Секрети стародавнього розпису: майстриня з Балтщини працює у стилі зі списку культурної спадщини ЮНЕСКО

Вперше побачивши її роботи, була зачарована тим, як оживає гордість українців – петриківський розпис. Цей народний живопис зародився в українському селі Петриківка. У 2013 році його включено до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. 

Мальовки на папері

– Чесно кажучи, я не думала, що прадавнє ремесло когось сьогодні цікавить. Малювала для себе. Спочатку були мальовки на папері. Потім спробувала розмальовувати кухонні дощечки, — розповідає пані Тетяна.

Вона із завзяттям почала вивчати секрети петриківського розпису, значення його символів. Долучилася до мистецьких груп і опановувала декоративно-художній розпис. Вивчала традиції, літопис цієї квітучої гілки культури.

Візерунки, зроблені «кошачками»

– Я вже вміла тримати в руках пензлик і олівець, бо малювати люблю з дитинства. Малювала і в дитсадку з дітками після закінчення Білгород-Дністровського педучилища. Але то були малюнки не зовсім досконалі. Я й сьогодні дуже прискіпливо ставлюсь до своїх робіт, — мовить жінка.

Й насправді вона дуже серйозний критик своєї творчості, але це лише допомагає розвиватися, адже при такому підході вдосконалюється майстерність. Тут все має свою роль: і кольорова палітра, і розмір та матеріал пензлів, і настрій художника. 

— Багато елементів петриківського розпису наносяться на виріб пензликом з котячої шерсті. Його називають «кошачка». Він робиться власноруч з пучка котячої шерсті, примотаного до палички чи олівця. Саме він дає унікальний візерунок, краплеподібний мазок, який іншими пензликами не отримати. А шерсть для цього береться з-під лапки котика. Таким чином я експлуатую своїх улюбленців, — сміється майстриня.

Жар-птиці й кетяги калини пензлем

Досконалими й вишуканими є вироби Тетяни: тарелі, горщики, філіжанки, декоративні вази, підставки та інші предмети побуту. Почерк майстрині народного розпису відомий у багатьох громадах району. Зачаровують розмальовані зупинки у селах Балтщини і Кодимщини, піч у Кодимському історико-краєзнавчому музеї, фестивальна хата в Івашкові. А на стіні магазину агрофірми «Кодима» серед кетягів калини та жоржин токують казкові жар-птиці. Останні витвори мистецтва творилися гуртом з умільцями художнього малювання землячками Галиною Петрішиною та Наталією Андрусяк. 

Заняття майстрині здебільшого для душі. Але є вироби і на продаж. Хоча на вітчизняному ринку вони мають не такий великий попит, як за кордоном, зазначає Тетяна.

Декілька секретів від майстрині

– Буває, хочу змалювати вподобаний орнамент і берусь за роботу. Але з-під пензлика народжується щось нове, з дивними візерунками, айстрами, мальвами, півоніями, які не мають нічого спільного з тим малюнком, який мені припав до душі, — ділиться Тетяна. – Народне малярство тим і славиться, що кожен майстер втілює щось унікальне, своє.

А потім захоплено розповідає про елементи петриківського розпису, серед яких основним є квітка. Тільки у всіх вона різна.

Ще одним секретом петриківських робіт є застосування  фарб у своїх відтінках, без їх змішування. Майстриня каже, що таким чином вони виконують своє призначення – несуть легкість і життєдайність.

В очікуванні першої виставки

Сьогодні у Борсуках оновлюється музейна хата. З-під пензля Тетяни народжуються візерунки на старовинній печі – годувальниці сім’ї, на стінах. Також умілиця дарує друге життя музейним експонатам – старим глечикам, додавши їм петриківського шарму. Тут зберігаються унікальні вишивки, ткані килими та інші старожитності. Незабаром у музеї можна буде спробувати навчитися давнього українського ремесла та придбати петриківську пам’ятку.

А до Дня села Борсуки, що відзначається у серпні, Тетяна Борбела готує свою першу персональну виставку.

Читайте також:

• У Загніткові сестри розмалювали зупинки
• Майстриня з Одещини створює традиційні українські весільні вінки та букетики
• Травниця з Одещини готує природні чаї за рецептами наших пращурів