Статті

Винороб, який не п’є вина: історія господаря з Придунав’я

У селі Виноградівка поблизу Болграда на Одещині живе винороб, який щороку виготовляє до 300 літрів вина — і водночас зовсім його не вживає. Для Бориса Кальчева виноробство — не про дегустації, а про процес, традицію і повагу до землі. «Одеське життя» поспілкувалося з господарем, щоб зрозуміти, чому людина може присвятити себе виноградарству, не будучи поціновувачем вина.

Ключові моменти:

Житель Виноградівки Борис Кальчев щороку виготовляє 250–300 літрів натурального вина, яке сам не п’є
У його господарстві росте близько 40 сортів винограду, кожен потребує окремої технології догляду
Для місцевих виноградарів свято Трифона Зарізана — початок нового року та важлива частина традиції

Ми часто пишемо про великі підприємства, статистику врожаїв чи експортні показники. Але виноробство Придунав’я тримається передусім на таких господарях, як Борис Кальчев — людях, для яких земля і традиція важливіші за прибуток. Наша кореспондентка побувала у Виноградівці, щоб на власні очі побачити виноградник, поспілкуватися з господарем і зафіксувати живу історію, яка розкриває побутову, людську сторону регіону.

Цей матеріал створено на основі особистої розмови з виноградарем та спостережень на місці, що дозволяє точно передати деталі господарства й атмосферу громади.

Вино — заради процесу, а не келиха

– При цьому я вино не п’ю, – каже Борис Федорович. – Мені цікавий сам процес, від обрізки винограду – до виготовлення вина. Ним пригощаю своїх родичів, товаришів. Дуже приємно, знаєте, слухати похвалу твоєї оригінальної, натуральної, без хімічних добавок продукції. Це мотивує.

До виходу на пенсію Борис Кальчев захоплювався колекціонуванням різних сортів винограду – їх у господаря сьогодні близько сорока.

– Це було цікаво, але тепер я шкодую, що колекціонував, – каже господар. – Річ у тому, що кожен сорт винограду потребує особливої технології догляду та ще й у різні терміни. Якби я мав два-три основні сорти, було б простіше працювати. А тепер кожному кущу треба приділяти персональну увагу.

Зате восени яка палітра грон – зелені, янтарні, рожеві, фіолетові…

Трифон Зарізан — другий Великдень для виноградарів

Свято Трифон Зарезан на Одещині

Свято Трифон Зарізан для виноградарів – це другий Великдень.

– Це знаменує початок нового року для виноградарів, – розповідає Борис Кальчев. – Як за старих часів після церковної служби, де звучить особлива молитва, на виноградники прямують групи чоловіків. Кожен несе на спільну трапезу хліб, вино, печену курку та інші традиційні страви. Розділити свою їжу та вино з іншими – обов’язковий елемент свята. Цього дня вино ллється рікою. За повір’ям, нове вино буде таким самим, як те, що подавалося до столу на Трифона Зарізана. Тому на столі – найкраще вино минулого врожаю.

Читайте також:

Антоніна Бондарева

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з 37-річним досвідом. Пише про південь Одещини, на соціальні та економічні теми, висвітлює суспільні проблеми. Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Нагороджена «Золотою медаллю української журналістики».