Партія Анатолія Шарія заходила в місцеві ради Одещини під гаслами боротьби з корупцією та «контролю влади». Але за лаштунками цей політичний проєкт працював інакше: регіональні активісти вірили, що будують власну команду, тоді як виборчі списки формувалися в інтересах зовсім інших сил. Про те, як партія використовувала своїх членів і чому багато з них відчули себе ошуканими, розповідає колишній голова Кілійського осередку Максим Скибинський у проєкті «Як не стати овочем».
Ключові моменти:
Максим Скибинський — лікар і військовий, який у 2019–2020 роках очолював районний осередок партії Шарія в Кілії.
— Я не був політичним активістом. Я був молодим лікарем, якого обурювало, що з ремонту туалету роблять піар на сотні тисяч гривень. Ми реально думали, що контролюємо владу, — розповідає він.
Робота осередку зводилася до аналізу тендерів, запитів у міськраду та публічної критики сумнівних витрат.
Переломним моментом стала поява партійної газети з картою України без Криму.
— Я відмовився її роздавати. Нам прислали близько десяти тисяч примірників — вони так і залишилися лежати в тій службовій квартирі, — говорить Максим Скибинський.
Пояснення про «помилку редакції» активістів уже не переконували.
За словами Скибинського, насильство використовувалося як інструмент політичної технології.
— Зараз я переконаний, що деякі побиття були організовані самою верхівкою. Це робилося для картинки й тиску на владу, — каже він.
Після інцидентів партійців централізовано вивозили на акції протесту.
Найбільше розчарування активісти відчули напередодні місцевих виборів 2020 року.
— Ми проробили величезну роботу, а по факту привели у владу людей з ОПЗЖ. Саме тоді стало зрозуміло, що далі так бути не може, — підсумовує пан Максим.
Після голосування депутати, які відмовилися виконувати вказівки керівництва, зіткнулися з погрозами.
— Їм прямо писали: або здаєш мандат, або буде гірше. Це була системна історія тиску, — пояснює він.
Скибинський вважає, що історія партії Шарія стала показовим прикладом небезпеки «інтернет-проєктів» у політиці.
— Це був перший масовий негативний досвід інтернет-партії в Україні. І добре, що він став уроком, — підсумовує Максим Скибинський.
На місцевих виборах 2020 року партія Шарія отримала шість мандатів в Одеській міській раді. Це був один із найпомітніших результатів політичного проєкту блогера на півдні України.
Однак уже в перші місяці після виборів стало зрозуміло, що фракція не є цілісною. Частина депутатів відмовилася виконувати вказівки партійного керівництва та голосувати в унісон із проросійськими силами. Усередині фракції почався конфлікт.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії партія Шарія була заборонена, а її одеська фракція фактично припинила існування. Частина колишніх депутатів дистанціювалася від бренду партії, інші зникли з публічного політичного поля та склали мандати. Політичний проєкт, який заходив у міськраду під гаслами «контролю влади», завершився розколом і втечею ключових фігур.
Раніше ми публікували розслідування про те тек, як в Одесі здають замлю у центрі міста за безцінь: Оренда комунальної землі «по-одеськи», або чому земля в центрі міста здешевшала втричі.
Читайте також: Як знищили «Червоні Зорі»: місце вічного спокою іменитих одеситів перетворили на сміттєзвалище, щоб забудувати елітками
Енергетики попереджають: відключення світла на Одещині діятимуть і в неділю, 22 березня, але лише там,… Read More
У центрі Одеси відреставрували двері будинку Клеймана: відновили декор, повернули латунні елементи та зберегли історичний… Read More
Європейський Союз підтримає безпеку дітей на Одещині. Кам’янський ліцей виграв конкурсний відбір і вже готується… Read More
Одесу чекає хмарний день з проясненнями та невеликими опадами, а на автошляхах області вночі та… Read More
Тут не просто відповідають на дзвінки — тут ухвалюють рішення, від яких залежить життя. В… Read More
Весняний паводок у Березівському районі Одеської області зруйнував частину дамб, затопив поля, городи та подвір’я,… Read More