«Швейна рота»: як українські жінки перетворили нитки та голки на власну «зброю

Від улюбленого хобі до великої справи

За час своєї діяльності «Швейна рота» пошила понад сто тисяч різних виробів для наших захисниць і захисників. Одними з таких виробів є адаптивний одяг (спеціальний одяг на липучках), що швидко одягається, не травмуючи поранену людину. Це дуже допомагає полегшити життя — від евакуації з передової до реабілітації.

— У мирний час я була інженером-геологом, працювала над будівництвом доріг, шкіл, заводів, водопроводів у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. Напрямки, про які зараз боляче говорити… Попри роботу любила шити одяг для себе та рідних, — розповідає Ксенія Самойлич, яка з сім’єю живе в Дніпрі. Про початок повномасштабної війни вона дізналася із дзвінка невістки. Родина думала про евакуацію, але Ксенія зрозуміла, що може бути корисною вдома.

— У цей час у загальний чат швейних курсів написала Марина, яка шукала дівчат готових шити балаклави для ТРО. Вона вже шила одяг для військових у 2014 і 2015 роках і відвідувала поранених у госпіталі. Місцевий бізнесмен надав нам приміщення, а також разом із друзями закупив тканину на балаклави та термобілизну. Менш ніж за місяць, на власних побутових машинках і оверлоках, ми пошили п’ять тисяч балаклав, і сімсот комплектів термобілизни. Так і народилася «Швейна рота», яка почала надихати дівчат з інших міст шити для захисників, — згадує Ксенія.

Зараз в «Швейній роті» понад 700 майстринь і майстрів. Серед них професійні кравчині і кравці, конструктори одягу, власники швейних бізнесів, жінки та чоловіки різних професій, які об’єдналися заради допомоги захисникам. Також є цех-партнерів, які допомагають з пошиттям адаптивного одягу.

Про волонтерів з усіх частин світу

Команда «Швейної роти» працює на волонтерських засадах і надає безоплатно адаптивний одяг не лише пораненим захисникам, а й цивільним, які постраждали внаслідок російської агресії. Вони допомагають волонтерам, медикам, стабілізаційним пунктам на лінії фронту, медичним ротам, патронатній службі «Азову», евакуаційними автобусами та потягами. Закривають запити на необхідні речі на фронті.

— Основний підрозділ команди знаходиться в Дніпрі, але ми практично повністю перейшли на дистанційну роботу. Закуповуємо тканину і фурнітуру, робимо крій і відправляємо набір для пошиття адаптивного одягу майстриням. Вони шиють і відправляють готові вироби за нашими запитами напряму до волонтерів. В місяць всі разом відшиваємо близько 5000 виробів. Особливістю готових виробів від «Швейної роти» є пакування. До кожного виробу ми додаємо обереги від пані Любові Салатян з Одеси, смаколики, дитячі малюнки і поробки. Також є підрозділи до яких можна долучитись офлайн. Вони знаходяться не тільки в Україні, а і в Канаді, Польщі, Англії, Німеччині, Швейцарії, Фінляндії, Норвегії, Чехії. Ми почали знімати та перекладати майстер-класи з шиття адаптивного одягу англійською мовою, щоб до нас долучались майстри з інших країн, адже війна в Україні не єдина в світі, наші знання будуть корисні іншим, — пояснює Ксенія.

Зараз важливою частиною роботи «Швейної роти» є пошук фінансування для закупівлі матеріалів та швейної техніки. Але є ті, хто допомагає власними силами, приклад, Світлана Бойко з Одеси. Вона відшила зі своєї тканини 231 виріб, зняла два майстер-класи з пошиття кіберодягу і передала 15 рулонів тканини.

Допомога з усмішкою, або що таке «кіберодяг»?

Незвичайність «Швейної роти» не тільки в їхній добрій справі, а й у позитиві, з яким команда ставиться до своїх виробів. Наприклад, до кожного виробу додають наклейку з індивідуальною назвою: «кібертруси», «торбинка українського воїна», «кіберхуді», «кіберфутболки», «бавовнянки». Це виглядає приємно та весело.

— Автори всього, що є в «Швейній роті» — всі ми. Ми шили одночасно і на передову, і в госпіталі, тож була потреба розрізняти вироби. Так придумали, що на передову ми шиємо «бронеодяг», а в госпіталі — «кіберодяг». Якісь назви, наприклад, жіночу адаптивну спідню білизну — «бавовнянки», обирали голосуванням серед майстринь. Їх придумала Тетяна Петренко з села Слобожанське (Харківщина), — а ось «кіберхуді» придумала Ксенія. До того були «кіберкофти» без каптура для лежачих поранених. Та виявилось, що хлопці виходять на прогулянки і каптура дуже не вистачає.

Все частіше «Швейна рота» отримуємо запити на персональний кіберодяг. Наприклад, кравчиня з Полтави перешила сукню для пораненої парамедикині — дівчина хотіла відчути себе гарною на Великдень. Зараз команда має запит на адаптивні штани для пораненого нареченого. Та частіше індивідуальні запити обумовлені особливостями поранення, як, наприклад, штани-шорти та футболка-«безрукавка», щоб мати можливість одягнути при ампутації.

Пліч-о-пліч до перемоги

Історій пов’язаних із війною у «Швейній роті» багато — сумних, веселих і зворушливих. Якось евакуаційний поїзд, який вивозить поранених військових із фронту, попросив у майстринь подушки-кісточки (щоб зафіксувати поранені кінцівки). Вироби збирали звідусіль і відправили понад 200 штук. А потім виявилося, що в евакуаціях немає адаптивного одягу для військових, та й постіль після рейсу не завжди можна відіпрати від крові. За короткий час майстрині та колеги-волонтери надіслали стільки допомоги, що запасу вистачило на всю весну. Та ще зібрали кошти на пошиття м’які носилки для евакуації поранених.

— Ми працюємо віддалено і нам важливо знайти волонтерів, які будуть працювати на місці. Наприклад, в Черкасах ми передаємо допомогу пораненим воїнам через Оксану Гнатюк, яка почала свій шлях волонтера, як перукар у госпіталі. А зараз вона займається всім — від забезпечення питною водою і одягом до вирішення юридичних питань та доглядом за захисниками після виписки. Тендітна жінка на своїх плечах вивозить все, що потрібно її «котикам». В Трускавці випадково склали команду волонтерів. Руслана Карпів замовила адаптивний одяг для свого пораненого брата. Майстриня «Швейної роти» з її міста якраз шила набір і ми попросили передати його Руслані. З того часу жінки щотижня їздять у госпіталь та разом доглядають хлопців. А ось Анастасія Чеботарьова з Києва пошила адаптивний одяг для дітей лікарні «Охматдит», які постраждали внаслідок обстрілів.

Ксенія вважає, якби вони з Мариною не залишились вдома і не вирішили почати спільну справу, якби їх не підтримали рідні, друзі і зовсім незнайомі майстрині — не було б команди «Швейної роти», яка пліч-о-пліч йде до нашої Перемоги.

Як замовити адаптивний одяг у «Швейної роти»

Якщо ви потребуєте в адаптивному одязі, то на спільну гугл-форму об’єднання «Швейна рота» можна відправити запит. Також за посиланням можна підтримати волонтерів та долучитись до збору коштів для пошиття адаптивного одягу

Посилання на форму для запитів