Які райони Одеси можуть провалитися: що відбувається під містом (відео)

Ключові моменти:

• Під Одесою та Одещиною розташовані близько 2,5 тисячі кілометрів катакомб і карстових пустот
• Офіційні звіти вже фіксують активні зсуви, підтоплення та просідання ґрунтів у Приморському районі, Аркадії, на Фонтані та біля лиманів
• Найнебезпечнішими вважаються території над старими каменоломнями, зсувні морські схили та райони зі старими водогонами й каналізацією
• Системного моніторингу підземних процесів в Одесі фактично немає: частину профільних геологічних структур ліквідували або приватизують

Проблема просідання ґрунтів і карстових пустот на Одещині давно перестала бути лише темою міських легенд про катакомби. Ризики зсувів, підтоплень і руйнування ґрунтів фіксують в офіційних документах Одеської міської ради, регіональних екологічних доповідях Одеської ОДА, матеріалах ДСНС та наукових роботах українських геологів і гідрогеологів.

Саме цій темі присвячене нове дослідження журналістки та ведучої «Одеського життя» Ірина Полякова, яке вийшло на YouTube-каналі видання.

Для цього матеріалу ми проаналізували відкриті містобудівні документи, екологічні звіти, повідомлення ДСНС, наукові публікації та дані дослідників одеських катакомб.

Чому Одеса опинилася над гігантською системою пустот

Одеса буквально побудована на порожнечах. Під містом і частиною Одеської області — близько 2,5 тисячі кілометрів катакомб, старих шахт, карстових печер і покинутих каменоломень.

Причина — черепашник. Саме цей пористий вапняковий камінь століттями видобували просто під містом для будівництва будинків. Черепашник утворився ще мільйони років тому на дні Сарматського моря зі спресованих мушель молюсків. У сухому стані він здатен витримувати величезне навантаження. Але варто туди потрапити воді — структура породи починає руйнуватися.

— Одеса буквально видобувала камінь з-під себе, а потім будувала на тому місці будинки, — говорить ведуча «Одеського життя» Ірина Полякова.

Дощова вода, прориви труб, стара каналізація та підтоплення поступово розчиняють вапняк. Через це мікротріщини перетворюються на великі підземні порожнини, а ґрунт зверху починає просідати.

Саме так виникають карстові провали. Науковці нагадують: природний карст існував тут задовго до появи Одеси. Але люди значно посилили проблему, коли у XIX столітті почали масово видобувати камінь під майбутнім містом.

Нерубайське та Холодна Балка: села над катакомбами

Однією з найнебезпечніших зон вважають Нерубайське, Усатове, Велику та Холодну Балку біля Хаджибейського лиману. Під цими селами — приблизно 1200 кілометрів катакомб. Частина ходів виникла ще наприкінці XVIII століття, коли після ліквідації Запорізької Січі тут почали активно видобувати черепашник.

З роками сімейний видобуток перетворився на промисловий. Під землею утворилася ціла мережа штреків, багато з яких сьогодні навіть не мають точних карт.

— Жителі цих сіл живуть буквально над прірвою, і після кожної серйозної зливи десь на чиємусь подвір’ї просідає земля, — зазначає Ірина Полякова.

Місцеві жителі регулярно стикаються з просіданням ґрунту після сильних злив. Провалюються двори, господарські будівлі та городи. Відомі випадки, коли льохи буквально з’єднувалися з катакомбами.

Головна небезпека — абсолютна непередбачуваність таких обвалів. Порожнина може залишатися стабільною десятиліттями, а потім обвалитися після прориву труби або сильної зливи.

Молдаванка, Канатна та центр Одеси

Проблеми накопичуються і в історичному центрі Одеси.

Під Ланжеронівською, Канатною, Молдаванкою та частиною Приморського району проходять старі катакомби, водогони та каналізаційні системи. Через постійні підтікання вода роками просочується у ґрунт і поступово руйнує пористий черепашник.

— Старі труби роками пропускають воду у пористий черепашник, і місто буквально починає з’їдати себе зсередини, — каже ведуча.

Саме тому в місті регулярно з’являються провали асфальту та тріщини в будинках.

Окремі ділянки під Молдаванкою сьогодні досліджують фахівці ГО «Архаїка» разом з Одеським археологічним музеєм. Вони сканують катакомби на глибині 15–25 метрів під вулицями Розумовська та Комітетська.

Але ці дослідження — переважно ініціатива ентузіастів, а не частина великої державної системи моніторингу.

Аркадія та Великий Фонтан: висотки на зсувних схилах

Ще однією проблемною територією стали Аркадія та Великий Фонтан.

За останні двадцять років уздовж морського узбережжя тут з’явилися десятки важких монолітно-каркасних висоток. Водночас схили біля моря історично є зсувонебезпечними. В офіційному аналітичному звіті Одеської міської ради вже фіксували активізацію старих зсувів у районах вулиць Каманіна та Академіка Курчатова.

— Рятуючи один новий будинок, місто інколи буквально топить сусідній старий, — пояснює Ірина Полякова.

Проблема не лише у вазі будинків. Під час укріплення фундаментів забудовники часто створюють бетонні бар’єри, які змінюють рух підземних вод.

У результаті вода починає шукати нові шляхи — нерідко під фундаментами старих сусідніх будинків. Саме через це в окремих районах почали фіксувати підтоплення, тріщини та деформації ґрунтів.

Бульвар ВМС, Приморський бульвар і парк Шевченка

Офіційний моніторинг також фіксує небезпечні процеси в районі Бульвару Військово-морських сил і Приморського бульвару.

Під час реконструкції на Бульварі ВМС облаштували бетонне покриття товщиною до 60 сантиметрів прямо на старому зсувному тілі. Після цтоого на Приморському бульварі — від Літературного музею до палацу Воронцова — зафіксували активні зсуви.

Зонами ризику також називають район Думської площі, верхню станцію фунікулера та сходи до Стамбульського парку. Проблеми виявили і в парку Шевченка, де зафіксували понад десять зсувних деформацій різного ступеня небезпеки.

А у Ванному провулку, поблизу ресторану Maristella та яхт-клубу, говорять про ризик руйнування дороги, сходів і окремих будівель.

Чому Куяльницький лиман теж впливає на провали

Куяльницький лиман сьогодні міліє рекордними темпами. Його середня глибина вже місцями менша за метр, а солоність перевищує 300 грамів на літр. Саме через надвисоку концентрацію солі вода в лимані подекуди стала рожевою — через активне розмноження мікроводорості Dunaliella salina.

— Парадокс у тому, що земля тут починає просідати саме тому, що вода пішла, — говорить журналістка.

Але проблема не лише екологічна. Раніше велика маса води створювала стабільний баланс для підземних вод навколо лиману. Тепер цей баланс руйнується. Підземні потоки починають активніше вимивати дрібні частинки породи, через що утворюються нові пустоти та просідання ґрунтів.

Науковці попереджають: деградація Куяльника може впливати на геологічну стабільність навколишніх територій.

Під загрозою навіть Аккерманська фортеця

Геологічні проблеми зачіпають і історичні пам’ятки.

Білгород-Дністровська, або Аккерманська, фортеця стоїть на пористому карстовому мисі над Дністровським лиманом. Під фортецею проходять старі підземні ходи та природні порожнини, частина яких досі майже не досліджена.

— Сьогодні фортецю доводиться захищати не від гармат, а від порожнечі під її фундаментом, — каже ведуча «Одеського життя».

Вода століттями підмиває основу скелі, через що ризики для споруди лише зростають.

Фахівці неодноразово говорили про необхідність масштабного дослідження підземної частини фортеці, адже головна загроза для неї сьогодні — не війни чи час, а геологічна нестабільність.

Хто стежить за підземною Одесою

Попри масштаби проблеми, системного контролю за підземними процесами в регіоні фактично немає.

Одеська гідрогеолого-меліоративна експедиція, яка раніше займалася питаннями карсту, підтоплень і зсувів, перебуває у стані ліквідації. Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство включили до переліку об’єктів приватизації.

Сьогодні більшість досліджень тримається на окремих науковцях, ентузіастах і громадських ініціативах.

— Одеса не провалиться під землю завтра зранку. Але процеси, які десятиліттями розвивалися під містом, зараз помітно прискорюються, — підсумовує Ірина Полякова.

Нові забудови, старі комунікації, потужні зливи та зміни водного балансу прискорюють процеси, які десятиліттями розвивалися під містом майже непомітно.

Історія з дівчинкою, яка раптово зникла під землею посеред одеської вулиці, стала лише одним із сигналів того, що проблема давно перестала бути теоретичною.

Під Одесою та Одещиною — тисячі кілометрів катакомб, старих штреків і карстових пустот. Частину з них досі ніхто не дослідив повністю, а процеси під землею прискорюють забудова, старі комунікації, зливи та зміни водного балансу.

У повному відео ви дізнаєтеся про 11 конкретних локацій Одеси та Одещини, де ризик провалів і просідання ґрунту сьогодні вважають найбільш небезпечним.

Раніше ми розповідали про два найстрашніші потопи в історії міста які Одеса не забуло й досі.

Читайте також: Аркадійське плато: елітний район Одеси без інфраструктури і з ризиками під ногами