Як вулиця двох Гончарових в Одесі стала вулицею Бориса Жолкова

Ключові моменти:

• Вулиця Гончарова в Пересипському районі Одеси неодноразово змінювала назву, але формально залишалася «Гончарова», щоразу — на честь різних однофамільців.
• Спочатку вулицю назвали на честь російського письменника Івана Гончарова, згодом — на честь радянського діяча Адріана Гончарова.
• У 1970-х роках назву закріпили за Адріаном Гончаровим — учасником встановлення радянської влади в Одесі та Придністров’ї.
• У межах сучасної декомунізації та дерусифікації вулицю перейменували на честь одесита, українського кінематографіста Бориса Жолкова, який працював на Одеській та Київській (імені Довженка) кіностудіях.

Була вулиця Івана Гончарова, а стала Адріана Гончарова

Вулицю Гончарова в Пересипському районі Одеси перейменовували вже не вперше. І це лише в осяжному минулому. Причому перейменовували так само, як, наприклад, перейменували вулицю Комарова на… вулицю Комарова.

Раніше вона була названа на честь трагічно загиблого космонавта Володимира Комарова, а згодом — на честь Михайла Комарова. Це український етнограф, письменник і бібліограф.

Так само вчинили й з Гончаровим. Спочатку «мали на увазі» російського письменника Івана Олексійовича Гончарова (1812–1891). Відомість йому принесли дорожні нотатки про подорож на фрегаті «Паллада», а також романи «Обломов» і «Обрыв», присвячені зображенню життя в Росії, яке автор добре знав і розумів.

Від себе додам, не ставлячи під сумнів всесвітньо визнаний письменницький талант Івана Олексійовича, що чиновники радянської шкільної освіти свого часу зробили все, аби кілька поколінь «homo soveticus», м’яко кажучи, не перетравлювали російську класику.

15–17-річних підлітків буквально змушували співпереживати героям класиків — з їхніми дорослими, малозрозумілими проблемами, ще й з минулого століття. Це було насильством, і, подорослішавши, я прирівняв це до обов’язкового виконання подружнього обов’язку — вибачте вже.

Ну як ми, школярі, могли, незрозуміло чому, співпереживати, наприклад, Наташі Ростовій з «Війни і миру»?! Та ми в 10 класі навіть змагання влаштовували — хто більше анекдотів про Ростову розповість.

Хочете усміхнутися? Ось найпристойніший з них. На балу танцює Ростова з поручиком Ржевським.
— «Боже, Наташо, яка у вас шия!» — каже він їй.
— «У мене, поручику, все тіло таке!» — кокетливо відповідає вона.
— «Наташо, так митися ж треба!!!» — емоційно лунає у відповідь…

Та повернімося до вулиці Гончарова, яку перейменували на… Гончарова. Ймовірно, це сталося у 1971 році, коли помер Гончаров Адріан Артамонович (1886–1971) — учасник боротьби за встановлення радянської влади в Одесі та Придністров’ї.

Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на грудень 2025 р.)

Борис Жолков — український кінематографіст

А нині, з цілком зрозумілої причини, вулицю знову перейменували. Тепер вона носить ім’я Бориса Жолкова. Народився він в Одесі у 1913 році, прожив усього 60 років (загинув в автокатастрофі), але прожив їх продуктивно й гідно. Це український організатор кіновиробництва, член Спілки кінематографістів України. Працював на Одеській кіностудії у 1930-х роках.

У 1933–1953 роках займався адміністративною роботою в театрах і концертних організаціях, зокрема був директором Львівської філармонії та заступником директора Київського оперного театру. З 1953 по 1973 рік — директор картин на Київській кіностудії імені Олександра Довженка — одній із провідних кіноорганізацій СРСР.

«Директор картини» в радянському кіно означало роль продюсера та адміністратора, відповідального за організацію виробництва фільму та його успішний вихід у прокат. Нижче — результати його роботи:

• «Безвісти зниклий» — дуже великий глядацький успіх (близько 35,7 млн глядачів);
• «Артист із Коханівки» — близько 26,8 млн глядачів;
• «У мертвій петлі» — близько 21,1 млн глядачів;
• «Врятуйте наші душі» — близько 16 млн глядачів;
• «Перевірено — мін немає» — близько 14,7 млн глядачів.

Так, сьогодні про успіх чи провал фільму судять за «штатівською» методикою: вклав 100 «лимонів», «накосив» утричі більше — ОК! А тоді у нас просто рахували продані квитки…

Читайте також:

• Провулок в Одесі назвали на честь ерцгерцога Габсбурга: як австрієць загинув за Україну
• Залишалася лише тінь на бетоні й топонім: в Одесі вулицю Недєліна перейменували на Бачинського
• Вулицю Колгоспну в Одесі перейменували на честь одесита, який винайшов кіно

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса