Ветерани прийшли в одеську політику: чому конфлікт із владою лише починається

Ключові моменти:

• Ветерани вдруге прийшли до міськради з однаковою вимогою
• Конфлікт виник навколо представництва у виконкомі Одеси
• Усередині ветеранської спільноти теж немає єдиної позиції
• Експерти прогнозують посилення політичної активності ветеранів

Рада ветеранів міста Одеси була створена розпорядженням міського голови у травні 2026 року як консультативно-дорадчий орган для реалізації ветеранської політики. Водночас події останніх сесій Одеської міської ради показали, що частина ветеранів прагне брати участь не лише в обговоренні профільних питань, а й у прийнятті ключових рішень міста. Журналістка «Одеське життя» Тая Найденко проаналізувала офіційні документи міськради, склад Ради ветеранів, перебіг сесій та позиції учасників конфлікту, щоб пояснити, чому ця дискусія виходить далеко за межі одного кадрового призначення.

Що сталося фактично?

Це вже сталий наратив: «От повернуться наші герої – наведуть лад! Ветерани терпіти не будуть, вони всім покажуть!». І нині справджуються мрії багатьох одеситів – ветерани таки прийшли. Хоча до масової демобілізації та виборів ще далеко, ветерани вже встигли наробити чимало галасу в Одеській міській раді. Чого хочуть ветерани? В чому полягає конфлікт із владою? Що кажуть з цього приводу у ветеранській спільноті? І на що чекати далі?

Позачергова сесія Одеської міської ради 14 липня пройшла вкрай гаряче. До депутатів вже вкотре завітали ветерани – з вимогою включити одного з них до складу виконкому. Вони прийшли не вперше. Схожий візит відбувся 8 липня, причому безрезультатно, тож цього разу ветерани заблокували трибуну й поставили питання руба.

Частина депутатів підтримала вимогу ветеранів, частина (на чолі з Ігорем Ковалем) – ні, почалися емоційні суперечки, дійшло до примусового відключення звуку трансляції. Примусово спровадити ветеранів із зали засідань ніхто не наважився, але й питання на голосування зрештою не поставили. Представники Ради ветеранів знову пішли ні з чим, проте обіцяли повернутися.

Одесити спочатку масово обурилися: злочинна влада не чує ветеранів! Потім обережно перепитали: а що то за Рада ветеранів і навіщо їм виконком?

Що таке «Рада ветеранів» та хто входить до її складу?

Якщо ви вперше чуєте про «Раду ветеранів міста Одеси», це не дивно. Орган  свіженький, з’явився за розпорядженням Одеського міського голови від 20 травня 2026 року. Як зазначено на сайті міста, створено його для «ефективної реалізації ветеранської політики». Там також вказано, що Рада ветеранів є консультативно-дорадчим органом, її справа – «пропозиції щодо адаптації та соціалізації ветеранів війни, які завершили військову службу».

В цьому формулюванні вже приховані перші джерела конфлікту. Адже ветеранам відвели суто «ветеранські» питання, до того ж – на правах консультантів. По суті, на святі міської політики та бюджетів для ветеранів створили окремий дитячий стіл, за яким вони можуть обговорювати ветеранську політику та свої ініціативи, не заважаючи «дорослим дядькам» вирішувати «дорослі питання». Тоді як ветеранські амбіції набагато ширші.

І навіть за цим дитячим столом ветерани теж опинилися не в більшості. До складу Ради ветеранів увійшли здебільшого місцеві чиновники, волонтери та громадські діячі. Так, серед 24 імен членів Ради зустрічаємо:

• волонтерок (2),
• чиновників міськради (4),
• голів благодійних фондів (1 – «Корпорація монстрів»),
• голів різноманітних громадських організацій («Плем’я», «Вільні воїни», «Час дії», ветеранські профспілки).
• Лише 5 людей тут заявлені як «ветерани, учасники бойових дій».

І навіть коли депутатам надали для голосування кандидатури, обрані цією Радою ветеранів, їх знову попросили не заважати роботі міськради.

Ветерани «з політикою» та без

Найгучніше про свої права на крісло у виконкомі заявляє Вадим Шипулін – ветеран, директор профспілки «Військова Одеса» Всеукраїнської профспілки військових та учасників бойових дій. Так він названий у складі Ради, хоча в соцмережах Шипулін позиціонує себе як голова профспілки захисників України «Солідарність нескорених» в Одеській області.

Вадим Шипулін вимагав включити його до складу виконкому міськради ще на початку квітня, до створення Ради, і відтоді він чує від в.о. міського голови Коваля стандартну відмовку: мовляв, є різні фракції, у кожної свої ветерани, різні кандидатури, треба ветеранській спільноті разом висунути когось одного.

Деякі наївні питають: та чому ж не включити до виконкому кількох ветеранів? Спочатку цього Шипуліна, а потім ще когось, від іншої спілки чи фракції? Відповідаємо: бо виконком – це вам не Рада ветеранів, тут вирішуються серйозні питання з грошима, бізнесами та земельними ділянками, тут кожний голос на вагу золота. До складу виконкому наразі входять лише 16 осіб, і це здебільшого очільники міських департаментів та представники військової адміністрації.

Мінус Шипуліна (а для декого, може, і плюс) в тому, що його кандидатуру активно підтримує партія «Довіряй ділам», ветерана пов’язують із колишнім мером Трухановим та його інтересами. Проте його організація імпонує багатьом, бо публічно підіймає важливі питання: інклюзивні пляжі та безбар’єрне середовище, свавілля та недостойні умови в центрах мобілізації, недобросовісні юристи тощо.

Інша кандидатура від військових до виконкому – Артем Карташов, ветеран, юрист у правозахисному об’єднанні Veterans HUB ODESA. Він найбільше відомий одеситам ініціативами у сфері дерусифікації та перейменування вулиць на честь наших загиблих героїв.

Третім кандидатом до виконкому самовисунувся Артем Гесман, ветеран-одинак, який не входить до жодної спілки та запевняє, що не має політичних амбіцій. Проте на підтримку Гесмана одразу ж з’явилося відео від політичного та громадського діяча Сергія Притули. Одесити відреагували на це нецензурною лайкою та порадами пану Притулі не лізти в одеські справи.

Зазначимо, що про відсутність політичних амбіцій розповідають майже всі публічні ветерани (слово «політика» брудне та не в моді), проте прагнуть вони саме впливати на життя міста через органи місцевого самоврядування – а це, власне, і є політика.

Хто в Одесі справжній ветеран?

Ідеальний ветеран в нашій колективній уяві мав спочатку роками боронити країну на передовій, а потім виявитися активним громадянином та кришталево чесною людиною. Виглядати ветеран має погано, але не зовсім. І ці ідеальні ветерани мали об’єднатися в єдину дружню спільноту й почати виборювати народну правду у влади.

Натомість реальність принесла реальні питання: хто всі ці люди, який ветеран тут справжній і нащо вони плодять стільки різних організацій?

Суспільство складно винуватити в безпідставній недовірі, бо скандалів з викриттям «липових» ветеранів, учасників бойових дій десь у Тернополі, було вже чимало. Про всяк випадок не довіряють кожному.

Шипуліну закидають, що він виглядає «підозріло добре» як на ветерана, і таврують «труханівським». Карташов нібито весь час перебував в Одесі, тож людям не зовсім зрозуміло, коли саме він воював. На підтримку кожного з них знаходяться десятки бійців, готових підтвердити бойові заслуги. Але й тим свідкам довіряють лише тоді, коли знають їх особисто. Подібних питань не виникає хіба що до Артема Гесмана, інваліда, який втратив на війні кінцівки, проте його підтримує Притула…

Чи може бути інвалідність головною умовою?

До речі, саме інвалідність як головний критерій справжнього ветерана висуває Вадим Шипулін (він має бойові поранення та третю групу інвалідності): «Наша позиція проста: в Раді ветеранів мають бути ветерани з інвалідністю внаслідок війни. Бо тільки вони знають зсередини, як це – пройти всі кола після фронту».

Проте навіть у ветеранській спільноті це викликає питання. Бо, по-перше, за допомогою ветерани звертаються саме до волонтерів та громадських діячів, а не до інших ветеранів. Отже, було б цілком справедливо прислухатися також і до їхньої думки.

По-друге, про яку саме інвалідність йдеться: тільки за пораненням чи також за сукупністю набутих захворювань? Деякі військові з іронією цікавляться, чи буде тут вимірювання сукупної довжини шрамів від операцій – чи обійдеться старою довідкою МСЕК? Врешті-решт, резонно нагадують про представництво від кожного району міста та важливість розмаїття професійного складу Ради.

Трохи історії для порівняння

Дещо схоже явище ми спостерігали 2014-2018 року, коли в Одесі діяло чимало войовничих патріотичних організацій. Вони теж активно намагалися впливати на місцеву політику.

З вуст одеситів не сходили тоді прізвища Марка Гордієнка («Рада громадської безпеки»), Валерія Прявінова («Самооборона Одеси»), Євгена Рєзвушкіна (одеський «Автомайдан»), Сергія Стерненка (одеський «Правий сектор») та багатьох інших.

Ставлення до них було різним, проте і сподівань чимало. Дехто вважав їх захисниками від сепаратистів, борцями за правду та справедливість «простої людини». Інші побоювалися, що всі ці угруповання (часто озброєні та з бойовим досвідом) поступово перетворяться на злочинні. Треті звинувачували їх у тіньовій співпраці з тими чи іншими політичними силами Одеси – і теж добра не чекали. Всім здавалося, що настали якісь небувалі часи.

Що ж бачимо нині? Час перемолов чимало імен, чимало активістів загинули як герої в повномасштабній війні. Із тих гучних прізвищ досі гримить хіба що Стерненко: цей хлопець справді зробив карколомну політичну кар’єру, подолавши шлях від радикального одеського активіста до радника міністра оборони України та голови масштабного фонду. Рєзвушкін остаточно відійшов від справ після збройного замаху на його життя. Гордієнко тихо ділиться філософськими роздумами на своїй сторінці у Фейсбуці. Валерій Прявінов загинув на війні 2024 року.

У чому ключова відмінність нинішніх ветеранів, героїв повномасштабної війни? Насамперед у тому, що вони мають політичний капітал, з яким неможливо сперечатися: участь у боях за саме існування всієї України та, зокрема, Одеси. І вони демонструють, що чудово розуміють свою силу.

Чи поширюються інтереси ветеранів на інші сфери міської політики? Вочевидь, так. Схоже, що епоха, коли військових можна було задобрити грамотами чи посадити за «дитячий стіл» консультативних рад, остаточно минула. Блокування трибуни 14 липня – це лише перша ластівка. Ветерани повернуться. Настрій у них бойовий.

Хоча єдиних критеріїв щодо того, хто саме має представляти ветеранів у владі, поки що не мають навіть вони самі.

Нагадаємо, що в Одесі продовжуються мітинги за поверненя на пост міністра Оборони Михайла Федорова.

Раніше ми розповідали, що біля одеської мерії пройшов мітинг за заборону російськомовних пісень та фільмів.

Читайте також наше розслідування про майно митників: Кеш і Range Rover від пенсіонерки: які подарунки отримала родина 1-го зама Одеської митниці