Як філологиня перетворила захоплення риболовлею на сімейну традицію

На риболовлю – у село

Філологиня за освітою, Тетяна Іванівна спершу навчала дітей у Любашівці. Вийшовши заміж за молодого парубка Володимира, помандрувала з коханим на Сумщину. Протягом двадцяти літ трудилась вона на педагогічній ниві, була завучем школи. Кожну відпустку разом із синами проводила у рідній Арчепитівці. За літо встигала порибалити та заготовити запаси на зиму: закрутки, різносоли і, звичайно, смачну сушену рибу.

З переїздом родини Поліщуків до Одеси у 2005-му Тетяна своїх звичок не змінила. У вільний час знову мчала до близьких та на риболовлю у рідне село.

Найкращий  подарунок — рибальська сітка

З початком війни рибачка Тетяна остаточно перебралась на дідівщину. І доки її коханий Володя доробляє в Одесі до пенсійного віку, жінка засаджує городиною чималеньку ділянку та розводить різноманітну живність.

Торік через ветхість довелося знести прадідівську хатину під очеретом, а натомість зводять будинок та необхідні у господарстві допоміжні споруди.

У вихідні Володимир поспішає в село до дружини на допомогу, прихопивши з міста щось смачненьке. Розповів, що найліпшим подарунком дружині на день народження була рибальська сітка. А найбільшим трофеєм рибачки Тані стала 2,5-кілограмова щука.

За обіднім чи святковим столом родини Поліщуків здебільшого переважає страва з річкової риби. Господиня готує її по-особливому: спійману здобич чистить, ріже на порційні шматочки, солить, перчить, загортає у кулінарний папір і, додавши трішки вершкового масла, запікає у духовці.

Читайте також:

• 5 фактів про рибу та риболовлю
• Чому оселедець “дунайка” дістається румунським рибалкам
• Страви з дунайки: улюблені рецепти від рибалок