеській затоці. Навесні, коли солоність морської води нижча, її можна подавати в лиман з меншими ризиками для екосистеми. Влітку ж такий режим слід коригувати.

Таким чином, науковці не відкидають жодних технічних рішень повністю, але наголошують: рятувати Куяльницький лиман потрібно не гучними проєктами, а науково обґрунтованими й безпечними для водойми кроками.

Нагадаємо, що паводок на Одещині не врятував Куяльницький лиман, за заявами науковців.

Докладніше про ситуацію з річками навколо Куяльницького лиману та самим водоймищем ми розповідали в матеріалі: Велика вода в степових річках: чи врятує Куяльницький лиман весняний паводок?

Також «Одеське життя» повідомляло, що Куяльник наповнився пластиком і добривами, які принесли до лиману паводкові води.