Статті

Життя на дві тисячі гривень: чи можна збільшити мінімальну пенсію?

В Україні понад 10 мільйонів пенсіонерів, але мало хто задоволений розміром своєї пенсії. Приблизно 75% пенсіонерів живуть на пенсію розміром менше п'яти тисяч гривень, тобто близько восьми мільйонів людей живуть за межею бідності. Навіть у Міністерстві соціальної політики визнають, що реальний прожитковий мінімум мусить становити щонайменше п'ять тисяч гривень. Але в Законі про держбюджет прожитковий мінімум закладено на рівні двох тисяч – двох тисяч шестисот гривень, що вдвічі нижче. Причому для осіб, які втратили працездатність, встановлено найнижчий показник прожиткового мінімуму, порівняно з іншими категоріями громадян, – дві тисячі двадцять сім гривень. Начебто пенсіонерам менше за усіх потрібно. Чи можна в умовах війни знайти вихід із ситуації і що буде з виплатами пенсій, дізнавалася «Одеське життя».

Про чутки і невеликі пенсійнi надбавки

Ширяться чутки про те, що грошей у бюджеті катастрофічно мало і що незабаром доведеться скоротити, зокрема, соціальні виплати. Однак такі розмови були і до війни, і щоразу ці прогнози не здійснювалися. Найгірше, що ставалося за останні роки з пенсіями, – це коли у 2014-2015 роках їх майже два роки не індексували і взагалі не підвищували. Але виплачували справно. Бачимо й зараз, що, незважаючи на усі складнощі, пенсії за перше півріччя профінансовано у повному обсязі. Хоча є частина людей, які не можуть одержати гроші фізично. Здебільшого йдеться про отримувачів пенсій через пошту. До районів бойових дій «Укрпошта» не може доставити гроші. Частина пенсіонерів виявилася на окупованих територіях, і далеко не всі з них можуть забрати власні гроші, у тому числі з банківських карток. Але в уряді запевняють, що, звернувшись до банку на підконтрольній території України, будь-який пенсіонер легко отримає власні нараховані кошти.

Цифра: 2027 гривень
таким є сьогодні розмір мінімальної пенсії

Загалом пенсії далі виплачують і навіть підвищують. Були і березнева індексація, і невелике підвищення у липні. Також міністр соціальної політики Оксана Жолнович нагадала, що у жовтні очікується перерахунок пенсій громадянам віком 70-75 років. Крім того, у жовтні за планом мусить бути невеликий перерахунок у зв’язку зі зміною розміру мінімальної зарплати, а у грудні – у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.

Підвищення пенсій в Україні: під сумнівом?

З оптимізмом дивиться у майбутнє і перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова. За її словами, Україна взимку матиме достатньо золотовалютних резервів (близько 21 мільярда доларів), хоча вони й зменшилися на третину з початку року. Але ще далі надходять деякі податки, очікується збільшення прибутку від експорту, зокрема, зерна та електроенергії до Європи. І, найголовніше, далі надходить допомога від міжнародних партнерів. Звичайно, частина цієї допомоги приходить у вигляді кредитів і їх доведеться віддавати. Але ці вливання зараз допомагають латати дірки у бюджеті. Соціальні виплати залишаються у пріоритеті.

Читайте також: Пенсіонери з Одещини можуть отримати грошову допомогу – від кого та як?

А от щодо індексації пенсій у наступному році вже є сумніви. Про це чесно сказала Оксана Жолнович. Адже в умовах жахливої економічної кризи дивно очікувати на підвищення пенсій. Наразі в Україні офіційно близько 10,8 мільйона пенсіонерів. Щомісяця на виплату пенсій йде близько 50 мільярдів гривень. Пенсійні виплати – чи не найбільша стаття видатків у країні. Але тепер величезні кошти потрібні на армію. Сюди додаємо інфляцію, яка, за офіційними даними, до кінця року має становити близько 30%. А може, й більше. На стільки ж має скоротитися ВВП країни. Додаємо безробіття, простій підприємств, зростаючий курс долара тощо. Все це – навантаження на бюджет. Пенсійні системи тріщать по швах навіть у розвинених країнах, що вже казати про Україну в нинішніх умовах. Навіть якщо пенсії далі виплачуватимуть на нинішньому рівні, то зростання цін, на жаль, може ще більше знецінити і так маленькі пенсії.

Як допомогти пенсіонерам?

Простого рішення тут немає. І раніше були спроби здійснити ефективну пенсійну реформу. То піднімуть пенсійний вік, то скасують частину спеціальних і пільгових пенсій. Але це лише ненадовго призупинило зростання дефіциту бюджету. Панацеєю мусила стати накопичувальна система. Але її так і не запровадили, хоча це обіцяв чи не кожен уряд, починаючи з 2004 року. Починати це сьогодні неможливо. А якщо накопичувальна система колись і запрацює, то ефект від неї можна буде відчути через 20 років. Та й треба враховувати, що така пенсійна система прижилася не в усіх країнах. Вона може працювати лише за умов міцної економіки.

Деякі експерти борються за те, щоб урізати високі пенсії і перенаправити ці кошти «бідним» пенсіонерам. Але не схоже, що уряд зважиться на такий крок. Та й економія коштів насправді може бути не така вже й велика. Наразі приблизно 6,5% пенсіонерів отримують пенсію в розмірі понад десять тисяч гривень. Максимальна пенсія становить десять мінімальних – 20270 гривень. Але є ті, хто отримує пенсію і вищу, оминаючи ці норми. Наприклад, середня пенсія суддів минулого року становила 90 тисяч гривень. На кінець року це було близько 46 мінімальних пенсій. Тобто один суддя отримує в Україні пенсію, яку можна було поділити між майже півсотнею звичайних пенсіонерів. Але важливо розуміти, що таких суддів в Україні лише близько трьох тисяч. За грубими підрахунками, всіх їхніх грошей вистачило б для виплати мінімалки для 138 тисяч людей. Але в Україні – понад 10 мільйонів пенсіонерів. Як забезпечити решту?

Урізати пенсію судді або урізати зарплату депутату – це швидше психологічна втіха, що таким чином переможе справедливість. Кардинально такі рішення ситуацію не змінять. Звісно, собі депутати нещодавно підняли зарплати. Але чи не стануть вони тепер голосувати за протилежне? Хоча, безумовно, ревізія державних видатків не завадить. Істотно щось змінити можна буде лише після війни. Більшість людей зараз зазнає поневірянь. Але є й ті, хто, навпаки, наживається на війні. Тому потрібно не лише дочекатися миру, а й постаратися відбудувати у повоєнній Україні справедливу державу.

Читайте також:

Сергій Коробкін

Фото: РБК-Україна