Як з’явився фашизм, його доля та чому сучасна росія – це фашистська країна

“Щоб нація залишалася здоровою, вона має воювати кожні 25 років”- Беніто Муссоліні

Є деякі дати в новітній історії людства, які не можна забувати. Їх слід чітко пам’ятати – із прив’язкою до того, що тоді сталося та чим закінчилося.

Одна з цих знакових для планети дат – це 23 березня 1919 року. Того дня італієць Беніто Муссоліні зареєстрував організацію «Фашіо ді компаттіменто». Так на планети з’явилися фашисти.

Впевнений, що нікому в Україні немає потреби «розжовувати» суть цього різновиду масового канібалізму. Хоча, якщо коротко, то суть фашизму в процитованій вище заголовку фразі фашиста №1 – Муссоліні. А ось визначення з Оксфордського словника: Фашизм – це форма відкритої диктатури з опорою на расизм, спрямована на викорінення демократії, встановлення режиму жорстокої реакції і на підготовку агресивних воєн.

Ще на тему: Фінська «СВО» та українська: агресор один і той же

Що ж, тепер, здається, є повне розуміння того, чому буквосполучення «рф» все частіше у нас розшифровують не як «російська федерація», а як «російський фашизм».

Fascio (фашио) у перекладі з італійської це зв’язка, пучок, як символ об’єднання. Типу як відома у нас притча про віник: один прутик легко переламати, а от коли вони у зв’язці, єдине ціле – спробуй віник переламати. Ці пучки в’язових або березових прутів, перетягнуті червоним шнуром або пов’язані ременями, були атрибутом влади давньоримських володарів ще в епоху до Республіки.

Спочатку вони символізували право влади домагатися виконання своїх рішень силою та карати (січ). Беніто Муссоліні, одержимий ідеєю відновлення Римської імперії, обрав фасції символом своєї партії, звідки й з’явилася назва – Національна фашистська партія.

Спроба відновити імперію зрештою призвела дуче Муссоліні до цілком заслуженої ганебної загибелі. Титул «дуче», тобто. вождь нації він носив, захопивши владу в Італії з 1925 року. А 28 квітня 1945 року його розстріляли італійські партизани. Ненависть до «головного фашиста» була в народі настільки велика, що труп Муссоліні спочатку віддали на поталу натовпу, а потім цю «відбивну» повісили за ноги на головній площі Мілана.

Лише кілька днів його пережив ублюдок, проти яким Муссоліні гідний німба святості над головою. Він також проголосив себе вождем нації, тільки німецькою це називалося фюрер. Зрозуміло, що йдеться про Адольфа Гітлера, винного в загибелі десятків мільйонів землян, у тому числі й мільйонів його одноплемінників, одурманених його расистськими ідеями. Ублюдок, який теж намагався відновити імперію (третій рейх), на жаль, встиг застрелитися на початку травня 1945 року. Труп його було спалено. Шкода звичайно…

Читайте також: У чиїх ти зараз окопах, «Гуцул» Бабілюлько? – про Афганістан і війну в Україні

Колись давно я контактував із професором Херсонського сільгоспінституту Амаліцьким. У роки Другої світової він був в’язнем відомого своїми жахами німецького концтабору Маутхаузен. 5 травня 1945 року туди увійшли американські війська. Так ось, за словами мого співрозмовника, тих есесівців, яких вдалося схопити, ув’язнені живцем видерли дерев’яними ложками. До кісток!

«Катюзі по заслузі!» – є у нас така приказка. Нині ж путлер – личинка фюрера – затіяв відновити російську імперію. Що ж, бути йому третім у цій гоп-компанії фашистських ватажків: скільки мотузочка не вийся – все одно кінець прийде!

Хтось сумнівається у наявності саме російського фашизму? А послав би я вас… погуглити! Наберіть «Родзаївський Костянтин Володимирович». І побачите: 1907, Благовіщенськ – 1946, Москва) – лідер Всеросійської фашистської партії (ВФП), основоположник російського фашизму. Ця організація виникла 1920-ті роки і офіційно оформилася як Російська фашистська партія (РФП) у травні 1931 року.

Для дотримання об’єктивності скажемо, що це мало місце не в СРСР, а в емігрантському середовищі в Китаї та далекосхідній Манчжурській імперії. Але в РОСІЙСЬКОМУ емігрантському середовищі! Так, цей тип 1945-го добровільно повернувся до СРСР, де 1946-го його «шльопнули».

Але росія це та країна, де «з іскри спалахне полум’я» (Ленін був, що називається, у темі!) І воно тліло, тліло – і розгорілося. І в полум’ї російського фашизму зараз палають міста та села України. А вони за класичною злодійською традицією кричать «Тримайте злодія!», коли на самих тавра ніде поставити.

Згадаймо анекдот про першокласника Вовочка, який перед сном випадково заглянув у батьківську спальню, і побачене спонукало його задумливо буркнути: «І ці люди соромлять мене за те, що я колупаюсь у носі…» Ось і я скажу: і ці «люди» побачили в нас фашистів.

Так, бачив я в Херсоні років п’ять тому одного такого. Воно (він) гордо дефілювало базаром. Само собою ну ніяке: груди – колесом (переїхала), шия, як у бика (хвіст). Зате на шиї – здоровенна, з долоня, наколота свастика. Я саме слідом за ним ішов. Повз мужиків, які торгували різними залізняками, воно пройшло відносно спокійно: тільки раз услід пролунало «Ну й пи…ор!»

А потім воно дісталося до їстівного ряду, і свастика потрапила на очі майже інтелігентній дамі, що торгувала картоплею і буряками, яку на базарі заслужено прозвали «Мулаткою». Мотивування просте: шкіра у неї наша, біла, зате рот ох і чорний! Ну і напхала вона цьому недоношеному фашисту повну пазуху: любо-дорого було чути! Народ навколо аплодував: точно Мулатка висловила загальну думку і про цього балбеса, і про його матір, і про акушерку, що приймала її пологи, і про його свастику. Такі ось у нас фашисти…

А для більш надійного розуміння, що таке рашизм, він же фашизм, знайдіть в Мережі картину Пабло Пікассо «Герніка», створену ним під враженням від побаченого в пил стертого фашистами в 1937 році іспанського міста Герніка. І прикиньте, що б він написав, побачивши в пилюку нещодавно стерту російськими фашистами Авдіївку?

Або ось вам перл від одного з найближчих підручних фюрера Германа Герінга: «У мене немає совісті. Моє сумління звуть Адольф Гітлер!» А як сьогодні називають «совість» мільйонів обдурених росіян?

Ще один фашистський обер-кат, нищівник Польщі Ганс Франк говорив: «Воля фюрера – ось наша конституція». Десь у Думі подібне нещодавно звучало… І декому за «поребриком» слід добре пам’ятати, що Франк був повішений у Нюрнберзі, а Герінг, щоб не бути повішеним, там отруївся ціаністим калієм і здох.

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса