Вулиця спротиву: чому Спартаківську в Одесі перейменували на Ганни Михайленко (відео)

Ключові моменти:

• У 2024 році в Одесі перейменували вулицю Спартаківську на честь Ганни Михайленко;
• Назва «Спартаківська» походила від німецьких революціонерів-комуністів, чий культ активно просувався радянською пропагандою;
• Ганна Михайленко – українська правозахисниця, яка пережила радянські репресії: тюрми, заслання та каральну психіатрію;
• У 1980-х її утримували в психлікарні в Казані без вироку – лише за мирний протест і підтримку політв’язнів;
• Після звільнення вона повернулася до громадської діяльності, боролася за права людини, брала участь у русі «Просвіта» та Гельсінській спілці;
• В Одесі Михайленко жила, працювала й померла у 2015 році – у вільній Україні;
• Перейменування вулиці – символічне повернення до власної історії та вшанування реальних героїв.

Хто такі «спартаківці»?

Ні, це не про спорт. «Спартаківці» – це німецькі революціонери початку ХХ століття, які після Першої світової намагалися влаштувати в Німеччині комуністичне повстання за зразком більшовицького. Їх очолювали Карл Лібкнехт і Роза Люксембург, засновники так званого «Союзу Спартака».

У 1919 році їхнє повстання зазнало поразки. Лідерів убили. А радянська пропаганда зробила з них культ – героїв «боротьби за справедливість». Так з’явилися фільми, книжки, спортклуби, вулиці – все з назвою «Спартак». Одеса не стала винятком.

Але за цим героїзмом приховували зручну для СРСР ідеологію. Бо навіть сама Роза Люксембург критикувала більшовиків за диктатуру партії. І вулиця Спартаківська – це радше про імперську вигадку, ніж про свободу. Тож хіба не дивно, що така назва протрималась в Одесі до 2024 року?

Хто така Ганна Михайленко?

На відміну від вигаданих символів, Ганна Михайленко – реальна. Народилась у 1929 році на Львівщині, в родині селян. Вони мали землю, працювали – й саме тому стали «ворогами народу» після приходу радянської влади.

Її брат Йосип – заарештований. Інший – підірвав себе гранатою, аби не здатися НКВС. Сестра – 12 років таборів за участь в УПА. Десятеро родичів Ганни пройшли через репресії. Вона сама – ще з підліткового віку – ховалася від обшуків, сиділа у в’язниці, жила під наглядом.

У 1951 році її село примусово переселили. Так родина опинилась в Одеській області.

Тут Ганна стала вчителькою, бібліотекаркою, вихователькою. І водночас – людиною, яка формувала українську свідомість у молоді.

Ви також можете дізнатися: Що приховує Пересипський район Одеси і чому з мапи зник Суворов (відео)

Правозахисний рух і переслідування

Поворотний момент – знайомство з відомою правозахисницею Ніною Строкатою. Ганна починає підтримувати політв’язнів, передає посилки, розповсюджує заборонену інформацію. За нею стежить КДБ. Її квартиру обшукують. Фабрикують справи. Навіть звинувачують у «побитті дітей». Але їй вдається виправдати себе.

Вже у 1976 році Ганна виходить на мовчазний пікет біля пам’ятника Пушкіну в Одесі. Її мовчання – це протест проти репресій. Вона стає членкинею Української Гельсінської групи. Пише тексти. Допомагає іншим.

Тюрма. Психлікарня. Спротив

У 1980 році її заарештовують. Пропонують покаятися, але Ганна була горда і не погоджувалась. Її кидають у в’язницю. А потім – підключають каральну психіатрію.

Лікарі в Одесі підтверджують: здорова. Але в Харкові, під тиском КДБ, їй ставлять фальшивий діагноз – «шизофренія». Її відправляють до спецпсихлікарні в Казані, де вона проводить 7 років. Без вироку. Без суду. Під дією препаратів, що знищували памʼять, голос, здоров’я. Але навіть там Ганна не мовчить. Передає інформацію через сестру. Допомагає іншим в’язням.

Свобода, яка не зламала

Її ім’я з’являється у списках політичних в’язнів. На її захист виступають 42 сенатори США. У 1987 році – звільнення. Одеські лікарі офіційно скасовують діагноз. В Америці підтверджують: абсолютно здорова.

Після повернення вона знову в строю. Коли в Одесі на початку 90-х намагалися відновити радянську владу – Ганна була серед тих, хто йде під облраду, витирає ноги об червоний прапор і роздає листівки. Вона бере участь у роботі «Просвіти», Комітету солдатських матерів, Гельсінської спілки.Отримує державні нагороди – зокрема орден «За мужність» та орден княгині Ольги. А у 2015 році Ганна Михайленко помирає  у вільній Одесі.

Замість німецького символу, використаного радянською владою, – справжній символ української боротьби. Без прикрас та з усією тугою складного шляху. Дізнатися більше деталей та цікавих фактів про біографію Ганни Михайленко та про те, як «спартаківці» стали пропагандою у Радянському Союзі, можете у нашому відео.

Читайте та дивиться також: Замість генерала Сабанєєва – філософ Савич: історія перейменування відомого одеського мосту (відео).