Повномасштабна війна змінила життя багатьох з нас. Ось, наприклад, фінансистка Марина Пальченко та інженерка-геологиня Ксенія Самойлич познайомилися під час улюбленого хобі — на швейних курсах. А вже 28 лютого 2022 року вони самотужки почали безоплатно шити балаклави, термобілизну та адаптивний одяг захисникам. Спочатку в їхній команді було кілька жінок, але згодом із маленької доброї справи виникла велика благодійна команда — «Швейна рота». Як об'єдналися волонтери з різних куточків світу «Одеському життю» розповіла Ксенія Самойлич.
За час своєї діяльності «Швейна рота» пошила понад сто тисяч різних виробів для наших захисниць і захисників. Одними з таких виробів є адаптивний одяг (спеціальний одяг на липучках), що швидко одягається, не травмуючи поранену людину. Це дуже допомагає полегшити життя — від евакуації з передової до реабілітації.
— У мирний час я була інженером-геологом, працювала над будівництвом доріг, шкіл, заводів, водопроводів у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. Напрямки, про які зараз боляче говорити… Попри роботу любила шити одяг для себе та рідних, — розповідає Ксенія Самойлич, яка з сім’єю живе в Дніпрі. Про початок повномасштабної війни вона дізналася із дзвінка невістки. Родина думала про евакуацію, але Ксенія зрозуміла, що може бути корисною вдома.
— У цей час у загальний чат швейних курсів написала Марина, яка шукала дівчат готових шити балаклави для ТРО. Вона вже шила одяг для військових у 2014 і 2015 роках і відвідувала поранених у госпіталі. Місцевий бізнесмен надав нам приміщення, а також разом із друзями закупив тканину на балаклави та термобілизну. Менш ніж за місяць, на власних побутових машинках і оверлоках, ми пошили п’ять тисяч балаклав, і сімсот комплектів термобілизни. Так і народилася «Швейна рота», яка почала надихати дівчат з інших міст шити для захисників, — згадує Ксенія.
Зараз в «Швейній роті» понад 700 майстринь і майстрів. Серед них професійні кравчині і кравці, конструктори одягу, власники швейних бізнесів, жінки та чоловіки різних професій, які об’єдналися заради допомоги захисникам. Також є цех-партнерів, які допомагають з пошиттям адаптивного одягу.
Команда «Швейної роти» працює на волонтерських засадах і надає безоплатно адаптивний одяг не лише пораненим захисникам, а й цивільним, які постраждали внаслідок російської агресії. Вони допомагають волонтерам, медикам, стабілізаційним пунктам на лінії фронту, медичним ротам, патронатній службі «Азову», евакуаційними автобусами та потягами. Закривають запити на необхідні речі на фронті.
— Основний підрозділ команди знаходиться в Дніпрі, але ми практично повністю перейшли на дистанційну роботу. Закуповуємо тканину і фурнітуру, робимо крій і відправляємо набір для пошиття адаптивного одягу майстриням. Вони шиють і відправляють готові вироби за нашими запитами напряму до волонтерів. В місяць всі разом відшиваємо близько 5000 виробів. Особливістю готових виробів від «Швейної роти» є пакування. До кожного виробу ми додаємо обереги від пані Любові Салатян з Одеси, смаколики, дитячі малюнки і поробки. Також є підрозділи до яких можна долучитись офлайн. Вони знаходяться не тільки в Україні, а і в Канаді, Польщі, Англії, Німеччині, Швейцарії, Фінляндії, Норвегії, Чехії. Ми почали знімати та перекладати майстер-класи з шиття адаптивного одягу англійською мовою, щоб до нас долучались майстри з інших країн, адже війна в Україні не єдина в світі, наші знання будуть корисні іншим, — пояснює Ксенія.
Зараз важливою частиною роботи «Швейної роти» є пошук фінансування для закупівлі матеріалів та швейної техніки. Але є ті, хто допомагає власними силами, приклад, Світлана Бойко з Одеси. Вона відшила зі своєї тканини 231 виріб, зняла два майстер-класи з пошиття кіберодягу і передала 15 рулонів тканини.
Незвичайність «Швейної роти» не тільки в їхній добрій справі, а й у позитиві, з яким команда ставиться до своїх виробів. Наприклад, до кожного виробу додають наклейку з індивідуальною назвою: «кібертруси», «торбинка українського воїна», «кіберхуді», «кіберфутболки», «бавовнянки». Це виглядає приємно та весело.
— Автори всього, що є в «Швейній роті» — всі ми. Ми шили одночасно і на передову, і в госпіталі, тож була потреба розрізняти вироби. Так придумали, що на передову ми шиємо «бронеодяг», а в госпіталі — «кіберодяг». Якісь назви, наприклад, жіночу адаптивну спідню білизну — «бавовнянки», обирали голосуванням серед майстринь. Їх придумала Тетяна Петренко з села Слобожанське (Харківщина), — а ось «кіберхуді» придумала Ксенія. До того були «кіберкофти» без каптура для лежачих поранених. Та виявилось, що хлопці виходять на прогулянки і каптура дуже не вистачає.
Все частіше «Швейна рота» отримуємо запити на персональний кіберодяг. Наприклад, кравчиня з Полтави перешила сукню для пораненої парамедикині — дівчина хотіла відчути себе гарною на Великдень. Зараз команда має запит на адаптивні штани для пораненого нареченого. Та частіше індивідуальні запити обумовлені особливостями поранення, як, наприклад, штани-шорти та футболка-«безрукавка», щоб мати можливість одягнути при ампутації.
Історій пов’язаних із війною у «Швейній роті» багато — сумних, веселих і зворушливих. Якось евакуаційний поїзд, який вивозить поранених військових із фронту, попросив у майстринь подушки-кісточки (щоб зафіксувати поранені кінцівки). Вироби збирали звідусіль і відправили понад 200 штук. А потім виявилося, що в евакуаціях немає адаптивного одягу для військових, та й постіль після рейсу не завжди можна відіпрати від крові. За короткий час майстрині та колеги-волонтери надіслали стільки допомоги, що запасу вистачило на всю весну. Та ще зібрали кошти на пошиття м’які носилки для евакуації поранених.
— Ми працюємо віддалено і нам важливо знайти волонтерів, які будуть працювати на місці. Наприклад, в Черкасах ми передаємо допомогу пораненим воїнам через Оксану Гнатюк, яка почала свій шлях волонтера, як перукар у госпіталі. А зараз вона займається всім — від забезпечення питною водою і одягом до вирішення юридичних питань та доглядом за захисниками після виписки. Тендітна жінка на своїх плечах вивозить все, що потрібно її «котикам». В Трускавці випадково склали команду волонтерів. Руслана Карпів замовила адаптивний одяг для свого пораненого брата. Майстриня «Швейної роти» з її міста якраз шила набір і ми попросили передати його Руслані. З того часу жінки щотижня їздять у госпіталь та разом доглядають хлопців. А ось Анастасія Чеботарьова з Києва пошила адаптивний одяг для дітей лікарні «Охматдит», які постраждали внаслідок обстрілів.
Ксенія вважає, якби вони з Мариною не залишились вдома і не вирішили почати спільну справу, якби їх не підтримали рідні, друзі і зовсім незнайомі майстрині — не було б команди «Швейної роти», яка пліч-о-пліч йде до нашої Перемоги.
Якщо ви потребуєте в адаптивному одязі, то на спільну гугл-форму об’єднання «Швейна рота» можна відправити запит. Також за посиланням можна підтримати волонтерів та долучитись до збору коштів для пошиття адаптивного одягу
Сьогодні, 2 липня, своє свято відзначають люди у формі, від яких багато в чому залежить… Читати далі
У вівторок, 2 липня 2024 року, розпочалася 859-та доба з початку повномасштабного вторгнення Росії в… Читати далі
Другий місяць літа. Синоптики прогнозують, що він буде дуже спекотним. Подивимось, чи буде він спекотним… Читати далі
Доброго ранку всім нашим читачам! Новий день уже вступив у свої права, і, як завжди,… Читати далі
Що святкують в Україні та світі 2 липня. Історичні події, пам'ятні дати, народження відомих людей… Читати далі
Церковне свято сьогодні, 2 липня. Розповідаємо, пам'ять яких святих шанують православні віряни цього дня, в… Читати далі
