Добігає січень кінця, наприкінці вирішив розважити дощиком та вітерцем. Вітер собі як вітер, а от дощик нудний, день сірий… Що там на вулицях Одеси?
Пройшлися вулицями, зазирнули на Новий базар та бульвар Жванецького. Все, як і очікувалось: на вулицях тиша, людей замало, на бульварі навіть дитячий майданчик здався ну дуже вже тихим…
Новий базар, як ми знаємо, це ж не тільки про їжу, а ще про різноманітні цікавинки.
От, здається, нічого нового на тому Новому, та це якщо не придивлятися. Бо навіть люди що поспішають, не змогли не помітити звичайний манекен, якого захистили парасолькою. Про «ноги» манекена теж потурбувалися, аби не змокли: по пакету на кожній…
Почула з цього приводу:
— Манекен — теж людина…
Та ні, не всі шуткують і посміхаються. Дві жіночки примостились під навісом: гарячий чай (з місцевої кав’ярні) п’ють.
Прислухаюсь: та тож справжня «психологічна бесіда»:
— І чого ти мене з дому витягла?.. Це ти називаєш свіжим повітрям? Вітер, дощ… Настрій — ніякий!
— Свіжим повітрям таки треба хоч іноді дихати. Ти ж з квартири не вилізаєш! До чого тут дощ? Настрій у тебе такий не від дощу…
— У всіх нас настрій зараз… Живемо від прильоту до прильоту.
— Так, війна. Та треба жити, щось таке шукати, аби порадіти. Може, не будемо зараз про прильоти? Учора наплакалися…
— А мені на вулиці все одно не легшає… Ще ці повітряні тривоги!..
Не встигла жіночка закінчити промову, залунала «чергова» повітряна тривога.
Подруга жінки розсміялася:
— Ну що, накликала?.. Та це, мабуть, той клятий «міг»…
Хтось поруч це підтверджує, дивлячись в мобільник. Дощ не припиняється, тривога теж ще лунає. Жіночки продовжують пити свій чай, тільки стали розмовляти тихіше…
Ознаки війни — мішки з піском, закриті фанерою вікна, все ще «замазані» вуличні таблички — вже не так гостро впадають в очі… Чи, може, очі якось самі по собі вишукують хоч щось позитивне?..
Люди з парасольками й без… Хтось щось купляє, хтось вже чимчикує собі додому чи стоїть в очікуванні транспорту…
Киця виходить тихенько з-під арки, придивляється: що там на вулиці? Дощ? Вирішує, що не прогулянок. А от два хвостатика на бульварі Жванецького — в очікуванні. І дощ їх не лякає. Ще б пак: вони зустрічають тих добрих жіночок, що кожного дня, в будь-яку погоду, приходять їх (і ще багатьох інших пухнастиків) годувати …
Січень добігає кінця… Пожартував затяжним дощиком… Життя триває…
Фото авторки
Політичне керівництво України все більше розглядає затяжну війну як неминучість. За інформацією джерел впливового видання… Read More
Одеські кардіохірурги успішно провели унікальну для України операцію та врятували життя шестимісячному хлопчику. Медики вперше… Read More
За прогнозами Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у четвер, 28 травня 2026 року, в… Read More
Задихаєтесь у тісному просторі та не знаєте, куди поставити навіть базову побутову техніку? Практичні рішення… Read More
Рятувальники показали наслідки нічної атаки російських «шахедів» на Одеський район – після ударів спалахнула масштабна… Read More
В Одеському цирку більше немає тигрів і не буває аншлагів. Через вимоги безпеки зал заповнюють… Read More
