Архітектурний глухий кут: чому новий Генплан Одеси не зупинить висотну забудову

Ключові моменти:

• Оновлення Генплану не захистить історичну забудову без базових документів і системної роботи;
• З 2016 року в місті фактично відсутня якісна містобудівна політика;
• Руйнування інституту охорони спадщини та кадрова криза погіршують ситуацію.

Чому новий Генплан Одеси не зупинить висотну забудову?

Днями начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак доручив міськраді створити сучасний урбаністичний офіс, який займатиметься питаннями архітектури. Приводом стали не лише руйнування після обстрілу, а й скандальне знищення пам’ятки архітектури на Французькому бульварі.

На думку Ольги Квасницької, яка займається містобудівною політикою понад 20 років, оновлення документації саме по собі нічого не змінить. Головна проблема — у відсутності незалежних фахівців. Місту потрібен професійний головний архітектор і консерватор, а не «кишенькові» чиновники. Наразі профільний департамент більше нагадує івент-агентство, яке займається презентаціями, а не щоденною складною роботою з порятунку будівель.

«Системна робота над документацією не ведеться з 2016 року. Натомість ми бачимо кулуарні війни за посади», — зазначає депутатка.

Окремою проблемою вона називає реформу 2019 року, коли управління охорони культурної спадщини об’єднали з іншими департаментами. Це рішення, на її думку, остаточно послабило і без того неефективну систему захисту пам’яток. Місто досі не має сильної команди профільних спеціалістів, а посада головного архітектора фактично залишається вакантною.

Читайте також: Олександр Бернардацці: архітектор, який створив обличчя Одеси

Спочатку ЮНЕСКО, потім Генплан: план порятунку спадщини Одеси

Ще один важливий аспект — порушення базової послідовності планування. В Одесі досі не розроблено План управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Без нього неможливо створити історико-архітектурний опорний план, який має стати основою для будь-яких змін до Генплану. У результаті будь-які спроби коригування документа виглядають формальними й можуть лише узаконити спірні будівельні проєкти.

Крім того, у місті спостерігається системний саботаж пам’яткоохоронної роботи. Багато пам’яток не мають необхідної документації, не внесені до державного реєстру й не захищені охоронними договорами.

«Чиновники навіть не знають, що саме вони «охороняють», а індивідуальні охоронні зони просто не розробляються, а якщо й розробляються, то на користь забудовника. Він платить, а отже, він замовляє музику», – зазначає Квасніцька.

Ситуація потребує не формального оновлення документів, а комплексних рішень.

Що необхідно зробити негайно:

• Розділити управління: повернути незалежність органу охорони культурної спадщини;
• Призначити професіоналів: обрати головного архітектора-урбаніста з бездоганною репутацією;
• Паспортизація: терміново укласти охоронні договори на всі пам’ятки та запровадити кримінальну відповідальність для чиновників за недбалість.

Без чіткої послідовності дій будь-які зміни до Генплану стануть лише інструментом для легалізації апетитів недобросовісних забудовників. Поки що, підкреслює Квасницька, пріоритети управління містом залишаються далекими від реального захисту історичного середовища, і жодне «оновлення на папері» не зможе змінити ситуацію.

По темі: Знесення історичної будівлі на Французькому бульварі: хто і навіщо знищує старовинні будівлі в Одесі