22 червня — дата, яка для багатьох асоціюється з початком німецько-радянської війни та злочинами нацизму. Однак мало хто знає, що задовго до того, як свастика стала символом Третього рейху, вона тисячоліттями вважалася знаком добробуту, а на початку 1920-х років навіть використовувалася в окремих підрозділах Червоної армії.
Червоноармієць зі свастикою
Ключові моменти:
Ставлення до свастики в сучасній Європі нерозривно пов’язане зі злочинами нацистського режиму. Однак історики та музейні архіви нагадують: цей знак має набагато давніше походження і тисячоліттями використовувався в різних культурах світу як позитивний символ. Матеріал ґрунтується на історичних дослідженнях походження свастики, документах раннього періоду Червоної армії та відомостях про військову символіку 1919–1922 років.
Свастика… А чому б не поговорити про неї 22 червня 2026 року, тобто рівно через 85 років після того дня, коли війська маніяка, який зробив її символом свого рейху, розпочали чотирирічну криваву епопею, що нині називається німецько-радянською війною? Свастика проти червоної зірки… А втім, мало хто знає, що в ранній період існування Червоної армії були військові частини, форму яких «прикрашала» та сама ненависна нам свастика. Давайте пригадаємо її походження, і тоді багато що стане на свої місця.
Слово «свастика» походить із давньоіндійської мови санскрит, від слова «свасті» — привітання, побажання удачі та благополуччя. Точніше — від «су» («добро, благо») та «асті» («є, бути»). Уявляєте, на який символ зла та людиноненависництва зумів перетворити це давнє добре слово нелюд Гітлер!
Так, давнє: свастика на багатьох континентах була поширеним орнаментом, починаючи з VIII тисячоліття до н. е.! Вона походить від ромбічного орнаменту, який уперше з’явився в пізньому палеоліті. Це хрестоподібний знак із загнутими під прямим кутом кінцями, частіше за годинниковою стрілкою або проти неї. У ширшому значенні — розетка із загнутими в один бік кінцями як під прямим кутом, так і з плавними обрисами.
До речі, про плавні обриси знаю не з чуток, а з гарячих суперечок, що розгорнулися в моєму рідному Херсоні у 2012–2013 роках, коли громадськість, зокрема й ми — журналісти, обговорювали ідею тодішнього губернатора Миколи Костяка обрати логотип, бренд нашого регіону. Було запропоновано стилізований знак із чотирьох заокруглених елементів, що нагадував колесо, яке обертається.
Дехто справді відзначав його зовнішню схожість із «заокругленою свастикою». Однак офіційно його трактували як символ сонця, руху, а не як політичний чи ідеологічний знак. Ідея голови ОДА перемогла, і цей знак встановили над входом до однієї з двох будівель облдержадміністрації. Хто знає, можливо, цей давній символ став оберегом для цієї будівлі? Адже іншу, на протилежному боці центральної площі Херсона, повністю зруйнували дикарі-загарбники.
Отже, два переривчасті ромби, накладені один на одного з невеликим зміщенням «на один крок», у місці перетину утворюють хрест-свастику. Саме такі знаки трапляються на глиняних посудинах із Суз (територія сучасного Ірану), у геометричному стилі на давньогрецьких вазах, у пам’ятках давнього мистецтва Китаю та Японії: на неолітичній кераміці, виробах із кістки та бронзових посудинах II–I тисячоліть до н. е. У давньоримській архітектурі візерунок, що утворює свастику в місцях перетину, прикрашає горизонтальний пояс зовнішніх стін Вівтаря миру Августа в Римі (13 рік до н. е.).
Свастика зустрічається в різних культурах Євразії, Африки та доколумбової Америки. У багатьох народів світу вона зображена на предметах повсякденного вжитку, одязі (наприклад, у давніх слов’ян), монетах, вазах, зброї, прапорах і гербах. Свастика відігравала важливу роль у давньому індоіранському світі, була поширена в античній греко-римській культурі. Особливого поширення набула в індуїзмі та буддизмі. Зустрічалася в ранньохристиянському та візантійському мистецтві. У християнській іконографії була однією з форм хреста.
Свастика має багато значень. Для давніх народів вона була символом руху, життя, добробуту, пов’язувалася з добрим знаменням, процвітанням, родючістю, довголіттям, могла слугувати оберегом від злих духів. Водночас вона могла бути символом світла, вогню, блискавки або небесних тіл. В Індії свастика й досі залишається одним із найпоширеніших сприятливих символів серед індуїстів і буддистів.
За деякими даними, свастика була знаком верховних богів-громовержців: Індри (головного царя богів, володаря грому, блискавок, дощу та війни в індуїзмі), Зевса (верховного бога давньогрецької міфології, владики неба, грому та блискавки), Юпітера (верховного бога неба, грому та блискавок у давньоримській міфології) і Тора — бога грому, бурі та родючості в германо-скандинавській міфології.
При цьому свастика розглядається не лише як сонячний (солярний) символ, а й як символ родючості землі. Вона сприймалася як символ чотирьох основних сил, стихій, чотирьох сторін світу, зосереджених навколо осі (це зафіксовано і в середньовічних мусульманських рукописах, і збереглося донині в американських індіанців), зміни пір року, обертання небосхилу навколо небесної осі. У традиційній слов’янській народній мові свастику називали по-різному. Наприклад, «вітерцем» — оскільки в християнстві свастика означає певний духовний рух, сходження Святого Духа, а тому «вітер» і «дух» мають спільний зміст.
Коротко кажучи, історично свастика набагато давніша за нацизм, але в сучасній європейській культурі її сприйняття значною мірою визначається жахливими подіями ХХ століття. Водночас ми, громадяни України XXI століття, із повним розумінням поставилися б до цілком логічної появи нарукавних пов’язок зі свастикою у сучасних російських SS-манів.
Та зупинимося окремо на темі «свастика в буддизмі» — лише для того, щоб пояснити наявність свастики на формі деяких червоноармійців. А саме — кавалеристів-калмиків і бурятів. Основна їхня релігія — буддизм.
У 1919 році командувач Південно-Східного фронту Червоної армії Василь Шорін підписав наказ, який затверджував емблему для калмицьких і бурятських кавалеристів. Її основною частиною була свастика. Шорін був освіченою людиною і розумів, що головний символ більшовиків — червона зірка — для калмиків і бурятів ніщо порівняно з їхнім «рідним» символом — свастикою. Остання для них була знаком вихору й чудово поєднувалася з революційною піснею «Варшав’янка», яка починалася словами: «Вихри ворожі віють над нами…»
Виглядав цей нарукавний знак як ромб із червоного сукна розміром 15×11 см, у центрі якого у вінку була свастика та літери РСФРР, а вгорі — маленька скромна зірочка. Для цих дивізій було розроблено і нагородний знак — також зі свастикою. Усе це існувало в Червоній армії до 1922 року, коли народний комісар освіти своїм наказом заборонив використання свастики. Причина — у Німеччині вже підіймала голову гідра фашизму й активно демонструвала свою причетність до символу свастики.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
У суботу, 20 червня, Одеса зіткнулася з незвичайним природним явищем: вулиці, тротуари та алеї міста… Read More
Операційна медсестра Таміла Васильєва з Одеської області ще в дитинстві вирішила пов’язати життя з медициною.… Read More
Рішення новообраного президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої польської нагороди — ордена Білого… Read More
В Измаиле Одесской области 14-летний подросток на электросамокате не справился с управлением, в результате чего… Read More
Війна на 1579 добу переноситься на логістичні артерії ворога. У ніч на 21 червня тимчасово… Read More
Опубліковано результати одного з найавторитетніших глобальних рейтингів – QS World University Rankings 2027. Україну в… Read More