У ніч із 23 на 24 червня українці відзначають Івана Купала — одне з найдавніших і найколоритніших народних свят. Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дата святкування змістилася на 13 днів раніше. Якщо раніше купальську ніч чекали на початку липня, то тепер вона припадає на кінець червня.
Ключові моменти:
Чи звикли українці до святкування Івана Купала за новим календарем, чому це свято залишається популярним і де на Одещині ще можна побачити традиційні купальські обряди? Про це журналістка «Одеського життя» Олена Кудряшова поговорила з культурологинею та викладачкою мистецтвознавства Віталіною Ананченко.
— Пані Віталіно, чи звикли українці до нової дати святкування?
— Думаю, що ми зараз перебуваємо в перехідному періоді. Багато людей досі автоматично згадують про Купала на початку липня, тому що саме так святкували їхні батьки й дідусі з бабусями. Але поступово нова дата входить у наше життя. Варто пам’ятати, що свято не змінилося — змінився лише календар. Більше того, тепер воно стало ближчим до літнього сонцестояння, з яким історично й було пов’язане.
— Чому це свято досі викликає такий інтерес?
— Тому що воно дуже живе та емоційне. У ньому є все, що любить людина: природа, вода, вогонь, пісні, романтика, легенди. Це не кабінетна історія з підручника. Це свято, яке можна побачити, почути й відчути. Саме тому навіть сучасні люди, які можуть не знати всіх обрядів, усе одно із задоволенням плетуть вінки чи фотографуються біля купальського вогнища.
— Чи збереглися традиції на Одещині?
— Так, хоча найбільше вони збереглися саме в селах. Особливо там, де є річки, ставки або озера. У таких громадах ще можна зустріти купальські гуляння, народні пісні, плетіння вінків. Часто це вже не автентичний обряд у чистому вигляді, а його сучасна версія, але головне — люди продовжують збиратися разом і пам’ятати про своє коріння.
У великих містах ситуація інша. Тут традиція частіше переходить у формат фестивалів, концертів або тематичних культурних заходів. Проте навіть у такому вигляді вона продовжує жити.
— Чому важливо не втрачати такі свята?
— Бо саме через них передається культурна пам’ять. Через пісні, звичаї та родинні історії ми відчуваємо зв’язок із попередніми поколіннями. Особливо зараз, коли українці багато переосмислюють і повертаються до власних традицій, такі свята набувають нового значення.
Цього року великих публічних купальських фестивалів на Одещині небагато. Водночас у багатьох селах та громадах традицію продовжують підтримувати на місцевому рівні — без гучної реклами, але з тією ж любов’ю до народних звичаїв. І, можливо, саме в цьому сьогодні полягає справжня цінність свята: не в масштабі заходу, а в бажанні людей зберегти частинку своєї культури для наступних поколінь.
Читайте також:
У зв'язку із частими відключеннями світла українці шукають резервні джерела енергії. Щоби запитати ноутбук чи… Read More
Одесити, які користуються «Національним кешбеком», можуть зіткнутися зі змінами у 2027 році. У проєкті державного… Read More
Одеський залізничний вокзал можуть розвивати за механізмом державно-приватного партнерства. Для станційного комплексу вже розглядають два… Read More
Після гроз, шквалів і можливого граду Одесу чекає зміна погодних умов. У вівторок, 22 вересня,… Read More
Кодима відзначила 272-річчя благодійним святом: традиційний ярмарок, частування, виступи та презентація спадщини громади допомогли зібрати… Read More
Погоня вулицями Одеси розпочалася після того, як водій Renault проігнорував вимогу патрульних зупинитися. На Скісній… Read More