Артисти Центру військово-музичного мистецтва ВМС вперше в історії України здобули почесну відзнаку міжнародного музичного фестивалю військових оркестрів «The Royal Edinburgh Military Tattoo-2025» – символічний меч герцога Единбурзького. Про закулісся фестивалю, підтримку британців, емоції 250 тисяч глядачів артисти розповіли на пресконференції.
Ключові моменти
Центр військово-музичного мистецтва ВМС (Центр) можна справедливо вважати творцем нової мілітарної оркестрової культури в Україні. Адже його доробок не лише марші, патріотичні славні та класичне виконання народних й військових творів. Джаз, фольк, видовищні дефіле – програма Центру має чимало оригінальних рис.
– Проте виступи на міжнародному музичному фестивалі військових оркестрів «The Royal Edinburgh Military Tattoo-2025» були академічними і за умовами заходу мали складатися лише з національної музики, – розповів Любомир Сукенник, начальник Центру військово-музичного мистецтва – начальник військово-оркестрової служби Військово-морських сил України, капітан 2 рангу. – За кордоном творчість військових оркестрів – елітарне й популярне музичне мистецтво.
У світі існує чимала кількість фестивалів для таких колективів, а «The Royal Edinburgh Military Tattoo-2025», на якому виступали наші військові музиканти, має давню історію. Цьогорічний фест проводиться вже в 75-й раз. Проте, до останнього тижня перед виїздом оркестранти не знали, чи потраплять на нього.
– До подій такого рівня (500 учасників, 25 колективів, півтори тисячі обслуговуючого персоналу й організаторів, виступи протягом місяця) готуються за рік до початку. Ще у листопаді 2024 року ми отримали перше, неофіційне, запрошення телефоном від Міністерства оборони Великобританії. І стали думати, оцінювати наші спроможності. Вирішили ризикнути й за місяць нас запросили офіційно, – розповів Любомир Сукенник.
Захід має суворі вимоги до учасників: гарантоване прибуття оркестру від країни-учасника, виступ не більше семи хвилин, виключно національна музика у програмі, попереднє надсилання промовиступів, щоб підтвердити рівень виконання колективу.
– А як ми можемо гарантувати прибуття, коли в країні війна? Тут не знаєш, що завтра може статися. Тому організатори йшли на певний ризик, і ми дуже вдячні, що, попри певну невизначеність, нас все ж допустили до участі. Та й з відео були проблеми. Спочатку пандемія, тепер велика війна – зараз заборонені масштабні репетиції, виступи на відкритому просторі, тож і відзняти відео у потрібному форматі було неможливо. Ми надіслали лише партитуру й звук. Як нам вдавалося проводити репетиції надворі – розповідати не буду, це таємниця. Проте й тут організатори пішли нам назустріч. І з логістикою допомогли – британські військові нас літаком забирали з Польщі, оскільки наш повітряний простір закритий.
У Європі дуже сильні оркестрові традиції. У багатьох країн чимало музики, яка може ідентифікувати той чи інший народ, вона впізнавана іншими.
– В Україні таких оркестрових творів мало, тому програму ми добирали ретельно, часто її змінювали, як і танцювальні елементи, сценарій загалом. Ми дуже переживали, чи зможемо донести усі ті реалії, які в Україні зараз, до глядачів, чи зрозуміють вони за допомогою музики, що відчуває кожен із нас. І в нас це вийшло! Загалом ми провели 26 виступів і кожен присвятили нашим героям, нашій боротьбі.
Формат заходу «Tattoo» – це не просто виконання музики, це рухоме дійство, шоу, візуальне мистецтво.
– У виступі ми поєднали часову тривимірність: як жила країна до війни, як ми живемо зараз та віру у Перемогу за допомогою різних музичних творів. Починали «Козацьким маршем», далі – «Мелодія» Скорика, співали «Ой у лузі червона калина», використовували уривки з опери Лисенка «Тарас Бульба» та «Маршу ВМС», доповнювали виступ грою на українських народних інструментах – цимбалах і бандурі, поєднували з танцями. Усю нашу національну ідентичність, історію, культуру, мрії й прагнення поєднати й вкласти у 7 хвилин – неймовірно важко, так багато хочеться показати й розповісти! Але наш виступ був довшим з інших причин. Паузи між уривками виступів мали бути короткими, а в нас виходили довгими, бо глядачі кожен елемент супроводжували стоячи і з такими оплесками, що продовжувати було нереально, бо звуки наступних творів просто губилися в них. От і виходили наші виступи тривалістю 7 хвилин 40 секунд. Ми ж з Одеси.
– Ми виступали на фестивалі 26 разів і щоразу дивувалися, наскільки сильними емоційно були і виступи, і реакція глядачів. Здавалося б, виконуємо одні й ті самі фрагменти, але чуючи від ведучого заключні слова перед нашим виступом «Слава Україні!», – щоразу це було до мурах, до сліз! Ми проживали кожну ноту, рух – і глядач відчував це, його не обдуриш, – згадує Павло Івлюшкін, заслужений діяч мистецтв України, головний балетмейстер Центру.
– Я думаю, що саме у нашій щирості й полягала така реакція залу. На цей фест кожного року з’їжджаються глядачі з усього світу, і їхню підтримку ми відчували постійно. Працювати було важко: шоу відбувалися щодня, крім неділі, з 21.30 і до опівночі. За умовами заходу, перед виступом ще кілька годин відводилося для фото з глядачами. І саме це спілкування нас так надихало! Люди з різних країн висловлювали свою підтримку Україні, плакали, обіймали нас, розповідали, як вони допомагають нашим воїнам, волонтерять тощо. Цю атмосферу взагалі важко передати словами, – розповідає митець.
– Ми, звісно, маємо досвід виступів на міжнародних фестивалях, проте не настільки масштабних, – згадує Любомир Сукенник. – Попри непросту підготовку, адже ми були єдиним колективом, який проводив репетиції за умов війни, і доволі серйозну конкуренцію з 25 найкращих військових оркестрів світу, ми майже не відчували духу суперництва. Переможця обирали таємним голосуванням учасники фестивалю, які віддали нам першість одностайно. Ми розуміємо, що наша перемога – це насамперед ставлення до нашої країни, наших захисників, тож це заслуга усіх нас. Підтримка відчувалася не лише під час фестивалю. Нам випала честь спілкуватися і з членами королівської родини Великої Британії, британського парламенту, виступати спільно з оркестром Шотландської гвардії у Букінгемському палаці – й усюди ми зустрічали теплий прийом.
– Цьогорічне гасло фестивалю – «Герої, які створили нас». Свій виступ ми завершили «Маршем ВМС», у якому є такі важливі для кожного артиста нашого колективу рядки:
«Браття! Послужим Україні ми!
За Чорне море станемо грудьми!
За наш чудовий і чарівний Крим!
За Український прапор, що над ним!»
Ми щасливі, що нам вдалося найголовніше, – присвятити кожен свій виступ українським героям, які роблять усе можливе й неможливе, щоб ці рядки стали пророчими.
1993 року у Севастополі був заснований Військовий оркестр штабу ВМС, який за кілька років отримав статус Ансамблю пісні й танцю українського флоту, з 2008-го колектив став Центром військово-музичного мистецтва ВМС України. Після анексії Криму Центр передислокувався до Одеси. З 2014 року колектив не лише забезпечує музичне оформлення всіх заходів у ВМС, а й підіймає бойовий дух наших захисників на сході України й у військових шпиталях, дарує військове музичне мистецтво жителям Одеси та інших міст України.
Читайте також:
Внутрішні водойми України, зокрема ставки, не менш цінні, ніж чорнозем. Це ресурс для видобутку риби,… Read More
Через масштабне затоплення міста 30 вересня, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості… Read More
З 10 серпня до 10 жовтня одесити можуть проголосувати за перейменування двох топонімів у Київському… Read More
Усмішка має дивовижну силу. Вона здатна розтопити лід у спілкуванні, додати впевненості та створити відчуття… Read More
З 1 жовтня на українських водоймах знову дозволили ловити раків — закінчилася заборона, пов'язана з… Read More
Стихія, що обрушилася на Одесу 30 вересня, забрала життя 9 осіб, у тому числі дитини.… Read More
