Земельний конфлікт на кордоні: як у Ренійській громаді вирішують проблему з аграріями

Ми вже розповідали про конфліктні ситуації, які виникали на кордоні між сільгоспвиробниками та «зеленими беретами». Згідно із законодавством, уздовж кордону має бути відведена смуга завширшки 30-50 метрів — прикордонники повинні мати вільний доступ, огляд, обладнати контрольно-слідову смугу тощо. Однак прикордонні орні землі, як і всі інші, свого часу були розпайовані й оформлені в приватну власність.

Власники паїв здебільшого здали землі в оренду, їх обробляють сільгосппідприємства або фермери, вони платять за цю землю податки.

Бували ситуації, коли під час обробітку поля, під час розвороту на його кромці, широкозахватний агрегат зачіпав контрольно-слідову смугу. Фермери, зі свого боку, пред’являли претензії прикордонникам: у гонитві за порушником кордону вони їхали по посівах.

Згідно з чинним законодавством, вихід із конфлікту тільки один — викуп прикордонних земель державою. Для того, щоб розпочати цей процес, службовці Ізмаїльського прикордонного загону спільно з представниками органів місцевого самоврядування провели збори пайовиків, чиї землі прилягають до кордону. Жителям громади пояснили, що земельним ділянкам дадуть експертну оцінку, після чого держава викупить землі за розцінками, не нижчими за нормативні.

— Частина пайовиків із розумінням ставляться до ситуації і згодні продати пай або частину паю, але далеко не всі, — розповідає начальник відділу земельних відносин Ренійської міськради Володимир Кромкін. — Ті, хто не згоден, побоюються, що будуть змушені оплачувати всі витрати власним коштом. Але це не так — усі витрати з оформлення документів у цьому разі має взяти на себе держава. Якщо хтось із пайовиків все ж відмовиться, то питання розглядатимуть у судовому порядку.