Куяльник майже висох, а його береги покрила рожева сіль

Ключові моменти

• Екологи та представники Національного природного парку “Куяльницький” розповіли, що сезонне висихання Куяльницького лиману стало регулярним явищем;
• Основні причини висихання – нестача води з джерел, які живили лиман, насамперед – річки Великий Куяльник, яка, фактично, зникла через незаконну діяльність людини та зміни клімату;
• Тепер влітку лиман покривається товстою кіркою солі, яка забарвлюється в рожевий колір через водорості дуналієлу, а також галобактерії. Але ці процеси збагачують лікувальні грязі лиману.

Сезонне висихання Куяльницького лиману, на жаль, вже не сприймається як аномальне явище. Він міліє вже не перший рік. Річка Великий Куяльник, що впадала в лиман, сьогодні, практично, перестала існувати. Ще одна причина обміління – несанкціоноване видобування піску в цьому районі. До того ж, з кожним роком у зв’язку з кліматичними змінами збільшується випаровування води в лимані.

У 2020 році Кульяник також був вкритий товстою соляною кіркою. І небайдужі одесити закликали, приїжджаючи на лиман, забирати з собою якомога більше солі – як колись чумаки.

Випадання солі це звичайне сезонне явище, – відзначають фахівці НПП «Куяльницький». – Через відсутність опадів цього літа та високі температури лиман знову пересох. Завдяки його значній солоності залишається велика кількість кристалізованої солі. Вона може забарвлюватися в рожевий колір через вміст у ній залишків одноклітинних планктонних водоростей під назвою дуналліела. Живуть вони в товщі води. Належать до зелених водоростей, але у високосолоних водах лиману починають виробляти темно-помаранчевий пігмент – бета-каротин. Він допомагає водоростям виживати в екстремальних умовах. Рожевий колір лиману також зумовлений розвитком галобактерій. Це одноклітинні мікроорганізми, що містять пігмент бактеріородопсин. Він дозволяє галобактеріям поглинати світло для отримання енергії.

Характерне рожеве забарвлення лиман набуває особливо в спекотну та посушливу погоду.  Накопичення біомаси водоростей сприяє збагаченню його лікувальних грязей цінними біологічно активними компонентами.

Їх лікувальні властивості не втрачатимуться. Але для цього необхідно розсолення, – підкреслюють фахівці нацпарку.

Зникнення унікальному лиману поки що не загрожує. Восени зниження температури повітря та збільшення кількості опадів сприятимуть відновленню його водного балансу. До того ж, у зимовий період тут запрацює гідротехнічна споруда, яка подає в лиман морську воду з Чорного моря. Для цього вона має досягти необхідної температури – не вище +8°C. В іншому випадку починається активне розмноження мікроскопічних водоростей, не властивих екосистемі Куяльника.

До теми: Тисячі тонн сміття, незаконні перегони та обміління: в Одесі шукають спосіб, як вилікувати Куяльник

Разом з тим, Національний природний парк «Куяльницький» створив робочу групу науково-технічної ради для пошуку найкращих рішень щодо вирішення питань обводнення та розсолення лиману. Тут розглядаються та фінансово прораховуються всі можливі варіанти порятунку лиману. Серед них:

• встановлення фільтрів солоності під час запуску води з моря;
• видобуток солі на Куяльнику – це призведе до зменшення її концентрації;
• перекидання після доочищення вод Хаджибейського лиману;
• поповнення Куяльника доочищеними стічними водами, що надходять з Одеси;
• перекидання води прямо з Дністра – технічні можливості для цього є, але проєкт цей – вкрай дорогий.

Можливо, це буде комбінований проєкт, – вважають в нацпарку «Куяльницький».

А поки що стан лиману моніторить Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу. І обіцяє інформувати населення про всі зміни.

Тим часом одесити поспішають помилуватися фантастичними пейзажами унікального «рожевого дива» Одесщини.

Читайте також:

• Куяльницький лиман: диво природи, яке ми можемо втратити назавжди
• Автомобілям заборонили в’їзд у заповідні землі Куяльнику: це карається штрафом.