Унікальна знахідка: дослідник писемності з Балти виявив слов’янський артефакт

Народився майбутній славіст у сім’ї справника, мати його була полькою, а батько — українцем. Він закінчив уніатську школу в Умані та вступив до Харківського університету. Потім кілька місяців прослужив у столиці, але незабаром подав у відставку та вступив до Дерптського (Тартуського) університету. Пізніше протягом 11 років Григорович викладав у Новоросійському університеті та понад 20 років — у Казанському університеті.

Все своє життя Віктор Григорович присвятив вивченню пам’яток слов’янської писемності, болгарських і македонських діалектів, а також дослідженню походження та історії старослов’янської мови. Вчений багато подорожував південними берегами Дніпра та Дністра, та заклав основи наукового вивчення історії Півдня України. У праці «Слов’янські прислівники», що побачив світ у 1884 році, він дав характеристику й українській мові. Крім того, Григорович здійснив трирічну подорож слов’янськими землями, що перебували під турецькою владою, збираючи пам’ятки південнослов’янської писемності.

Унікальна історична знахідка

Під час подорожі до південнослов’янських країн Віктор Григорович знайшов у Хіландарському монастирі на Афоні так звані Хіландарські листки – уривок болгарської проповіді, який датується XI століттям. Унікальну знахідку подарували Новоросійському університету — вчений був противником ідеї перевезення найважливіших документів із периферії до столиці. Крім того, в університеті зберігається слов’янська навчальна бібліотека, подарована Григоровичем нашому навчальному закладу.

У 1876 році в званні заслуженого професора Віктор Григорович вийшов у відставку і переїхав до Єлисаветграда (Кропивницький), де помер у грудні того ж року.

Джерела: odessa-memory.info, Вікіпедія

Читайте також: Альберт Цорн: як відомий німецький вчитель танців став одеситом