Велосипед в Одесі має не лише плюси, а й деякі мінуси. Ковід, зліт цін на пальне, подорожчання проїзду в маршрутках та повна зупинка електротранспорту під час блекауту зробили пересування велосипедом найбільш актуальним та надійним. Чи стала сьогодні Одеса містом велосипедистів, і що для цього потрібно дізнавалося «Одеське життя».
Щоб розібратися в велоситуації, що склалася, ми звернулися за роз’ясненнями до голови транспортної комісії Одеської міськради Петра Обухова. До речі, відповідав він на наші запитання, пересуваючись містом на моноколесі.
— Жодне місто не витягне, щоб на автомобілях їздили 20-25% городян. А громадський транспорт обмежений своєю мережею маршрутів. І я думаю, в Одесі 10-15% городян здійснюватимуть більшу частину поїздок на велосипедах, самокатах, моноколесах, вважає депутат.
А щоб пересуватися Одесою велосипедистам було зручно та безпечно, місту необхідна розвинена велоінфраструктура. Перспективну схему розвитку велодоріжок було прийнято виконкомом ще 2015 року. Але реалізована повною мірою вона так і не була.
Читайте також: Велосипедистам на замітку: де в Одесі взяти «залізного коня» напрокат?
— Чесно кажучи, я б цю схему переробив, — зізнається Петро Обухов. — Тому що ми маємо схему перспективного розвитку велодоріжок у всьому місті. Наприклад, ось зараз супермаркет АТБ на Корольова звернувся до мерії проханням віддати їм частину тротуару та газону під паркування. Якщо це зробити, у майбутньому тут буде набагато складніше прокласти велодоріжку. А якби в нас уже було прийнято схему їхнього перспективного розміщення по всій Одесі, було б дуже легко пояснити, чому тут паркування бути не може.
Ось тільки грошей для створення схеми розвитку велодоріжок у міста сьогодні немає.
Для того, щоб люди могли з кожного спального району доїхати велосипедом до центру або до моря, в першу чергу потрібно створити мережу веломаршрутів. Її базові точки мають бути початком, проміжною ланкою або закінченням маршруту. Для них підходять будь-які місця, де зручно починати або закінчувати рух велосипедом. Сьогодні наявна інфраструктура розрізнена, єдиної мережі не має. І це, на думку Обухова, одна з причин, через яку люди фактично нею не користуються.
З’єднувати базові точки повинні велодоріжки. Але поки що в Одесі поширений їхній економ-варіант – велосмуги.
— Вони зроблені, наприклад, на Фонтанській дорозі, вулицях Успенської, Семена Палія. Просто на дорозі помічені смуги руху для велосипедистів. Відчуття безпеки на такій велосмузі немає. Автомобілі можуть легко заїхати на неї. До того ж неприємно і страшно, коли машини проїжджають на великій швидкості на відстані 30 см. І це головна причина, через яку у нас досі мало велосипедистів, вважає Петро Обухов. — Ще одна проблема – паркування машин на велосмугах. І її треба вирішувати. Або встановлювати делінатори – пластикові розділові стовпчики, як це зроблено на Фонтанській дорозі біля «МакДрайву», або штрафувати.
— Велодоріжка — це захищена смуга. У цьому випадку між смугою руху велосипедистів та автомобілістів є буфер. Таких місць у Одесі небагато. Наприклад, «МакДрайв» на Середньофонтанській — там велосипедистів захищають від автомобілів делінатори, — розповідає Обухів. — І найкласніший варіант – справжні велодоріжки. Це окрема, повністю не пов’язана з автомобільним рухом смуга між проїжджою частиною та тротуаром. Найчастіше частина тротуару. Таких у нас аж дві – на Ольгіївській та Черняховській.
Головна складність в тому, що такі велодоріжки можна робити тільки при реконструкції вулиць. І це коштує недешево. Так, реконструкція вулиці Черняховського, за словами Обухова, коштувала понад 66 млн гривень. Її довжина – близько кілометра. Одесі потрібні десятки кілометрів велодоріжок. Тож для їх створення потрібні чималі гроші.
— Головна проблема, яку нам зараз потрібно вирішити – перемогти у війні. Тоді ми зможемо витрачати гроші на розвиток. Тому говорити під час війни про якісь дорогі реконструкції – просто аморально, переконаний депутат. — Але загалом хотілося б, щоб схема розвитку велодоріжок в Одесі була створена. Для того, щоб ми розуміли, як і куди ми рухаємось, планували наші дії після перемоги.
Читайте також: Альтернативний транспорт: з особистого досвіду одеситів (відео)
Своє бачення ситуації на дорогах — і у велосипедистів. Сьогодні серед них чимало вимушених переселенців. І велоситуацію в Одесі їм із чим порівнювати.
У наше місто Артем Тихонов з Маріуполя перебрався в грудні.
— Все залишилося там. Все вкрадено, – розповідає Артем. – Зараз все наново збираю. Довелося купити новий велосипед.
Адаптуватися, знову звикати до фізичних навантажень після року перерви було нелегко. Але зараз Артем їздить не лише містом, а й областю.
— Для мене, досвідченого велосипедиста велодоріжки та велосмуги особливої ролі, в принципі, не мають, — зізнається Артем. — А от для середнячків, для тих, хто тільки починає, містом їздити – це катастрофа. Велоінфраструктура, якщо десь і існує, залишає бажати кращого. Ні велодоріжок, ні велосмуг немає, наприклад на Балківській – дорогою до Пересипу. А машин дуже багато. І велосипедисти їдуть просто дорогою поряд із автомобілями. Тож їздити там мало, хто хоче.
Від будинку Артема до роботи веломаршрут не прокладено. Доводиться підбирати його самому. І навіть якщо десь є велодоріжки, користуватися ними не завжди зручно.
На Адміральському проспекті, наприклад, велодоріжка впирається прямо в бордюр — доводиться її об’їжджати.
— І таких по місту багато. Хто робив і для чого ці доріжки «в нікуди» я не уявляю, — дивується Артем. — Мені здається, скоріше, для «галочки» показати хоча б щось, ніж нічого.
А ось на 5 станції Великого Фонтану, починаючи з кругового руху, велодоріжка дуже класно зроблена — просто вищий рівень. Велосипедисти можуть і на Черняховського повернути, і Фонтанською дорогою їхати. Автомобілісти мають їх пропускати. Ось лише на Адміральському проспекті велодоріжка закінчується. А мені саме треба туди – на Малиновського виїхати.
Проблема навіть не у велодоріжках, а у якості доріг взагалі, вважає Артем. А в порівнянні з Маріуполем дороги в Одесі просто руїни. Усюди зливи, ямки, камінці… У Маріуполі з 2014 року більшість доріг закатали в асфальт. І їздив там Артем на спортивному велосипеді, на вузьких колесах. В Одесі брати такий не наважився.
— Велодоріжка повинна відрізнятися від тротуару своїм покриттям — щоб краще зчеплення було. В іншому випадку — толку не буде, — переконаний Артем. — У Маріуполі, наприклад, на проспекті Миру велодоріжку виділили лише кольором. До того ж ділянка, призначена для велосипедистів, починалася з лівого боку проспекту, потім перетинала її і тривала праворуч. Таке рішення проектувальники ухвалили, щоб велосипедисти не стикалися з відвідувачами магазинів та кафе, які розташовані по сторонах тротуару. В результаті велодоріжкою постійно ходили натовпи людей. Ти бібікаєш: розійдіться, дайте проїхати – не допомагає. Не змінилося нічого і за рік. Це приклад, як не треба робити. Просто іншим кольором пофарбувати частину тротуару – не означає зробити велодоріжку, а створити конфліктну ситуацію.
— Безумовний «плюс» велосипедної Одеси — Траса здоров’я, — зазначає Артем. — Усім вона гарна, але тільки туди ще треба добратися. Досвідченим велосипедистам це нічого не варте. А ось для мами з дитиною це серйозне випробування. Тому до Траси здоров’я мають вести всі велодоріжки Одеси. А в ідеалі – потрібно створити велосітку, яка з будь-якого району приведе до моря.
Читайте також:
У сучасному світі стабільний та швидкісний інтернет дуже важливий для виконання бізнес-завдань та повсякденного користування.… Read More
В Одесі правоохоронці затримали завідувачку одного з відділень "Дитячої міської клінічної лікарні №3". Її підозрюють… Read More
22 листопада 1954 року, тобто рівно 70 років тому «скопитився» Андрій Януарович Вишинський. «Фі!», —… Read More
У частині Приморського району Одеси у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, тимчасово відключать воду. Причина… Read More
В ЮНЕСКО дали відповідь на гучний «Одеський лист», в якому противники деколонізації топонімів, названих на… Read More
Завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в Україні та, зокрема, в Одесі та Одеській… Read More
