Інцидент з українською мовою в одному з одеських кафе викликав безліч обурень і навіть суперечок. Але все, на щастя, закінчилося, проблему вирішено, винних покарано. Однак цей випадок в Одесі, гадаю, не останній. На жаль.
Сперечатись про те, яке Одеса місто — російське чи українське — невдячне заняття. Одеса — це однозначно Україна, і всіх, хто хоче посперечатися зі мною, можу надіслати… до географічних карт та історичних документів.
Проте так склалося, що в Одесі є своя власна мова, яка складається з суміші багатьох мов. Зараз багато хто з тих, хто досконало володів ним, живе в інших країнах, а основна маса одеситів, що залишилися, використовує для спілкування російську мову. Ну, кажуть одесити російською! Так вийшло, що тепер робити? Вони говорять тією мовою, якою звикли, і навіть ті, хто повністю переходить зараз українською, часто зриваються більш звичною російською.
Безумовно, закон про мову потрібно дотримуватися, але ж це не закон про податки, які платимо, наприклад, з десятого числа, і точка. Одного бажання повально та миттєво перейти українською мовою мало. Багатьом його потрібно ще вивчити, і ця справа не одного місяця і навіть року.
Щоб мова стала рідною, нею потрібно думати, а це вийде тільки тоді, коли зміниться хоча б одне покоління, що розмовляє лише українською. Тому в мовному питанні головне — терпіння та доброзичливість, оскільки грубий примус, навіть у шляхетних цілях, викличе виключно неприйняття та протистояння. А зараз протистояння, погодьтеся, нам ну ніяк не потрібне.
Ось, хоч убийте, не розумію, чому ми боремося не з путінським режимом, а з російською мовою та культурою. Боротися з будь-якою культурою — російською, турецькою, казахською, індійською чи там новогвінейською можуть лише варвари. Але ж ми європейська держава і захищаємо нашу свободу, культуру та європейські цінності! Ну, а тим, хто з піною біля рота звинувачує російськомовне населення міста в зраді та використанні «мови окупанта», хочу поставити запитання: а ви завжди дотримуєтеся всіх законів і правил?
Повторюся: я не закликаю ігнорувати закони, тим більше закон про мову. Просто потрібно бути послідовними та логічними: якщо дотримуватися законів, то все, без винятку. А щодо мови, то, гадаю, обом сторонам — як російськомовним, так і «щирим українцям», треба не ставати в менторську позу, а ставитися один до одного з великою довірою, доброзичливістю та щирістю. І тоді виявиться, що ми справді один народ, а не дві команди, які тільки й роблять, що шукають привід ткнути іншого носом у помилку, як цуценя, що нашкодило, — у калюжу.
Можливо, в чомусь я помиляюся, але дуже хочеться, щоб і ті, хто розмовляє українською та ті, хто розмовляє російською, нарешті, порозумілися. Вірю, що їм дуже скоро стане українська.
Читайте також:
Увечері 18 жовтня під час повітряної тривоги пролунало кілька вибухів. Попередньо російські агресори завдали по… Читати далі
Завтра, у суботу, 19 жовтня 2024 року, в Одесі та Одеській області очікується прохолодна осіння… Читати далі
Застарілі принципи зниження температури у системах, попри свою тривалу експлуатацію, не відповідають сучасним вимогам. Високе… Читати далі
В Одесі завершили ремонт Деволанівського узвозу, на який знадобилося три роки та понад 200 млн… Читати далі
Російські пропагандисти рознесли чергову фейкову новину про те, що нібито Зеленський придбав автомобіль, який належав… Читати далі
Костянтин Ліберов, військовий фотограф з Одеси, отримав у Франції премію Bayeux Calvados-Normandy Award у категорії… Читати далі