Єврейський Новий рік: навіщо хасиди їдуть до Умані та як німці врятували рабина

Ключові моменти:

• Єврейський календар веде відлік від традиційної дати створення світу.
• Близько 50 тисяч хасидів приїхали до Умані у 2026 році.
• Рабі Нахман заповів послідовникам зустрічати Рош га-Шана в Умані.
• Нацистський адмірал Канаріс допоміг вивезти рабина Шнеєрсона з окупованої Польщі.

Новий рік по-різному: 5787-й, 1448-й і особистий відлік

З Новим роком вас, шановні читачі! Не дивуйтеся, різне є в нашому світі літочислення. Ось у середині вересня за єврейським календарем настав 5787-й рік. Водночас наші співгромадяни мусульманського віросповідання зараз перебувають у 1448-му році. У більшості громадян нашої країни зараз 2026 рік (це від Різдва Христового), а в мене зараз — не дивуйтеся — закінчується 4-й рік мого особистого літочислення.

Так, для мене важливий не календарний рік, а те, що 4 роки тому, наприкінці грудня 2022-го, я був вигнаний із дому варварськими обстрілами Херсона. Ось я й веду відлік цієї своєї чорної ери та дуже сподіваюся, що вона не триватиме понад 5 років.

А від чого ведеться відлік у єврейському календарі? Єврейський календар рахує роки від створення світу, згідно з традиційним юдейським літочисленням. 1-й рік — рік створення Адама та Єви за традиційним розрахунком. 5787-й рік — виходить приблизно 3760 років до нашої ери + 2026 років нашої ери.

Зрозуміло, що 5787 — це релігійно-традиційна, а не науково встановлена дата виникнення людства чи Землі. Пояснимо заодно і щодо мусульманського літочислення. Воно починається з хіджри — переселення пророка Мухаммеда з Мекки до Медини у 622 році. Тут є цікавий момент: 1448-й рік не можна просто отримати, віднявши 622 від 2026. Адже ісламський календар — місячний, у ньому 12 місячних місяців, а рік зазвичай містить 354 або 355 днів. Тому мусульманський рік приблизно на 10–11 днів коротший за наш сонячний рік. За понад 1400 років ця різниця накопичилася суттєва.

Незалежно від того, хто якого віросповідання, зараз, коли з’явився свіжий привід для побажань — єврейський Новий рік, — я піднімаю «чарку чаю» і бажаю всім без винятку громадянам України миру та спокою в Новому році — як би він не був пронумерований.

Чому хасиди зустрічають Рош га-Шана саме в Умані

Тепер кілька слів про …українське місто Умань. Щороку зустрічати свій Новий рік саме туди з усіх кінців світу приїжджають ортодоксальні юдеї — прихильники однієї з течій юдаїзму — хасиди. У 2026 році до Умані на «Рош га-Шана» (так називається Новий рік) приїхало близько 50 тисяч хасидів. Це стало рекордом за останні роки. Чому саме до Умані? Тому що там похований їхній духовний лідер — рабин Рабі Нахман із Брацлава (1772–1810) — засновник брацлавського хасидизму.

В Умані сталося масове вбивство євреїв під час гайдамацького повстання — Коліївщини 1768 року. Точну кількість загиблих історики визначають по-різному: традиція брацлавських хасидів говорить про десятки тисяч, сучасні історичні дослідження дають менші оцінки — кілька тисяч.

Для хасидської традиції головне не стільки число загиблих, скільки те, що ці люди, згідно з переказом, загинули через небажання відмовитися від своєї віри. У 1802 році, проїжджаючи через Умань, Нахман побачив старе єврейське кладовище й сказав, що добре було б бути похованим там. Пізніше він неодноразово говорив учням, що хоче бути похованим саме в Умані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Олімпійське золото після концтаборів і в’язниця після перемоги на Олімпіаді: дві долі спортсменів

З точки зору самого Нахмана та його послідовників, у цьому було духовне значення: перебувати після смерті серед душ загиблих мучеників. У 1810 році його будинок у Брацлаві згорів. Нахман уже тяжко хворів на туберкульоз. Йому запропонували переїхати до Умані — і він сприйняв це як знак, оскільки давно хотів бути похованим там. В Умані він прожив останні приблизно пів року і помер.

Нахман заповів своїм послідовникам приїжджати до нього на Рош га-Шана після його смерті. Як бачимо, його прохання пам’ятають навіть правнуки правнуків його послідовників. Незалежна Україна всі роки свого існування створює режим максимального сприяння приїзду вірян.

Як адмірал Канаріс урятував рабина Шнеєрсона від нацистів

Чи не правда, цікава історія? А далі — до теми — не менш унікальна історія життя іншого рабина. Йдеться про Любавицького ребе, якого звали Йосеф-Іцхак Шнеєрсон. Народився він у 1880 році, після смерті батька — п’ятого Любавицького ребе — став шостим на цій посаді.

Любавичі — це село у Смоленській області, яке є історичним центром хасидського руху Хабад-Любавич. У 1927 році рабина Шнеєрсона заарештували в Ленінграді, і через три дні йому оголосили смертний вирок. Але невдовзі «вишку» замінили на 10 років на Соловках, потім десятирічний термін перетворився лише на 3 роки заслання, а зрештою цього рабина вирішили вислати з СРСР.

Він поїхав до Польщі, жив неподалік Варшави. 1 вересня 1939 року почалося прицільне бомбардування всіх єврейських кварталів. Ребе Шнеєрсон із близькими не встиг на потяг до Риги. Хасиди зі США дійшли навіть до президента Рузвельта з проханням урятувати ребе Шнеєрсона. Той пообіцяв надати йому притулок у США, аби тільки він зміг дістатися туди.

І тоді одновірці ребе через своїх людей вийшли на …адмірала Вільгельма Канаріса — керівника розвідки гітлерівської Німеччини (Абверу). І Канаріс вирішив… допомогти! Він доручив одному майору Блоху, якому максимально довіряв, в умовах найсуворішої таємності поїхати до Варшави та вивезти рабина.

І цілих 2 місяці Блох зі своєю командою нишпорив Варшавою у військовій, звісно, формі та розпитував перехожих, як знайти рабина Шнеєрсона. Це було справжнє змагання, адже не менш завзято Шнеєрсона розшукували й гестапівці — з цілком зрозумілою метою вбити його.

У грудні 1939 року в цьому змаганні переміг людина Канаріса: рабина було знайдено. Його разом із близькими людьми (20 осіб!) Блох у своїх машинах повіз до Німеччини, пояснюючи на численних блокпостах, що це арештанти і він виконує спеціальне завдання Абверу.

У Берліні втікачів відправили до посольства тоді ще незалежної Латвії (її німці окупували влітку 1941-го), з Латвії вони переїхали до Швеції, а вже звідти — до США. Ребе Шнеєрсон помер у Нью-Йорку в 1950 році. Таким чином, він на 5 років пережив Вільгельма Канаріса.

Адмірал знав про підготовку замаху на Гітлера. Після провалу замаху 23 липня 1944 року його заарештували. Слідству довгий час не вдавалося довести його причетність до змови. Його помістили до концтабору. На початку квітня 1945-го було виявлено щоденники Канаріса, з яких стала відома його причетність до змови проти Гітлера.

9 квітня його жорстоко повісили. Страта відбулася в концтаборі Флоссенбюрг. За особистим наказом Гітлера, який прагнув помсти за участь адмірала у змові, процедуру зробили максимально болісною та принизливою: замість звичайної мотузкової петлі використовували струну (фортепіанний дріт). Тонкий дріт не ламав шийні хребці (що призвело б до миттєвої смерті), а спричиняв повільне удушення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Король зобов’язаний був першим віддати йому честь: неймовірна історія українського солдата

Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса