«Чума» з пробірки? Що насправді відбувається в Іркутській області Росії

Ключові моменти:

• Після смерті лаборантки в Іркутській області ввели карантин та ізолювали близько 200 людей.
• Влада заперечувала чуму, але повідомлення про неї з’являлися і зникали.
• Історія нагадала про приховування сибірської виразки у Свердловську в 1979 році.
• Валерій Боянжу запитує, чи випадкове те, що відбувається в Іркутську.

Журналіст «Одеського життя» Валерій Боянжу зібрав за повідомленнями російської влади, ЗМІ та відкритими публікаціями хронологію дивної історії, яка розгорнулася в Іркутській області на початку жовтня 2026 року. У своїй колонці він згадує радянську історію сибірської виразки у Свердловську та намагається зрозуміти, чому нинішня ситуація викликає такі тривожні асоціації.

«Чума б на них!»

Останнім часом я все частіше згадую свою давно відійшовшу в інший світ бабусю по батьковій лінії. Вона завжди, коли чула слова «німці» або «Німеччина», миттєво спалахувала: «Чума б на них!» Воно й зрозуміло: з тієї війни замість одного із синів до неї надійшло повідомлення «зник безвісти».

І ось уже добрий десяток років я, коли чую «росія» або «росіяни», автоматично цитую бабусю — «Чума б на них!» І впевнена, що в унісон зі мною це саме побажання озвучують мільйони моїх співгромадян, чиї життя зруйнували російські нацисти.

Невже спрацювало колективне прокляття!? Уже весь світ знає: у ніч на 2 жовтня 2026 року в лікарні міста Шелехов (Іркутська область) померла якась Шипілова, госпіталізована 29 вересня, — лаборантка Іркутського протичумного НДІ.

Влада одразу після її смерті ввела карантин, лікарню закрили — але заперечує загрозу чуми. Після цього там ізолювали близько 200 людей, які контактували з нею. Офіційно не повідомлялося, чому хвору відвезли до Шелехова, за 20 км від обласного центру. Ймовірно, тому, що саме там раніше розташовувався «ковідний» госпіталь.

Раніше ми писали чи є через це загроза чуми для Одеси та інших міст України.

Видалені повідомлення про чуму в Іркутську

Як причину «шухеру» губернатор назвав «особливо небезпечну інфекцію». Слово «чума» в офіційних повідомленнях не звучало. Співробітників інституту ізолювали у самому НДІ. Троє діб тримали, брали мазки двічі на день.

У цей же час у ЗМІ та соцмережах почала поширюватися інформація про те, що жінка померла від легеневої чуми, заразившись нею у своєму НДІ. Однак одразу ж новини про це видалили із сайтів провладних видань, а влада почала заперечувати версію про чуму, стверджуючи, що причиною смерті Шипілової була пневмонія. Багатоквартирний будинок, де жила покійна, дезінфікували тричі. Працівники, які проводили дезінфекцію, одягали протигази та були в білих захисних спецкостюмах.

2 жовтня до Іркутська прилетіла головна державна санітарна лікарка росії. Вона взяла участь у позачерговому засіданні обласної санітарно-протиепідемічної комісії. Чиновники, лікарі та силовики затвердили на цій нараді «оперативний план дій».

Того ж дня іркутський журналіст Степанов написав, що, за його інформацією, Шипілова розбила пробірку з легеневою чумою та приховала це. Також в інтернеті обговорювали чутки, що напередодні смерті вона була в Бурятії. Того ж вечора версію про Бурятію спростував глава регіону Циденов. І він став першою офіційною особою, яка згадала чуму. Циденов написав, що «жінка, яка загинула від чуми в Іркутській області», не приїжджала до Бурятії. Але одразу відредагував допис: «жінка, МОЖЛИВО, яка загинула від чуми».

Вранці 3 жовтня адміністрація Байкальська (125 км від Шелехова) рекомендувала місцевим жителям тимчасово не їздити до Шелехова — у зв’язку з «неофіційною інформацією» про виявлення там чуми. Через 2 години цей допис видалили.

Того ж дня дирекція Іркутського алюмінієвого заводу (містоутворююче підприємство міста Шелехов) запровадила масковий режим на своїй території. «Шелеховом поширюється суперечлива інформація щодо ситуації з чумою», — прокоментував директор. Через день він опублікував новий допис, де пояснив, що «масковий режим не пов’язаний із карантином у лікарні», а викликаний сезонною захворюваністю на ГРВІ. Але в аптеках Іркутська та Шелехова містяни масово, панічно розхапували антибіотики.

4 жовтня у заяві ТАСС прозвучало, що співробітниця протичумного інституту хворіла на «пневмонію невстановленої етіології», але аварійних ситуацій із патогенними мікроорганізмами в НДІ не відбувалося. І нібито співробітники інституту не зверталися по медичну допомогу з інфекційними захворюваннями. А у людей, які контактували із Шипіловою, виявили «всього лише» два випадки COVID-19 та два випадки риновірусної інфекції.

«Пневмонія невизначеної етіології» означає, що у пацієнта було виявлено запалення легень, але медики не змогли знайти конкретний мікроорганізм (бактерію, вірус або грибок), який спричинив цю хворобу.

Чума як біологічна зброя

5 жовтня прессекретар фюрера — пєсков — порекомендував слухати лише офіційні заяви, а не довіряти чуткам в інтернеті про чуму. 6 жовтня у Шелеховській райадміністрації прокоментували пропозицію Трампа про допомогу. Заступниця мера сказала: «Ми впораємося самі. Ситуація під повним контролем». Що ж, після вибуху на ЧАЕС ми чули те саме — один в один.

А ще, нагадаю, приблизно так поводилися і китайці, коли «подарували» планеті ковід. За інформацією ВООЗ, пандемія на планеті забрала 7 млн життів, із них 112 тисяч в Україні. Досі Пекін відкидає звинувачення у створенні вірусу або навмисному приховуванні інформації, наполягаючи, що проводив відкриту та відповідальну політику в межах боротьби з пандемією.

Atlantic Council (Атлантична рада) — впливовий американський неурядовий аналітичний центр у сфері міжнародних відносин — вважає, що за цією іркутською історією можуть стояти спроби росії відновити випробування біологічної зброї.

Автори нагадали, що з 1920-х років у СРСР протягом багатьох десятиліть створювалася та розширювалася програма біологічної зброї. Радянські вчені експериментували з модифікацією та комбінуванням різних типів біологічних агентів для створення потужнішої зброї, але в пріоритеті була чума.

У СРСР уже були подібні спалахи чуми

До речі, слід пам’ятати, що на подібні граблі росія вже наступала: у 1979 році у Свердловську поширилася сибірська виразка, яка забрала життя щонайменше 64 людей. Тоді радянські чиновники приховували, що джерелом спалаху були саме військові, і запевняли, що причиною нібито стало заражене м’ясо.

Але у 1992 році президент ерефії Борис Єльцин (у 1979 році — перший секретар Свердловського обкому КПРС) у своїх мемуарах згадує спалах сибірської виразки та все ж визнав причетність військових. Це сталося внаслідок випадкового викиду в атмосферу хмари спор сибірської виразки з військово-біологічної лабораторії військового містечка № 19, розташованого у Свердловську.

Свердловськ-19 входив до суворо засекреченої системи «Біопрепарат», яка займалася розробкою та виробництвом біологічної зброї, забороненої міжнародною конвенцією, до якої у 1972 році приєднався і СРСР. 64 загиблих у Свердловську «від зараженого м’яса» — це офіційно, а за різними оцінками — від 100 до 500 людей.

Один із провідних фахівців зі створення радянської біологічної зброї, який згодом емігрував до США, пояснив, що викид спор «сибірки» в атмосферу стався через недбалість одного військового, який зняв фільтр витяжної вентиляції, але не зробив про це запису в змінному журналі.

Але у Свердловську в пресі були опубліковані рекомендації мешканцям остерігатися зараження сибірською виразкою від м’яса хворих тварин. У газеті «Уральский рабочий» було опубліковано: «У Свердловську та області почастішали випадки захворювання худоби. У колгосп було завезено неякісний корм для корів. Адміністрація міста просить усіх свердловчан утриматися від придбання м’яса “у випадкових місцях” — зокрема на ринках». Це саме повідомлення кожні дві години транслювали по телебаченню. На стінах будинків з’явилися плакати із зображенням корови та написом «сибірська виразка». У всіх загиблих був діагноз «пневмонія»…

Повертаючись до нинішньої іркутської «пневмонії», зазначимо, що деякі аналітики вважають, що, як казав Вінні-Пух, це «ж-ж-ж-ж» — неспроста. Мовляв, фюрер усієї русі, розуміючи, що за застосування ядерки, навіть тактичної, йому згодують власні тестикули, вирішив «недружнім країнам» нагадати, що є в нього ще й таке джерело смерті — у пробірці… А те, що хтось там в Іркутську здох від такої демонстрації «величі» — так «баби ще народять».

Читайте также:

• Небезпечні іграшки знову в продажу: чому батьки можуть не помітити загрозу для дитини
• Ртуть у домі: чому старі термометри та тонометри небезпечні

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса