Впровадження накопичувальної пенсії у 2023 році, за словами Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, є одним із десяти пріоритетних завдань уряду. Чи зможуть її реалізувати найближчим часом та чи потрібна така система в Україні? І взагалі, що воно таке? Давайте розбиратися.
Таку систему в Україні передбачено законом «Про недержавне пенсійне забезпечення» ще з 2004 року, але практично не працює.
Ми все ще продовжуємо користуватися лише чинною солідарною системою. Також відносно невелика частина громадян використовує добровільне пенсійне страхування.
Але з накопичувальною системою поки що не складається. Майже кожен уряд обіцяє нам її ввести вже протягом 18 років.
Вона передбачає, що певний відсоток від зарплати людини що працює має йти не до бюджету Пенсійного фонду у вигляді страхового внеску, а на особистий рахунок особи. Тобто з року в рік поступово накопичуватиметься персональна пенсія. При досягненні пенсійного віку суму, що накопичилася, почнуть виплачувати у вигляді пенсії ще й з відсотками.
Що важливо, запровадження накопичувальної не скасовує солідарну пенсію. Тобто в ідеалі людина при виході на пенсію має отримувати дві виплати: базову, гарантовану державою та персональну – накопичувальну.
Ще один важливий плюс такої системи – у разі смерті пенсіонера накопичені суми можуть передаватися у спадок, а не йти на користь державі.
За певних умов накопичену суму можна отримати відразу або вона виплачуватиметься частинами протягом усього життя після виходу на пенсію.
Важливо розуміти, що трирівневі пенсійні системи існують у багатьох країнах світу (солідарна + накопичувальна + добровільна). Що стосується безпосередньо накопичувальної системи, то її моделі можуть відрізнятися одна від одної. Але загальний принцип приблизно однаковий.
З іншого боку, є приклади країн, де накопичувальна система не приживалася, і відповідні реформи згорталися.
Розмови про впровадження ведуться вже давно: і після 2014 року, і після 2019 року, але поки що марно. Передбачався певний перехідний період із застереженням, що держава зможе запустити накопичувальну систему лише за відсутності дефіциту бюджету Пенсійного фонду.
Наразі йдуть розмови про законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» №2683, першу версію якого було зареєстровано ще наприкінці 2019 року. Проект вже зазнав безліч правок і кілька років блукав комітетами.
Якщо Верховна Рада цього року проголосує за впровадження накопичувальної системи, то вона запрацює все одно не відразу. За найоптимістичнішого сценарію це може бути 1 січня 2024 року.
Щоб система запрацювала повноцінно, потрібно ще прийняти близько сотні додаткових нормативних документів. За деякими оцінками, це може додатково зайняти ще майже два роки. Тому, власне, прихильники реформи й кажуть, що відтягувати далі нема куди. Адже навіть після ухвалення базового закону належить ще дуже багато роботи й щодо доопрацювання нормативної бази, і щодо створення відповідної інфраструктури.
Суть цього законопроекту зводиться до того, що роботодавець вноситиме на персональний рахунок людини відсоток від заробітної плати. Стільки доплачуватиме і держава:
При цьому сама людина перші три роки своїх грошей, по суті, не вкладає. Основний тягар все одно поки що лягатиме на державу, яка й так у боргах, та ще й перебуває у військовому становищі.
Тут же точаться суперечки, що буде далі і як бути з роботодавцем. Одна з версій – перенаправити на рахунок персональних накопичень частину єдиного соціального внеску (ЕСВ). Але в такому разі десь прибуде, а десь убуде. І вже на щось ЄСВ не вистачатиме. Втім, його й так не вистачає. Тобто суперечки про те, як правильно перерозподілити податки та відрахування, продовжуються.
Зрештою, нормальна накопичувальна система передбачає, що надалі сама людина зі своєї зарплати повинна на паритетних основах з роботодавцем сплачувати внесок зі своєї зарплати на свій накопичувальний рахунок. В ідеалі з роками цей внесок має збільшуватись, бо відрахування у кілька відсотків не дадуть швидких і гідних накопичень у майбутньому.
Власне, накопичені гроші мають не просто зберігатися на персональному рахунку, а працювати на людину, тобто кудись вкладатися (про це мають дбати спеціальні фонди, в яких зберігатимуться накопичення). У такому разі гроші зможуть приносити дивіденди та не знецінюватися з роками від інфляції.
Тут і з’являються найзапекліші критики такої моделі. Вони запевняють, що нормально накопичувальна система може працювати лише в країнах із хорошою економікою, де є фондові ринки, де є куди інвестувати тощо.
І, звичайно, залишається головне питання – чи зможе держава побудувати таку систему, яка забезпечить якщо не примноження, то хоча б збереження вкладених коштів? Чітких гарантій на сьогодні немає. Втім, передбачається, що накопичувальна система буде обов’язковою: хочеш не хочеш, а доведеться відкладати.
Сергій Коробкін
Читайте також: Пенсії 2023 року: які зміни на нас чекають?
За даними Центру прогнозування космічної погоди Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, сегндня очікується… Читати далі
Сучасний ринок пропонує широкий вибір варіантів, і щоб зробити правильний вибір, варто врахувати декілька ключових… Читати далі
Завтра, у п'ятницю, 18 жовтня 2024 року, в Одесі та Одеській області очікується прохолодна осіння… Читати далі
В Ізмаїльському слідчому ізоляторі на Одещині ув’язнений продав через інтернет неіснуючий позашляховик. Жертвою шахрая став… Читати далі
Одеса, з моменту свого заснування, неодноразово стикалася з природними катастрофами, які змінили не тільки вигляд… Читати далі
В Одесі футболісти вийшли на поле аби зіграти пам’ятні матчі на згадку про трьох захисників… Читати далі
