Статті

Жодних заборон: особливості відпочинку на річках Кодима та Тілігул

Після підриву Каховської ГЕС річки Кодима і Тилігул стали для Одещини альтернативним місцем відпочинку. У розпал спекотного літа 2023 року сільських жителів рятують річки, які традиційно є найкращим місцем для відпочинку та дозвілля.

Річки Кодима і Тилігул з їхніми стихійними пляжами — бо офіційних катма — залишаються тими рятівними оазисами, де прості люди знаходять «місце під сонцем». Для купання пристосовується будь-яка частина суші, вільна від прибережної рослинності. «Лежаком» стає кожен незайнятий метр берега.

Пляжі вздовж річки Кодими, хоча й дикі, можна на пальцях перерахувати. Особливо привабливою для місцевих є дивовижна місцина на правому березі річки, на межі сіл Гвоздавка Друга і Ясенове Друге. Віднедавна тут отаборилися місцеві рибалки, які навесні спільно зарибнили Кодиму мальком коропа, білого амура і товстолобика. У старенькому автобусі вони влаштували цілодобовий охоронний пункт від браконьєрів. На березі припнуті моторка і дерев’яний човен. Облаштували й вбиральню. Довгоногий бусол, який прибився до рибалок, став неофіційним символом цього пляжу. Птаха зірко спостерігає за тими, хто купається, особливо за дітьми. А їх у воді бовтається багатенько.

У купальний сезон наплив охочих охолодитися у чистих кодимських водах, які уже добрий десяток років не забруднюються нечистотами з молочнотоварних ферм (тваринництво кануло в Лету), триває з самісінького ранку до пізнього вечора.

Тилігул. Пастухи пригнали худобу на водопій

Доволі колоритну картину купання людей і корів можна спостерігати що обіду в акваторії річки Тилігул, на мосту, що з’єднує Троїцьке і Малу Василівку. Тут річечку, замулену і зарослу очеретом, уподобали діти й молодь, а чималеньке стадо круторогих пастухи приганяють на водопій та обіднє доїння. Тварини, як і люди, насолоджуються купанням. Іноді ідилію порушують юнаки-екстремали, які сміливо впірнають з моста у воду попри невелику глибину — 1,5-2 метри.

Старожили пригадують, що колись біля річок були добре облаштовані пляжі. Нині ж тієї розкоші уже немає.

Відсутність благоустрою, рятувальників та присутність побутового сміття, на превеликий жаль, сприймається людьми як належне. Щоправда, більш сумлінні краяни інколи гуртуються, щоб прибрати береги від різного непотребу.

Читайте також:

Юрій Федорчук

Народився в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Свою трудову біографію розпочав у 1977 році рибалкою на підприємстві «Гірський Тікич» (Черкащина). Працював формувальником на Київському заводі залізобетонних виробів. Був учасником бойових дій в ДРА (Афганістан). Після здобуття вищої освіти в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті почав працювати у журналістиці. Був власкором газети «Одеські вісті». За плідну журналістську діяльність відзначений Почесними відзнаками та грамотами. Лауреат премії ім. Р.М. Палецького, лауреат Всеукраїнської премії ім. С.І. Олійника, лауреат конкурсу «Українська мова - мова єднання».