Смерть співробітниці протичумного інституту, карантин, видалені повідомлення про чуму та дивні пояснення влади змушують згадати радянське минуле — від Свердловська до секретних програм біологічної зброї.
Ключові моменти:
Журналіст «Одеського життя» Валерій Боянжу зібрав за повідомленнями російської влади, ЗМІ та відкритими публікаціями хронологію дивної історії, яка розгорнулася в Іркутській області на початку жовтня 2026 року. У своїй колонці він згадує радянську історію сибірської виразки у Свердловську та намагається зрозуміти, чому нинішня ситуація викликає такі тривожні асоціації.
Останнім часом я все частіше згадую свою давно відійшовшу в інший світ бабусю по батьковій лінії. Вона завжди, коли чула слова «німці» або «Німеччина», миттєво спалахувала: «Чума б на них!» Воно й зрозуміло: з тієї війни замість одного із синів до неї надійшло повідомлення «зник безвісти».
І ось уже добрий десяток років я, коли чую «росія» або «росіяни», автоматично цитую бабусю — «Чума б на них!» І впевнена, що в унісон зі мною це саме побажання озвучують мільйони моїх співгромадян, чиї життя зруйнували російські нацисти.
Невже спрацювало колективне прокляття!? Уже весь світ знає: у ніч на 2 жовтня 2026 року в лікарні міста Шелехов (Іркутська область) померла якась Шипілова, госпіталізована 29 вересня, — лаборантка Іркутського протичумного НДІ.
Влада одразу після її смерті ввела карантин, лікарню закрили — але заперечує загрозу чуми. Після цього там ізолювали близько 200 людей, які контактували з нею. Офіційно не повідомлялося, чому хвору відвезли до Шелехова, за 20 км від обласного центру. Ймовірно, тому, що саме там раніше розташовувався «ковідний» госпіталь.
Раніше ми писали чи є через це загроза чуми для Одеси та інших міст України.
Як причину «шухеру» губернатор назвав «особливо небезпечну інфекцію». Слово «чума» в офіційних повідомленнях не звучало. Співробітників інституту ізолювали у самому НДІ. Троє діб тримали, брали мазки двічі на день.
У цей же час у ЗМІ та соцмережах почала поширюватися інформація про те, що жінка померла від легеневої чуми, заразившись нею у своєму НДІ. Однак одразу ж новини про це видалили із сайтів провладних видань, а влада почала заперечувати версію про чуму, стверджуючи, що причиною смерті Шипілової була пневмонія. Багатоквартирний будинок, де жила покійна, дезінфікували тричі. Працівники, які проводили дезінфекцію, одягали протигази та були в білих захисних спецкостюмах.
2 жовтня до Іркутська прилетіла головна державна санітарна лікарка росії. Вона взяла участь у позачерговому засіданні обласної санітарно-протиепідемічної комісії. Чиновники, лікарі та силовики затвердили на цій нараді «оперативний план дій».
Того ж дня іркутський журналіст Степанов написав, що, за його інформацією, Шипілова розбила пробірку з легеневою чумою та приховала це. Також в інтернеті обговорювали чутки, що напередодні смерті вона була в Бурятії. Того ж вечора версію про Бурятію спростував глава регіону Циденов. І він став першою офіційною особою, яка згадала чуму. Циденов написав, що «жінка, яка загинула від чуми в Іркутській області», не приїжджала до Бурятії. Але одразу відредагував допис: «жінка, МОЖЛИВО, яка загинула від чуми».
Вранці 3 жовтня адміністрація Байкальська (125 км від Шелехова) рекомендувала місцевим жителям тимчасово не їздити до Шелехова — у зв’язку з «неофіційною інформацією» про виявлення там чуми. Через 2 години цей допис видалили.
Того ж дня дирекція Іркутського алюмінієвого заводу (містоутворююче підприємство міста Шелехов) запровадила масковий режим на своїй території. «Шелеховом поширюється суперечлива інформація щодо ситуації з чумою», — прокоментував директор. Через день він опублікував новий допис, де пояснив, що «масковий режим не пов’язаний із карантином у лікарні», а викликаний сезонною захворюваністю на ГРВІ. Але в аптеках Іркутська та Шелехова містяни масово, панічно розхапували антибіотики.
4 жовтня у заяві ТАСС прозвучало, що співробітниця протичумного інституту хворіла на «пневмонію невстановленої етіології», але аварійних ситуацій із патогенними мікроорганізмами в НДІ не відбувалося. І нібито співробітники інституту не зверталися по медичну допомогу з інфекційними захворюваннями. А у людей, які контактували із Шипіловою, виявили «всього лише» два випадки COVID-19 та два випадки риновірусної інфекції.
«Пневмонія невизначеної етіології» означає, що у пацієнта було виявлено запалення легень, але медики не змогли знайти конкретний мікроорганізм (бактерію, вірус або грибок), який спричинив цю хворобу.
5 жовтня прессекретар фюрера — пєсков — порекомендував слухати лише офіційні заяви, а не довіряти чуткам в інтернеті про чуму. 6 жовтня у Шелеховській райадміністрації прокоментували пропозицію Трампа про допомогу. Заступниця мера сказала: «Ми впораємося самі. Ситуація під повним контролем». Що ж, після вибуху на ЧАЕС ми чули те саме — один в один.
А ще, нагадаю, приблизно так поводилися і китайці, коли «подарували» планеті ковід. За інформацією ВООЗ, пандемія на планеті забрала 7 млн життів, із них 112 тисяч в Україні. Досі Пекін відкидає звинувачення у створенні вірусу або навмисному приховуванні інформації, наполягаючи, що проводив відкриту та відповідальну політику в межах боротьби з пандемією.
Atlantic Council (Атлантична рада) — впливовий американський неурядовий аналітичний центр у сфері міжнародних відносин — вважає, що за цією іркутською історією можуть стояти спроби росії відновити випробування біологічної зброї.
Автори нагадали, що з 1920-х років у СРСР протягом багатьох десятиліть створювалася та розширювалася програма біологічної зброї. Радянські вчені експериментували з модифікацією та комбінуванням різних типів біологічних агентів для створення потужнішої зброї, але в пріоритеті була чума.
До речі, слід пам’ятати, що на подібні граблі росія вже наступала: у 1979 році у Свердловську поширилася сибірська виразка, яка забрала життя щонайменше 64 людей. Тоді радянські чиновники приховували, що джерелом спалаху були саме військові, і запевняли, що причиною нібито стало заражене м’ясо.
Але у 1992 році президент ерефії Борис Єльцин (у 1979 році — перший секретар Свердловського обкому КПРС) у своїх мемуарах згадує спалах сибірської виразки та все ж визнав причетність військових. Це сталося внаслідок випадкового викиду в атмосферу хмари спор сибірської виразки з військово-біологічної лабораторії військового містечка № 19, розташованого у Свердловську.
Свердловськ-19 входив до суворо засекреченої системи «Біопрепарат», яка займалася розробкою та виробництвом біологічної зброї, забороненої міжнародною конвенцією, до якої у 1972 році приєднався і СРСР. 64 загиблих у Свердловську «від зараженого м’яса» — це офіційно, а за різними оцінками — від 100 до 500 людей.
Один із провідних фахівців зі створення радянської біологічної зброї, який згодом емігрував до США, пояснив, що викид спор «сибірки» в атмосферу стався через недбалість одного військового, який зняв фільтр витяжної вентиляції, але не зробив про це запису в змінному журналі.
Але у Свердловську в пресі були опубліковані рекомендації мешканцям остерігатися зараження сибірською виразкою від м’яса хворих тварин. У газеті «Уральский рабочий» було опубліковано: «У Свердловську та області почастішали випадки захворювання худоби. У колгосп було завезено неякісний корм для корів. Адміністрація міста просить усіх свердловчан утриматися від придбання м’яса “у випадкових місцях” — зокрема на ринках». Це саме повідомлення кожні дві години транслювали по телебаченню. На стінах будинків з’явилися плакати із зображенням корови та написом «сибірська виразка». У всіх загиблих був діагноз «пневмонія»…
Повертаючись до нинішньої іркутської «пневмонії», зазначимо, що деякі аналітики вважають, що, як казав Вінні-Пух, це «ж-ж-ж-ж» — неспроста. Мовляв, фюрер усієї русі, розуміючи, що за застосування ядерки, навіть тактичної, йому згодують власні тестикули, вирішив «недружнім країнам» нагадати, що є в нього ще й таке джерело смерті — у пробірці… А те, що хтось там в Іркутську здох від такої демонстрації «величі» — так «баби ще народять».
Читайте также:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
В авторській колонці для «Одеського життя» Валерій Боянжу повертається до ключових подій польської історії другої… Read More
Сезонні муніципальні паркування біля одеських пляжів перейшли на безкоштовний зимовий режим, тоді як у центрі… Read More
У понеділок, 23 листопада, в Одесі та області очікується різке погіршення погодних умов – синоптики… Read More
Власник кількох торгових точок зазвичай приходить до думки про інкасацію після неприємного епізоду. Касира провели… Read More
Ще три громади Одеської області отримали чотири нові шкільні автобуси, закуплені за підтримки Євросоюзу. Загалом… Read More
У Хаджибейському районі Одеси на вулиці Івана та Юрія Лип спалахнула квартира на сьомому поверсі… Read More