Тарас Шевченко – художник, тусовщик, модник, меломан

Тарас Шевченко був живою людиною зі своїми достоїнствами та недоліками, і вів зовсім не такий спосіб життя, як ми звикли собі уявляти.

Окрім розповіді про великого українського поета, ми пропонуємо подивитися невелике відео – 10 фактів про Тараса Шевченка.

Шевченко – модний художник

Тарас виїхав з України ще підлітком. Спочатку він жив у Вільнюсі, де навчався живопису, а потім перебрався до Петербурга. Столичне життя юнакові сподобалося – прийоми, літературні салони, цікаве спілкування, а ще – навчання в Імператорській академії мистецтв. Тарас проводив вечори серед петербурзької інтелігенції, і навіть був бажаним гостем у домах багатьох російських аристократів. І запрошували його не просто аби подивитися на українського самородка.

Шевченко був дуже освіченою людиною, яка зовсім не за гарні очі у 45 років отримала звання академіка. У молодості він багато навчався. вивчав античну та українську історію, філософію, теорію мистецтва. Можливо, багатьох це здивує, але Шевченко вільно говорив французькою, польською і ніколи не жив чужим коштом. Він був досить відомим художником, і за замовлення йому добре платили, а крім того, він отримував стипендію від Товариства заохочення художників.

Поет та світський «лев»

Шевченко добре вписався у світське товариство. Він не шкодував грошей, щоб завжди виглядати за останньою модою. Серед предметів його гардеробу були модні костюми, паризькі краватки, циліндри, прогумований плащ-макінтош і навіть єнотова шуба. Як писав друг Шевченка художник Іван Сошенко, «…у нього вселився світський біс».

Втім, Тарас Григорович любив дивувати та епатувати оточуючих і не раз з’являвся в тому самому кожусі та шапці, які добре знайомі нам за його портретами. І подібне зображення Шевченка вперше з’явилося у першому виданні «Кобзаря» 1840 року, коли поетові було лише 26 років.

Столичне світське життя передбачало досконале виховання, чемність, ввічливість і галантність, і Шевченко цілком володів цією складною наукою. Не цурався Кобзар і жіночого товариства. Дослідники його творчості стверджують, що за життя поет закохався шість разів. І серед його коханих були не лише жінки простого походження, а й дворянки, які відповідали йому взаємністю.

Раніше ми розповідали про те, як у роки Другої світової війни у Франції у складі Руху Опору проти гітлерівської армії боролися аж два українські батальйони — імені Івана Богуна та імені Тараса Шевченка .

Тарас Шевченко – меломан

Однією із слабкостей Шевченка була класична музика – він любив Гайдна, Бетховена, Шопена, Моцарта та Россіні. Улюбленим інструментом поета була віолончель, він часто повторював: «Якби я був двічі рабом, я за цей інструмент продав себе в рабство втретє».

Іншою слабкістю Кобзаря були добрі алкогольні напої. Найулюбленішим був ром, який тоді дістати було нелегко і коштував він недешево. Зазвичай Тарас Григорович доливав його до чаю, причому у чималих кількостях, проте доп’яна ніколи не напивався.

Коли після помилування Шевченко повернувся до Петербурга, він зайнявся модним на той час мистецтвом – випалюванням цинку. Жив він у тому самому приміщенні, де працював, і постійно дихав шкідливими випарами. А оскільки Шевченко багато років страждав на стенокардію, це грунтовно підірвало його здоров’я, і в 47 років поета не стало.

Джерела: novakahovka.city; vogue.ua; bit.ua.

Раніше ми писали, як у день 220-річного ювілею Тараса Шевченка поета «посвятили в одесити» , одягнувши на пам’ятник святкову білу сорочку з морським коміром та червоним поясом.