Статті

Як знищили «Червоні Зорі»: місце вічного спокою іменитих одеситів перетворили на сміттєзвалище, щоб забудувати елітками

Колись тут розташовувався православний скит із кладовищем, де були поховані імениті громадяни Одеси. Потім – профспілковий санаторій. Сьогодні це місце перетворилося, по суті, на сміттєзвалище з «заброшками» знищеної здравниці. Проте територія Воскресенського скиту Архангело-Михайлівського жіночого монастиря і Воскресенського кладовища внесена до державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини України. Ось тільки створити там парк-меморіал досі не вдається.

Ключові моменти:

  • На території санаторію «Червоні Зорі» знаходиться старовинне Воскресенське кладовище та скит, де були поховані видатні одесити, але територія десятиліттями занедбана.
  • У 2019–2020 роках скит і кладовище отримали статус пам’ятки культурної спадщини, щоб запобігти забудові, проте юридичні атаки забудовників продовжуються.
  • Компанія «Будлайф інвест» намагалася отримати майно санаторію через сумнівний договір, а судові процеси та зміни власників тривають і сьогодні.
  • Спроби створити парк-меморіал блокуються міськими депутатами, хоча є готова концепція та підтримка істориків і активістів.
  • Територія продовжує руйнуватися: пожежі, звалища та загиблі саджанці, тоді як після війни ризик забудови знову зросте.

Як вбивали «Червоні Зорі»

За радянських часів тут, на 9-й станції Великого Фонтану, розташовувався санаторій «Червоні Зорі». Про те, що він побудований на місці старовинного кладовища, пам’ятали лише нечисленні старожили міста. Але все ж одеситам вдалося внести територію занедбаного Воскресенського скиту до реєстру пам’яток культурної спадщини України місцевого значення.

Ініціатором присвоєння зруйнованому кладовищу охоронного статусу став Роман Моргенштерн, директор з розвитку судноплавної компанії «Укрферрі».

– Прямо навпроти санаторію є дачний кооператив, одним із засновників якого в 1927 році був дід мого батька. Там виріс я, мої діти, попередні покоління нашої родини. Батько розповідав мені, що до війни навпроти було кладовище, – розповідає Роман Моргенштерн. – Я звернувся до цих спогадів у 2017 році, коли «Укрпрофоздоровниця» розорила санаторій «Червоні Зорі» (за управління “Укрпрофоздоровниці” санаторій розпочав процедуру ліквідації – ред.). Місцеві жителі розповідали мені, що тут б’ють скло, викидають все з корпусів. З бібліотеки були викинуті прямо на землю гори книг. Мені стало ясно, що наступним кроком буде будівництво тут багатоповерхових будинків. Перед очима було те, що робилося на Каманіна, в Аркадії, на схилах… А для мене – це мала батьківщина. І я вирішив зробити все, що зможу, щоб її відстояти. Благо, був знайомий, напевно, майже з усіма одеськими істориками та краєзнавцями.

На скріншотах стан «Червоних Зорь» про який йшлося у новинному сюжеті від 6 липня 2017 року: «Вночі на територію санаторію заходять невідомі особи. Вони б’ють скло, ламають меблі та мародерствують.»/  YouTube-канал Dumskaya.TV

Притулок для сиріт і берегова батарея

Для створення історичної довідки про занедбану територію, розробки її охоронної документації були підняті і вивчені документи державних і церковних архівів. І виявилося, що у цього місця дивовижна історія.

Початок кладовищу поклала усипальниця похованої в 1844 році відомої благодійниці графині Роксандри Едлінг-Стурдзи. Вона задумала влаштувати тут дівочий монастир для виховання сиріт православних священнослужителів. Для цього і придбала ділянку землі на узбережжі. На пожертви брата Роксандри Скарлатівни дипломата Олександра Стурдзи був побудований притулок, церква за проектом знаменитого архітектора Франческо Моранді. З’явилося тут і елітне кладовище.

Тут були поховані тисячі іменитих одеситів. Серед них – знаменитий одеський архітектор Юрій Дмитренко, засновник південноукраїнської архітектурної школи.

– Є підтверджені дані, що там похована мати академіка Філатова. Мені про це розповідала дочка відомого офтальмолога Семена Кальфи, учня Філатова. За словами її батька, академік щороку приїжджав у «Червоні Зорі» і покладав квіти під певним деревом, бо знав, що там похована його мати, – розповідає Роман Моргенштерн.

Пов’язане це місце і з героїчною історією нашого міста. Тут під час Кримської війни знаходилася позиція батареї, яка потопила фрегат «Тигр», гармата з якого сьогодні стоїть на Приморському бульварі. Артилеристи, які загинули під час цього бою, поховані на Воскресенському кладовищі. До революції там був пам’ятник, складений з гарматних ядер.

Як кладовище врятували від забудови

– Поки ми займалися культурною спадщиною, з’явилися забудовники – компанія «Будлайф інвест», – згадує Роман Моргенштерн.

«Будлайф інвест» пред’явила договір купівлі-продажу, нібито укладений між першим власником компанії та «Укрпрофоздоровницею». 12 вересня 2018-го за допомогою того договору компанія оформила на себе частину будівель санаторію, серед яких три спальні корпуси. А вже через тиждень Одеська міськрада видала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки – для будівництва нового санаторію.

«Укрпрофоздоровниця» поставила цей документ під сумнів у суді, а суд встановив, що нотаріус, яка нібито посвідчила договір продажу будівель, насправді цього не робила, і зобов’язав повернути майно «Укрпрофоздоровниці».

На фото: «заброшки» на місці санаторію «Червоні Зорі»

«Будлайф інвест», створена менше ніж за рік до реєстрації на неї майна за сумнівним договором, спершу прописалась у Києві, потім «переїхала» в Харків, а серед її формальних власників почергово були невідомі донеччанин і одеситка. Зрештою компанію переписали на фірму з Сейшельських островів.

Низка одеських медіа та активістів повʼязують «Будлайф інвест» із бізнесменом Борисом Кауфманом, оскільки колишня власниця і керівниця компанії Лариса Колбасюк працювала в іншій фірмі, яка володіла компанією, першим власником якої був брат Бориса Кауфмана. Сам Борис Кауфман ніколи публічно не спростовував і не підтверджував свою дотичність до «Будлайф інвест».

Компанія «Будлайф інвест» виявилась недоступною для коментарів — її контактний номер, вказаний при реєстрації, не обслуговується, а імейл публічно не згадується.

Через активність загадкового претендента на санаторій територію скиту треба було терміново рятувати від забудови.

Депутатка міськради Ольга Квасницька представила облікову документацію по Воскресенському скиту консультативній раді з питань культурної спадщини при управлінні культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обладміністрації. В результаті у 2019 році його територія була визнана пам’яткою місцевого значення. А в 2020-му експертною радою Міністерства культури внесена до державного реєстру нерухомих пам’яток історії України.

План Воскресенського кладовища

– Я звертала увагу на те, що порушується закон «Про поховання та похоронну справу». Цим законом передбачається охорона поховань, яку влада повинна забезпечувати. Навіть якщо ці кладовища були знищені, – зазначає Ольга Квасницька. – Для мене було важливо, щоб не була фактично повторена більшовицька практика – нас не цікавить, що тут було, і ми все знищимо. Завдання я виконала – не дала забудувати землю кладовища. Подальша програма була така: спочатку статус, потім інвентаризація земельної ділянки. Потім передбачалася розробка сучасної концепції цього місця.

Ольга Квасницька – депутатка Одеської міськради

Рятувальних голосів – недостатньо, а суди – не припиняються

Депутатка запропонувала створити на місці кладовища парк-меморіал. Була навіть створена його архітектурна візуалізація.

– З цією ініціативою я виходила на сесії міськради вісім разів, – згадує Ольга Квасницька. – Кожному депутату надсилала лист з обліковою документацією. Дарувала книги про історію Воскресенського скиту. Доводила необхідність надати цій території статус парку-меморіалу. Згодом – знайти кошти для її розвитку, створити там музей і просвітницький центр імені Юрія Дмитренка.

Результат завжди був одним і тим самим – пропозиція не набирала необхідної кількості голосів.

– «Проти» зазвичай майже ніхто не голосував – один або два голоси, – згадує Роман Моргенштерн. – Бо як тут «проти» проголосуєш? Але основна маса депутатів просто не голосувала – виходили із зали. «Зацікавленими особами» була дана команда «не пропускати».

Роман Моргенштерн

Тим часом «Будлайф інвест» почав судитися з департаментом культури Одеської обладміністрації. Компанія намагалася довести, що нібито в обліковій документації є порушення чинних методичних вказівок. Тобто будь-якими шляхами позбавити територію Воскресенського скиту статусу пам’ятки культурної спадщини, щоб розчистити шлях до її забудови.

У 2021 році поновилося і майнове питання. Несподівано «Укрпрофоздоровниця» продала майнові права на нерухомість санаторію, яку намагалась отримати «Будлайф інвест», фінансовій компанії «Міа Груп» за 20 млн грн.

А нова власниця в суді… відмовилася від позова до «Будлайфу». Мовляв, визнавати отой старий, сумнівний, не завірений нотаріально договір купівлі-продажу недійсним більше не треба, витребувати майно з незаконного володіння «Будлайф інвест» також. Суд цю заяву задовільнив. Попереднє рішення суду першої інстанції про повернення майна «Укрпрофоздоровниці» визнано нечинним.

Вочевидь, надалі майно знову було перепродане — так часто роблять, щоб ускладнити повернення об’єкта в «стартову точку».

У 2023-му з’ясувалось, що власником майна санаторію, за яке воювала «Будлайф інвест», стало ТОВ «Дадіані». Можливо, на цьому бізнес, що стояв за операцією з отримання майна санаторію, міг би святкувати остаточну перемогу. Однак через розслідування правоохоронців, яке стосувалося зовсім інших обставин, нерухомість потрапила під арешт, що робить неможливим її подальший перепродаж чи використання, принаймні тимчасово. Відтоді в суді триває епопея з почерговим зняттям арешту, і повторним накладенням на прохання прокуратури. Наразі «перемагає» прокурор.

За даним YouControl, ТОВ «Дадіані» створене одеситом у 2023 році із статутним фондом усього 10 тисяч гривень і зареєстроване за адресою санаторію. Додзвонитися до компанії по вказаному при реєстрації телефону редакція не змогла.

Загиблі саджанці та пожежі в «заброшках»

Щоб «закріпити» охоронний статус розореного Воскресенського кладовища, вшанувати пам’ять похованих тут громадян, у 2021 році одесити за свої кошти закупили зелені насадження і вийшли на суботник.

– Все привели до ладу, посадили деревця. На кожне – прикріпили таблички з іменами похованих там одеситів. Але в 2022 році люди, які за ними доглядали, роз’їхалися. Я ще сам приїжджав, поливав одного літа, – згадує Роман Моргенштерн. – Домовився з жінкою, яка поруч жила, вона теж поливала регулярно. Але в 2023 році в силу різних обставин у мене вже не було можливості приділяти цьому увагу. І, як на зло, останні роки у нас дуже спекотні літа. Майже всі саджанці загинули.

На фото: суботник, який провели одессити на території санаторію

Сьогодні територія Воскресенського кладовища знову перетворюється на звалище. У вересні «заброшки» горіли. Кажуть – не просто так. Зрозуміло, чим більше згорить будівель, тим менше доведеться нести витрат на їх знесення.

На фото: таблички з іменами видатних одеситів, які були поховані на тариторії Воскресенскського кладовища

– Ситуація дійсно тривожна, – не приховує Роман Моргенштерн. – У мене немає ілюзій щодо подальшої долі Воскресенського кладовища. Поки війна – до цього не доходять руки. Коли вона закінчиться – навряд чи забудовники відмовляться від своїх планів. Коли відчують себе в силі, знову подаватимуть якусь «фільчину грамоту», щоб там будувати.

Для збереження історії та безпеки одеситів

Водночас Ольга Квасницька в січні збирається знову подавати на голосування депутатів проект парку-меморіалу «Воскресенський».

– Мені здається, що дуже мало одеситів розуміє суспільне значення цієї території для нас і потребу в створенні більшої кількості парків і скверів, – вважає депутатка. – Давайте згадаємо недавню трагедію, коли через повінь загинуло 10 осіб. Це було, зокрема, і наслідком стихійної забудови міста. Ми все заливаємо бетоном, не розвиваємо інфраструктуру до стихійних лих. А парк, який я пропоную створити, зокрема, дозволив би поглинати цю воду, запобігати повеням.

За словами Ольги Квасницької, з питання Воскресенського кладовища вона вже зверталася до голови Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Він втручатися у вирішення цього питання відмовився – запропонував домовлятися з депутатами.

Прес-служба Сергія Лисака у відповідь на запит «Одеського Життя» апелювала до формальної процедури: депутат має право пропонувати питання для розгляду радою та її органами у формі депутатського запиту. «Тому відповідь на питання можлива тільки після розгляду пропозиції депутата Квасницької сесією міської ради», – зазначили там.

Схоже, що захищати свою історичну спадщину знову доведеться одеситам. Якщо, звичайно, не байдуже, в якому місті жити нам і нашим дітям.

Читайте інші розслідування «Одеського Життя»:

«Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».

Share
Вероніка Поліщук

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з понад 20-річним досвідом. Пише про життя Одеси, екологію, культуру. Працювала оглядачкою та редакторкою в «Одеському віснику». Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Recent Posts

  • Новини

Загроза Одесі: РФ активізує військові дії в Придністров’ї

Росія проводить мобілізаційні заходи в Придністров’ї, перекидає спецслужби та готує гібридну операцію. Яка загроза чекає… Read More

10-12-2025 в 17:26
  • Новини

Оновлені графіки відключення світла в Одесі на 10 грудня

Після чергової масштабної атаки російських військ на енергетичні об’єкти по всій країні продовжуються стабілізаційні відключення… Read More

10-12-2025 в 16:18
  • Новини

Арешт судна в Одесі: як РФ вивозила українське зерно через «тіньовий» флот

Суд наклав арешт на суховантаж «тіньового» флоту РФ, що використовувався для вивозу зерна з окупованих… Read More

10-12-2025 в 15:29
  • Статті

«Зручно, але не завжди працює»: що одесити думають про застосунки для відстеження транспорту (відео)

Мобільні застосунки мали б позбавити пасажирів Одеси тривалого очікування на зупинках, але реальність виявилася складнішою.… Read More

10-12-2025 в 15:08
  • Новини

Майже 20 тонн шкідливих речовин у повітрі: наслідки обстрілу нафтобази на Одещині

Екологи зафіксували масштабне забруднення повітря на Одещині після пожежі на нафтобазі внаслідок ракетного обстрілу. Дізнайтеся… Read More

10-12-2025 в 14:32
  • Статті

Як фермери на півночі Одещини допомагають рідному селу: від ремонту школи до пам’ятників

Наприкінці осені аграрії Бобрицького старостату посприяли з капітальним ремонтом Янишівського ліцею, профінансували відкриття на фасаді… Read More

10-12-2025 в 13:52